Виступи під театром Франка. Ключовим ворогом протесту стане не Зеленський

Виступи під театром Франка. Спроба політологічного аналізу

Будь-який революційний (прото-, псевдореволюційний) рух розвивається за одними й тими самими моделями. І його ефективність залежить від наявності і потужності сталих структурних елементів

Які це елементи? Ідея (ідеологія), лідер, структура, час, гроші, міжнародна підтримка, ворог та наявність (відсутність) зрадників в протилежній стороні.

Що ми маємо зараз?

Почати потрібно з того, що рушниця, яку ми бачимо в першому акті пʼєси, має вистрілити (хоча й не обовʼязково в останньому акті).

Півтора року український політикум живе в логіці виборів. З точки зору суто політологічного аналізу, ці виступи — це продовження цієї логіки. Не можна весь час жити в логіці виборів і не діяти в логіці виборів. Це не добре і не погано. Це закони жанру. Хоча більшість протестувальників щиро скажуть: ми тут не через вибори. Але повторюся: півтора року життя в логіці виборів вимагає і відповідних дій. Просто так влаштована людина.

Ідея.

Одночасно зібралися люди з різними ідеологемами, але їх обʼєднує, перш за все, нелюбов до діючої влади (повертаємося до логіки виборів). Але при цьому спектр ідей з якими люди виходять на площі величезний. Єдине, що можна сказати — НАБУ та САП стали тригером, часто неусвідомленим і не осмисленим.

Поки, виглядає так, що головним обʼєднуючим гаслом є продовження боротьби з корупцією, як головним елементом руху до ЄС. Чи буде ця ідея трансформуватися сказати складно. Я вважаю, що трансформація можлива, перш за все, в найбільш радикальних частинах цього протесту.

Лідер.

Явного лідера нема і, схоже, поки не буде. Надто протилежні (далекі один від одного) політичні сили є в центрі цього протесту. Є певні зірки цього протесту, які явно капіталізують себе політично, (повертаємося до логіки виборів). Але, повертаючись до головної ідеї — боротьби з корупцією, жоден із наявних лідерів (зірок) протесту не виглядає таким, хто може сказати "Я подолаю корупцію" і йому повірять широкі маси.

Структура.

Кістяк виступів — це прихильники частини партії "Голос" (їх ще називають антикорупціонери) та ЄС. Попри скоординованість дій, сьогодні говорити про створення політичного альянсу ще явно зарано. Але те, що будуть робитися рухи в цьому напрямку можна допустити з великою долею імовірності.

Щодо великої кількості молоді, то тут треба звернути увагу на те, що молоді було неймовірно багато і в 2004, і в 2013-14 рр. Зараз є великий перекос в тому плані, що, зі зрозумілих причин, на протесті небагато чоловіків середнього покоління 35-55.

Час, гроші.

Поки першого є дуже багато, а других просто не потрібно для тих цілей, які сьогодні ставлять мітингувальники.

Міжнародна підтримка.

Вона менш активна ніж це хотілося б протестувальникам. І буде залежати, перш за все, від активності протестів та роботи влади.

Ворог.

Поки він тільки викристалізовується. Але, схоже, ключовими ворогами протесту стануть різні люди із оточення Зеленського. Не сам Президент, а група людей з його оточення.

Зрадники в протилежній стороні.

Поки це питання навіть не стоїть на порядку денному, бо ніхто не збирається скидати владу чи робити якісь штурми Банкової.

Трохи про майбутнє.

Звичайно, потрібно подивитися за тиждень-два соціологію, але ми маємо дещо парадоксальну ситуацію, коли корупцію вважають головною проблемою близько 70% населення, але антикорупційним органом, які стали джерелом протесту, не довіряє 62-64% українців. Більше того, виступати з політичними гаслами в час війни готова абсолютна меншість українців.

Як результат, схоже, влада піде на певні компроміси. Напевне, протест дещо стухне за певний час, але, при цьому, фундаментальна проблема: недовіра українців до бажання боротися з корупцією залишиться головним політичним тригером майбутнього (це стосується всього спектру політичних сил). Ці виступи — на жаль, пролог до поствоєнної політичної турбулентності. І це те, що може стати одним з головних факторів появи "чорних конячок".

Зараз у нас є час, щоб зробити аудит нашої корупції і зрозуміти, чому антикорупційна система не діє. Між іншим, тут міжнародники можуть допомогти і навіть підтримати нововведення. Але ми продовжуємо жити в стані футбольних фанатів для яких важливіше побитися з ворогом ніж визнати, що твоя команда просто погано грає. А відтак, ми прирікаємо себе на нові протести.

Джерело: Facebook Вадима Денисенка