Три пріоритети нового уряду: що з ним не так

Новий уряд призначено. За словами нового прем’єр-міністра Юлії Свириденко, завдання нового Кабміну – «досягти результатів за більшістю напрямів у дуже стислі строки».

Після першого тижня на новій посаді голова уряду сформувала і озвучила перші пріоритети. Серед них - мораторій на перевірки бізнесу, власне виробництво зброї та запуск експериментального проєкту «Проєктуй і будуй».

Редакція Коротко про обговорила з експертами ці пріоритети, але економісти, на жаль, не побачили проривів навіть на папері.

1. Мораторій на перевірки бізнесу

Серед головних пріоритетів уряду названо рішення, «яке дасть бізнесу більше свободи». Мова про річний мораторій на перевірки бізнесу.

«Це питання вже обговорене з президентом Володимиром Зеленським, його доручення чітке: дати більше свободи внутрішнім економічним силам. Це означає також продовження детінізації економіки, забезпечення рівних умов, які вигідні білому бізнесу», - написала Свириденко.

Також розпочався аудит кримінальних справ проти бізнесу, паралельно будуть обмежені перевірки податкової та митниці, посилиться контроль за законністю слідчих дій. Перевірки будуть лише у секторах із високим ризиком, а добросовісні підприємства отримають захист.

«Ми готові ініціювати зміни до законів для кращого захисту бізнесу, реформування нагляду і справедливого використання конфіскованих активів РФ», - йдеться в повідомленні.

Експерти сприйняли цей пункт без особливого ентузіазму. Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в розмові з Коротко про нагадав, що ми вже мали мораторій на перевірки бізнесу у 2022-му, але це жодним чином не змінило інвестиційний клімат у країні. До того ж йдеться не про повний мораторій, а про частковий. І, нарешті, як показує практика, рік мораторію не означає, що податківці про цей рік просто «забудуть». Вони прийдуть через рік та почнуть досліджувати всю діяльність бізнесу за пропущений час.

2. Власне виробництво зброї

Вже цього тижня заплановано запустити гранти на виробництво боєприпасів і вибухових речовин. Це підтримка оборонної промисловості та локалізація критичних виробництв, проєкт координують Михайло Федоров і Денис Шмигаль.

Експерти кажуть, що власне виробництво зброї в умовах війни виглядає максимально логічно, і єдине питання, яке тут може виникати, – чому досі це виробництво не працює у потрібних масштабах?

- Справа в тому, що уряд постійно намагається розвивати оборонно-промисловий комплекс як «палац у пустелі», - пояснив у коментарі Коротко про аналітик Олексій Кущ. – Проте досвід оборонно-промислових комплексів в різних країнах – від Кореї до Ізраїлю – каже нам про те, що успішний ВПК є результатом успішної промислової політики, це як «вишенька» на цьому «торті». А повторювання мантр про те, що ми розвиватимемо ВПК, без конкретних дій ніяк не допомагає.

За словами експерта, ми не можемо очікувати на результат, доки в нас на рівні уряду не ухвалена нова промислова політика, доки на рівні Міністерства освіти не прийнята доктрина про розвиток технічної освіти, доки наука фінансується за залишковим принципом. Саме розвинутий промисловий сектор, технічна освіта та наука – це три кити, на яких базується успішний ВПК.

- Це виглядає парадоксально, але протягом війни деіндустріалізація в Україні ще більше масштабувалася, - підсумував Олексій Кущ. – Питома вага промислового сектору в структурі ВВП скоротилася вдвічі. Більш ніж 70% вітчизняного ВВП – це сектор послуг, ще 17-18% - агросектор. Зараз Україна має аграрно-сировинну модель економіки, тож оборонному комплексу просто нема де взятися. Віз ставлять попереду коня.

3. Відбудова

За словами голови уряду, запускається експериментальний проєкт «Проєктуй і будуй», який дозволить швидше будувати чи відновлювати житло, лікарні, школи та іншу важливу інфраструктуру.

"Змінюється сам підхід до будівництва: держава проводить тендери не на проєктування, а на повну реалізацію об’єкта - «під ключ». Це європейська практика, відома як Design–build, такий підхід давно застосовується у ЄС як ефективний механізм. Підрядник братиме на себе відповідальність і за розробку проєктної документації, і за виконання будівельних робіт. Проєкт триватиме 2 роки - на контролі в Олексія Кулеби та його команди, а також Агентства відновлення", - йдеться в повідомленні.

- Тут мова не про дороги та не про логістику – ця проблема важлива, але не головна, - зазначив у коментарі Коротко про аналітик Андрій Шевчишин. – Йдеться про виробничі потужності (промислові комплекси, технопарки, енергетику, видобуток), про їх захист від можливих ударів, про відновлення лікарень, мостів, енергетичних об’єктів, газотранспортної системи, портової інфраструктури.

За словами експерта, проєкти є, і чимало, а ось грошей немає.

- Багато країн обіцяють бути частиною відновлення, бо зацікавлені поставляти свої матеріали, - каже Шевчишин. - Проте зараз до нас заходити може тільки державний капітал, застрахований державами. Для приватного капіталу це дуже ризиковано. Насамперед нам потрібен достатній захист неба, і тільки тоді почнеться відбудова – спочатку західних регіонів, потім почнеться рух у бік центру та сходу.

Уряд пропонує використовувати загальноєвропейську та американську практику, коли бюджет укладає з виконавцем договір про будову «під ключ», додав Олег Пендзин. Це правильно, але, продовжує експерт, ми маємо розуміти, що ніяких принципових проривів у цих заявах поки що немає. Юлія Свириденко використовує всі ті речі, які вона здійснювала на попередніх посадах.

– Ми почули завдання від президента, прочитали пріоритети від голови уряду, але це не програма дій. Немає ані документа, ані конкретних кроків та термінів, навіть нових прізвищ в уряді немає, - зазначив економіст. – Взагалі нова очільниця уряду – «відмінниця», а відмінники ніколи не були людьми, які здатні докорінно змінити систему. І президенту зараз не потрібний на цій посаді «революціонер», а потрібен саме такий виконавець-«відмінник».

Питання руба

А де соціалка?

Попри те, що зараз про соціальні питання у плані від Юлії Свириденко не сказано ані слова, Олег Пендзин впевнений, що в програмі уряду вони точно будуть. Україна – це соціальна держава, тому, вважає експерт, програма просто неможлива без низки соціальних питань.

Олексій Кущ налаштований дещо песимістичніше.

- В Україні соціальна політика відсутня як пласт, - зазначив аналітик у розмові з Коротко про. - Тенденція зародилася ще до війни, коли посади в Мінсоці зайняли «грантові експерти», за суттю - антисоціали. Можна сказати, відбулося антисоціальне захоплення соціальної політики. А протягом війни ситуація тільки загострилася.

За словами експерта, якби Юлія Свириденко прийшла ззовні, можна було б сподіватися на зміни або принаймні казати, що ми не знаємо, чи відбудуться у цій сфері зміни. Але Свириденко давно знаходиться в публічному просторі, вона була частиною уряду Шмигаля, і ми знаємо її пріоритети. Ми жодного разу не чули від неї, що для розвитку економіки потрібна синергія промисловості, освіти та науки, тож позитивним очікуванням просто немає на чому базуватися.