Зеленський шукає компроміс: чи поверне новий закон незалежність НАБУ та САП

Останні події навколо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) викликали різку реакцію як всередині України,так і на міжнародній арені.

Після ухвалення закону, які обмежили незалежність НАБУ та САП, президент України Володимир Зеленський змушений був шукати компроміси, аби заспокоїти громадськість та іноземних партнерів.

Його новий законопроєкт, поданий до Верховної Ради, має відновити автономність антикорупційних органів.

Детальніше — читайте у матеріалі ТСН.ua.

Повернення незалежності НАБУ та САП.

У своєму вечірньому зверненні 23 липня Володимир Зеленський повідомив про підготовку нового закону про НАБУ та САП. Він зазначив, що документ покликаний відреагувати на суспільні дискусії щодо роботи антикорупційних органів.

Водночас нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що Верховна Рада скоро зійдеться для термінового розгляду цього законопроєкту. Голосування, за його словами, може відбутися вже на початку наступного тижня.

Своєю чергою, 24 липня президент Володимир Зеленський погодив текст нового законопроєкту № 13533 та заначив, що він є збалансованим.

Як зазначив глава держави, даний документ «гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні, незалежність антикорупційних органів, а також надійний захист системи правопорядку від будь-якого російського впливу чи втручання».

«Найголовніше — реальні інструменти, жодних російських зв’язків і незалежність НАБУ та САП. Законопроєкт сьогодні буде внесений до Верховної Ради України», — додав Зеленський.

Надвечір 24 липня новий законопроєкт Зеленського щодо НАБУ та САП надійшов на розгляд до Верховної Ради.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне документ на найближчому пленарному засіданні.

Що передбачає новий законопроєкт стосовно НАБУ і САП

Відповідного до нового законопроєкту № 13533, який запропонував передбачає:

• генпрокурор не зможе вимагати матеріали досудових розслідувань у підрозділів детективів та підрозділів внутрішнього контролю НАБУ,

• НАБУ може отримати справи інших органів, якщо там виявиться їхня підслідність. Для цього має бути рішення директора НАБУ та погодження з прокурора САП,

• суперечки щодо підслідності справ НАБУ вирішує генпрокурор або керівник САП,

• працівники НАБУ, які мають доступ до держтаємниці, за пів року мають пройти поліграф, який проводить СБУ. Те саме стосується працівників САП і БЕБ (Бюро економічної безпеки),

• співробітникам НАБУ заборонять виїзд за кордон під час воєнного стану за винятком службових відряджень.

Зміни також передбачають повернення керівнику САП статусу голови прокуратури для своїх підлеглих. Тепер усі адміністративні накази щодо діяльності САП мають узгоджуватися з його керівником. Це позбавляє генпрокурора права давати прямі вказівки прокурорам САП, минувши їхнього безпосереднього начальника.

Крім того, відновлюється норма КПК (ст. 481), згідно з якою керівник САП отримує повноваження повідомляти про підозру народним депутатам, кандидатам у президенти та іншим особам.

Реакція НАБУ та САП

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура зауважили, що невідкладний законопроєкт, поданий президентом України, відновлює усі процесуальні повноваження та гарантії незалежності НАБУ і САП.

«НАБУ і САП взяли участь у підготовці тексту та закликають Верховну Раду України якнайшвидше ухвалити ініціативу Президента за основу і в цілому. Це дозволить запобігти загрозам для кримінальних проваджень, які розслідують НАБУ і САП», — йдеться у повідомленні.

Окрім того, там роз’яснили, що перевірку на поліграфі пропонується проводити не СБУ, а Управлінню внутрішнього контролю НАБУ.

«Законопроєкт, який має усунути загрози незалежності антикорупційних органів, передбачає, зокрема, проходження поліграфа працівниками НАБУ, які мають доступ до державної таємниці. Ці перевірки пропонується проводити саме УВК НАБУ», — зазначають у відомстві.

Також там наголосили, що застосування поліграфа в таких випадках є усталеною практикою.

Напередодні представники НАБУ та САП висловили підтримку ініціативі президента щодо розробки законопроєкту, який має закріпити незалежність антикорупційних органів.

