Заслання чи порятунок? Дипломатичний карʼєрний ліфт Зеленського

Князя Ярослава Мудрого прозвали «тестем Європи» за те, що відправляв своїх дітей у різні держави для дипломатичних шлюбів. Подібна традиція збереглась у Києві й у наші дні – тільки тепер по всьому світу розкидані колишні українські міністри, генпрокурори та інші посадовці.

З 2019 року Володимир Зеленський призначив послами десятьох колишніх топпосадовців. Ось і тепер після відставки Кабміну на дипломатичну службу в Сполучені Штати Америки може вирушити один із колишніх міністрів. 

Спочатку на посаду нового посла в США розглядали міністра оборони Рустема Умєрова. За кілька днів до звільнення Зеленський провів із ним особисту зустріч та анонсував зміни в державних інституціях для «покращення динаміки у відносинах із США». Утім, зрештою Умєрова призначили новим секретарем Ради нацбезпеки і оборони. 

Новою кандидаткою на пост посла у Вашингтоні натомість стала колишня віцепрем'єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина. Після ротацій у Кабміні Зеленський призначив її своєю представницею з питань США. Як заявив сам президент, «щоб не втрачати темпу у відносинах з Америкою», поки триває погодження її кандидатури американською стороною. 

Що це, чергове підвищення, боротьба з політичними конкурентами чи тиха пенсія для топчиновників – питання риторичне. «Чесно» розповідає про дипломатичний карʼєрний ліфт Зеленського і згадує, кого раніше президент відправляв послом після гучних відставок. 

Нова дипломатія

Одним із перших дипломатичних призначень Зеленського в 2019 році стало направлення новим послом у США Володимира Єльченка – колишнього постійного представника України при ООН і карʼєрного дипломата. Поки всередині країни активно працював новий наймолодший український уряд Олексія Гончарука, призначення на зовнішню службу відбувалися з резервів Міністерства закордонних справ.

Та в березні 2020-го сталась відставка Кабміну Гончарука і більшість міністрів опинились серед «колишніх». Зміг втриматися в уряді Вадим Пристайко – змінивши роль міністра закордонних справ на віцепремʼєра з євроінтеграції. Але вже за три місяці Пристайко був призначений послом України в Британії. Про те, як його згодом позбавлять посади за заяву про «нездоровий сарказм» Зеленського, це вже окрема історія. 

На початку 2021-го стався дипломатичний поворот у карʼєрі ще однієї ексміністерки – Оксани Маркарової, яка очолювала Мінфін. Зеленський призначив її посолкою в США на тлі приходу до влади Джо Байдена. Чотири роки по тому соратник Трампа, спікер Конгресу Майк Джонсон вимагатиме від Зеленського звільнити Маркарову за прихильність до демократів. 

Зі зміною президента у Штатах туди, ймовірно, знов поїде новий український посол. І якщо призначення Стефанішиної відбудеться, то знов – посла обрали з-поміж колишніх українських топчиновників. 

З початком повномасштабної війни посольства стали таким собі способом чи то покарати, чи навпаки – врятувати від зайвої уваги посадовців, звільнених після гучних скандалів. 

Так навесні 2022 року послом до Словенії поїхав колишній міністр оборони Андрій Таран, звільнений за кілька місяців до повномасштабного вторгнення на тлі звинувачень у зриві оборонного замовлення та незадовільній роботі. Таран мав певний досвід дипломатичної служби як військовий аташе при посольстві України в США та представником Міноборони при постійному представництвіі України в ООН. Наприкінці 2024 року Зеленський звільнив Тарана з посади посла. Про нові призначення 70-річного ексміністра не повідомлялось. 

У листопаді 2022 року Україна отримала нову посолку в Швейцарії (за сумісництвом і в Ліхтенштейні) – нею стала колишня генпрокурорка Ірина Венедіктова. 

Ще влітку Зеленський своїм указом відсторонив Венедіктову від посади – формально за те, що серед працівників прокуратури виявили чимало колаборантів та держзрадників. Хоч не можна не згадати, що Венедіктова на посаді неодноразово уникала особистої відповідальності за гучні політичні справи – зокрема вона пішла у відпустку в день підписання підозри Петру Порошенку. 

Згодом рішення про звільнення Венедіктової підтримала і Верховна Рада. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія тоді казав, що «її досвід послужить державі на новому місці, яке потребує посилення фаховими менеджерами та правниками». Так Венедіктова, яка до Генпрокуратури не мала досвіду в правоохоронних чи силових структурах, стала посолкою без досвіду на дипломатичній службі. 

