Скандал з НАБУ та САП: чи поставить один закон хрест на вступі України до ЄС

Брюссель усіляко намагався переконати президента Володимира Зеленського відкласти підписання скандального закону щодо діяльності НАБУ, втім безуспішно, повідомляє, посилаючись на інформовані джерела в Євросоюзі (ЄС) The Economist.  Водночас єврокомісар з розширення ЄС Марта Кос заявила, що скасування незалежності НАБУ та САП - серйозний крок назад і удар по євроінтеграційному шляху України. Подібні за змістом заяви прозвучали в цілій низці євро держав, зокрема у Німеччині, Нідерландах, Естонії, Ісландії, Норвегії та Швеції.  

Чи вдалося Зеленському заспокоїти союзників України

Свою стурбованість ситуацією висловили і у Європейській комісії (ЄК).

"Обидві інституції, НАБУ і САП, широко вважаються наріжними каменями верховенства права в Україні. Вони відіграють ключову роль у порядку денному реформ України і мають бути незалежними, щоб боротися з корупцією та зберігати громадську довіру", - заявив спікер ЄК Гійом Мерсьє, зазначивши, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після ухвалення скандального закону контактувала з Володимиром Зеленським, висловивши йому своє "серйозне занепокоєння".

Водночас віцепрем’єр з європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Качка запевнив Єврокомісію, що зміни для вступу в ЄС залишаються для офіційного Києва пріоритетом, а президент Зеленський невдовзі після зустрічі з усіма силовиками країни повідомив, що ближчим часом внесе до Верховної Ради "законопроєкт, який буде відповіддю і який забезпечить силу системі правопорядку".  

"І не буде жодного російського впливу чи втручання в діяльність органів правопорядку, і - дуже важливо - всі норми для незалежності антикорупційних інституцій будуть", - запевнив глава держави.

Які питання і чому є тригерними для західних союзників

Україна системно залишається у фокусі уваги Заходу, тому будь-які турбулентності всередині держави чітко фіксуються союзниками, зазначає у розмові з Фокусом політолог, голова Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігор Чаленко.

"Питання корупції в Україні є тригерним для наших західних партнерів і швидка реакція на закон про НАБУ свідчить про наявність певного рівня контролю. З огляду на це, якщо говорити про геополітичні наслідки цієї гучної історії, то очевидно, що це питання враховуватиметься в контексті, приміром, програми МВФ, яка розглядатиметься наприкінці року, а також у євроінтеграційному кейсі, де йдеться про виконання Україною низки кумулятивних вимог", - додає експерт.

На переконання Ігоря Чаленка, скандальну історію з НАБУ вже використовують та використовуватимуть й надалі по повній програмі відверті вороги України і в цьому сенсі Києву важливо зберігати координацію з ключовими партнерами.

"Загалом пристрасті, що виникли довкола закону про НАБУ, як на мене, дуже схожі на перипетії, які відбувалися довкола публічного декларування. Так, безумовно, певні репутаційні наслідки для України зі знаком мінус будуть, але вони точно не катастрофічні. В будь-якому разі підтримка продовжується. Приміром, Сполучені Штати навіть на хвилі акцій протесту, які ми мали в цілій низці українських громад, виділяють нам $322 млн  на зенітні комплекси HAWK Phase III та бойові машини піхоти Bradley. Тобто, в будь-якому разі нас не викидатимуть з західного треку, проте на певні речі можуть реагувати ще більш критично – тим більше, що провідні західні медіа виносять такі історії, як виникла довкола НАБУ, на перші шпальти", - підсумовує Ігор Чаленко.

Чому Білий дім не відреагував на скандал з НАБУ і що це означає

Водночас експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна" Петро Олещук у розмові з Фокусом акцентує: "Загалом реакція світу на скандал з НАБУ досить строката. Приміром, очевидно, що нинішню адміністрацію президента Сполучених Штатів це питання взагалі не цікавить, тоді як Європейський Союз (ЄС) традиційно в таких ситуаціях стурбований. В принципі реакція Вашингтону, а точніше її відсутність, є цілком закономірною, оскільки в таборі республіканців досить поширеною є думка про те, що усі ці українські антикорупційні органи створювали демократи задля досягнення якихось своїх геополітичних цілей. Відповідно НАБУ та інші структури сприймаються багатьма партійними соратниками Трампа, як прояв впливу демократів, а відтак, не виключаю, що багато хто з оточення президента США є задоволеним тим, що такий закон по НАБУ був прийнятий".

Натомість реакцію Європи експерт називає достатньо стриманою "із прозорими натяками на невдоволення". "Насправді чіткі сигнали про те, що ближчим часом Україна на вступить до ЄС лунали ще до ухвалення законодавчого рішення по НАБУ. Зокрема, про це публічно заявляв німецький канцлер Фрідріх Мерц, а також новообраний президент Польщі - мовчу вже про різного роду орбанів, які цю платівку затерли до дир. Тобто в принципі, за великим рахунком Європа і без гучної історії з НАБУ планувала якось, скажімо так, пригальмувати процес євроінтеграції України, дуже сильно побоюючись конфлікту з Росією", - підкреслює політолог.

В будь-якому разі, наголошує Петро Олещук, Європа, попри "вічні пісні про занепокоєння", продовжуватиме надавати офіційному Києву як військову, так і фінансову підтримку. Передусім, зауважує аналітик, це пов’язано з чітким розумінням Європою того факту, що Росія готується до війни з нею, а відтак її необхідно стримувати. Водночас у США, вважає експерт, вже усвідомили, що ідеї про перезавантаження стосунків з РФ виявилися нежиттєздатними. Таким чином, констатує Петро Олещук, геополітична конфігурація вже чітко визначена і глобально похитнути її "НАБУ-вітрами" та іншими рішеннями української влади апріорі неможливо.