Рідкісний скарб Африки під загрозою: озеро в Гані має позаземне походження та може безповоротно зникнути

Кратер Босумтві в Гані – один із найкраще збережених метеоритних кратерів на Землі, утворений понад мільйон років тому внаслідок падіння метеорита на Землю. Сьогодні він має як виняткову наукову цінність, так і глибоке культурне значення для місцевих громад, однак перебуває під загрозою знищення через нелегальний видобуток золота, повідомляє TheConversation.

Босумтві – це ударний кратер діаметром близько 10,5 км з природним озером всередині, що є єдиним у Гані. Він сформувався приблизно 1,07 мільйона років тому в результаті падіння метеорита й досі зберігає первинну форму – чітко окреслений край, центральну чашу та кругове зовнішнє плато. На Землі збережені подібні кратери є рідкістю: більшість із них поховані під шарами осадових порід або зазнали сильної ерозії. Серед 190 підтверджених ударних кратерів планети лише 20 розташовані в Африці, а Босумтві єдиний із них має озеро метеоритного походження, а також один з шести визнаних у всьому світі за особливу цінність для науки.

Об’єкт входить до переліку геоспадщини Міжнародного союзу геологічних наук і розглядається як земний аналог валових кратерів – типу геологічних структур, характерного для Марса, Венери та супутників далеких планет, таких як Ганімед, Харон і Тетіс. Геологи використовують Босумтві як природну лабораторію для вивчення ударних процесів, реконструкції клімату й аналізу планетарної еволюції. Його ландшафт дозволяє порівнювати особливості земної геології з іншими тілами Сонячної системи.

Окрім наукового значення, озеро Босумтві має важливу роль у культурі народу ашанті. Для місцевої громади це священне місце, пов’язане з духовними практиками й традиціями. У поєднанні з природною красою кратера це зробило регіон важливим осередком екотуризму, що підтримує локальну економіку. Проте нині існує загроза, що ця природна й культурна спадщина може бути втрачена.

У 2019 році дослідницька група розпочала вивчення морфології кратера й виявила ознаки загроз. Цього року під час подальших досліджень, зокрема за допомогою супутникових знімків та польових спостережень встановлено, що в околицях кратера активізувався кустарний, переважно нелегальний видобуток золота. Йдеться про дрібномасштабний ручний видобуток із застосуванням примітивних інструментів та токсичних хімічних речовин – ртуті й ціаніду. Шахтарі ведуть роботи по краю кратера та в його безпосередній близькості, використовуючи метод днопоглиблення річок, чим створюють екологічні та геологічні ризики.

Ця діяльність може призвести до забруднення озера важкими металами, деградації ґрунтів і прискорення вирубки лісів. Також нелегальні шахтарі своїми діями ведуть до втрати геологічних доказів, які є ключовими для розуміння минулих періодів на планеті. Науковці попереджають, що за відсутності негайних захисних заходів унікальна морфологія кратера може бути безповоротно втрачена. За супутниковими знімками Sentinel-2, Landsat і PlanetScope, поширення незаконного видобутку в регіоні зросло менш ніж за десятиліття. Втрата Босумтві стане не лише локальною проблемою для Гани, а й глобальною втратою для світової науки.

Дослідники пропонують кілька напрямів дій. По-перше, розширення супутникового моніторингу території для своєчасного виявлення змін – зокрема стоку осадів, втрати лісового покриву та появи нових шахт. По-друге, посилення контролю за дотриманням законодавчих заборон на видобуток у межах геоспадщини. Зрештою, вони підкреслюють важливість співпраці з місцевими громадами, для яких кратер є не лише джерелом прибутку, але й частиною культурної ідентичності.

На думку науковців, ударний кратер Босумтві – це винятковий об’єкт для міждисциплінарних досліджень, і його втрата матиме незворотні наслідки для планетарної науки, геології, антропології та охорони природи. Збереження кратера потребує комплексної охоронної стратегії, яка б поєднувала наукову експертизу, технології моніторингу та інтереси місцевих жителів.

Нагадаємо, що поблизу узбережжя Ла-Маншу в Сассексі волонтери встановили перший підводний готель для крабів – бетонну конструкцію для відновлення біорізноманіття після десятиліть донного тралення. Ініціатива реалізована колишнім рибалкою Аланом Мінтером, на честь якого об’єкт і названо. Проєкт є частиною ширшої програми з екологічної реабілітації дна, яке раніше вважали “мертвим полем”.