В РФ хочуть відновити радянську систему цензури і водночас йдуть китайським шляхом – оглядач

Росія стає ще більш авторитарною державою, а в планах Кремля ще більше закручування гайок. І підтвердженням цьому є не лише розширення повноважень силових структур РФ, а й зусилля відновлення у країні радянської системи цензури, пише оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко у статті «Репресії, WhatsApp і картопля. Як виживає режим Путіна».

Зокрема, спецпредставник російського президента з міжнародного культурного співробітництва Міхаіл Швидкой вважає, що російській владі треба офіційно створити інститут цензури. При цьому за зразок той пропонує взяти радянське Головне управління з охорони держтаємниць у пресі (Головліт).

«Водночас Росія йде китайським шляхом, установлюючи цифровий контроль, використовуючи низку заходів і технологій, спрямованих на посилення цензури, стеження та «суверенізації» національного сегмента Інтернету. Річ не тільки в блокуванні Інтернету в усіх регіонах РФ: у червні 2025 року було зафіксовано 655 відключень, що перевищує річну кількість відключень у світі. Російська влада пояснює це необхідністю захисту від українських безпілотників», – пише Кравченко.

В рамках прагнень розширити цифровий контроль, російська Держдума прийняла у третьому читанні законопроєкт, який передбачає штрафи за пошук «екстремістського» контенту. Водночас використання VPN вирішили визначити як обтяжливу обставину. Міністр зв'язку РФ Максут Шадаєв заявив, нібито без такого закону владі доведеться заблокувати західні платформи, наприклад Google і WhatsApp.

«При цьому Кремль не збирається відмовлятися від ідеї заборонити іноземні месенджери, зокрема WhatsApp, замінивши його «національним застосунком» MAX, який перебуває під прямим контролем російських держструктур. У Росії WhatsApp є найпопулярнішим месенджером: його щодня використовують близько 84 мільйонів людей. Але Кремль має намір посилити цензуру та підсилити забезпечення контролю над поширенням інформації в інтересах просування вигідного владі політичного порядку денного», – підсумував автор.

За словами Кравченка, для топчиновників, які орієнтуються на різні вежі Кремля, самогубство ексгубернатора Курщини Романа Старовойта стало тривожним сигналомтого, що починаючи з 2022 року, правила гри в російській політиці змінилися. Фігуранти антикорупційних розслідувань входять до різних груп впливу — братів Ротенберг, секретаря РНБО Сєргєя Шойгу, керівника Росгвардії Віктора Золотова та інших. Ще нещодавно вони здавалися недоторканними. Але патрони не захистили своїх токсичних клієнтів. Одна з причин — кремлівські вежі стали менш суб'єктними, а путінський режим — більш авторитарним. За цієї ситуації всі колишні домовленості стало легше порушувати.

Ці кримінальні справи — наслідок не стільки прагнення режиму вести боротьбу з недобросовісними боярами та необхідності задовольнити запит суспільства на справедливість. Головна причина — у Росії зменшується «кормова база», і еліти починають битву за допуск до ресурсів. І в такій ситуації не дивно, що роль тих, хто в РФ займається антикорупційними розслідуваннями, підсилюється у російській системі влади.