Подібна доля спіткала і її наступника – Андрія Костіна. Після звільнення з посади генпрокурора на тлі гучного скандалу про фейкову інвалідність хмельницьких прокурорів він вже за кілька місяців став послом у Нідерландах. 

Ще одним подібним призначенням стало направлення в 2023 році Павла Рябікіна послом у Китай за місяць після його звільнення з посади міністра стратегічних галузей промисловості. До цього він також очолював митницю. Щоправда, за півтора року після призначення Рябікіна з посади посла зняли. 

Ще один посадовець оборонного сектору ексдиректор Укроборонпрому (а ще колишній керівник Херсонської ОДА) Юрій Гусєв у тому ж 2023 році став послом в Азербайджані. На відміну від Рябікіна, Гусєв не мав ні дипломатичного досвіду, ні профільної освіти. 

Геть на інших емоціях відбувалось ще одне нетипове призначення – колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного послом у Великій Британії. Кількамісячна драма зі звільненням Залужного, який мав, за деякими дослідженнями, вищий рейтинг підтримки, ніж Зеленський, переросла у тривалу історію його призначення на нову посаду. За місяць після відставки президент таки погодив Залужного на посаду посла у Великій Британії, у травні він був призначений офіційно і в липні нарешті розпочав роботу в Лондоні. 

До слова, ходили чутки, що вакантну на той момент посаду посла в Британії міг обійняти й ексміністр оборони Олексій Резніков, звільнений у вересні 2023-го на тлі так званого скандалу про «яйця по 17 грн» щодо корупції на військових закупівлях. 

Водночас його колишній заступник Олександр Поліщук у червні 2023 року був призначений послом в Індії. 

Міг очолити посольство і колишній секретар РНБО Олексій Данілов. За кілька днів після його звільнення Зеленський заявив, що Данілов «продовжить свою роботу на дипломатичному напрямку». І того ж дня звільнив попереднього посла в Молдові – Марка Шевченка. Утім, за пів року Данілов попри заяву президента так і не став дипломатом. 

Тепер же, за інформацією ЗМІ, посаду посла розглядають вже для наступника Данілова Олександра Литвиненка, якого теж зачепили останні перестановки у владі. Литвиненка нібито розглядають на посаду посла в Сербії. 

Певним кадровим резервом також ставав і сам Офіс президента. Так колишня заступниця керівника Офісу президента Андрія Єрмака, згодом заступниця голови наглядової ради «Нафтогазу» Юлія Ковалів у 2022 році стала посолкою України в Канаді. Вона була звільнена в межах останньої великої ротації дипломатів, коли Зеленський призначив 16 нових послів.

Натомість нову посаду під час останніх перестановок отримала колишня міністерка соціальної політики в уряді Гончарука, а згодом заступниця Єрмака (у 2020–2024 роках) Юлія Соколовська. Указом президента 21 липня вона призначена новою посолкою України в Іспанії, а також представницею України при Всесвітній туристичній організації (ВТО) за сумісництвом. 

Бувало, траплялося й усе навпаки, як-от в історії уже колишнього міністра культури Миколи Точицького, який будував дипломатичну карʼєру і був заступником керівника Офісу президента до приходу в міністерство. 

Карʼєрний ліфт для дипломатів

Загалом у тому, що послами призначають не лише кар'єрних дипломатів, а й колишніх міністрів чи чиновників, навіть без досвіду, немає чогось протизаконного. 

За законом, послів призначає президент за поданням МЗС. Особа, що претендує на дипломатичну посаду, має відповідати загальним вимогам закону про державну службу, мати щонайменше ступінь магістра та володіти іноземними мовами на рівні, необхідному для виконання своїх обов’язків. Строк роботи дипслужбовців, зокрема послів України, в інших державах зазвичай становить чотири роки, але можуть бути й винятки. 

У березні 2023 року Міністерство закордонних справ України навіть вперше оголосило відкритий відбір кандидатів у посли через кадровий голод у системі. Адже в десятках країн, особливо в Африці, посада посла України лишалася вакантною. 

Інша річ, коли призначення в посольство стає способом замʼяти гучні скандали й дати нову посаду посадовцям, яких підозрюють у корупції чи яких звільнили за службові провали. 

Софія Лазарова, рух «Чесно»