Своєю чергою, керівник САП Олександр Клименко заявляв, що хоче повернути «все так, як було раніше».

«Ми досить відверто, чесно й послідовно говоримо про те, що хочемо повністю повернути все так, як було», — наголосив він.

Окрім того, Клименко наголосив, що питання щодо антикорупційних органів є питання є частиною зобов’язань України перед Європейським Союзом у межах дорожньої карти щодо вступу. У документі передбачене не лише збереження незалежності, а й посилення НАБУ та САП.

Західні партнери вітають обіцянку Зеленського та пропонують свою допомогу

Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє у коментарі виданню «Українська правда» розповів, що зі стурбованістю та занепокоєнням відреагував на останні події в Україні.

Він схвально відзначив дії Зеленського, щодо заходів із повернення незалежності антикорупційним органам та додав що Єврокомісія співпрацює з українським урядом прагне гарантувати, що питання антикорупційної політики — пріоритетне як для ЄС, так і для України — отримають належну увагу та вирішення.

«Ми, безумовно, розуміємо, що українська влада обрала новий підхід, запропонувала новий план дій або закон. Ми вітаємо той факт, що український уряд діє, і ми працюємо з ним, щоб переконатися, що наші занепокоєння, які були чітко викладені вчора і позавчора, дійсно взяті до уваги», — підкреслив речник Єврокомісії.

Водночас, посли G7 також вітають обіцянку президента Володимира Зеленського про повернення незалежності НАБУ та САП.

Про це написала представниця ЄС в Україні Катаріна Матернова у Facebook. Також вона відзначила, що посли G7 готові надати Україні відповідні консультації та допомогу.

Своєю чергою канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що долучиться до експертизи нового законопроєкту про НАБУ і САП.

У США закликали Україну не підривати антикорупційний процес

Двоє американських сенаторів, Джин Шахін і Ліндсі Грем, закликали Україну не послаблювати боротьбу з корупцією після змін у статусі НАБУ та САП.

Вони визнали успіхи України в антикорупційних реформах, але висловили стурбованість, що новий закон може підірвати цей прогрес.

«Ми побоюємося, що нещодавно прийнятий Верховною Радою закон, підписаний президентом Зеленським, підриває значну частину цього прогресу і суперечить надзвичайному бойовому духу України, а також очікуванням громадян України та міжнародної спільноти», — йдеться у заяві сенаторів.

Сенатори наголосили, що корупція часто використовується як аргумент проти підтримки України, тому важливо дотримуватися реформ.

Шахін та Грем також підкреслили, що США продовжують підтримувати Україну, але очікують від неї ефективного управління для майбутнього процвітання та інвестицій.

Як рішення Зеленського може вплинути на економіку України

Міжнародний валютний фонд різко розкритикував останні зміни в Україні, які підірвали незалежність антикорупційних органів, пише Bloomberg.

У виданні зазначають, що Фонд наполягає на скасуванні цих рішень, попереджаючи про ризики для економіки.

Речниця МВФ Джулі Козак заявила, що новий закон «нейтралізує ефективність антикорупційних інституцій». Вона наголосила, що це може підірвати макроекономічну стабільність України.

МВФ протягом останніх 10 років вважав незалежні антикорупційні органи ключовим елементом співпраці з Україною.

«Це допоможе зрівняти умови гри, покращити бізнес-клімат та залучити приватні інвестиції в Україну, і це є центральним елементом порядку денного реформ України», — підкреслила вона.

Bloomberg зазначило, що фонд взяв до відома плани уряду внести новий законопроєкт для відновлення незалежності антикорупційних органів.

Користуючись нагодою, Росія хоче втягнути Захід у сумніви

Після українських протестів через новий антикорупційний закон № 12414 Кремль розгорнув широку інформаційну кампанію. Росія хоче показати владу в Україні як корумповану, аби посіяти сумніви у Заходу, пише американський Інститут вивчення війни.

Там зазначають, що речник кремлівського диктатора Дмитро Пєсков одразу після проведення перших велелюдних мітингів у Києві, почав заявляти що українська влада буцімто розкрадає західну фінансову допомогу.

Не відставали від Пєскова й російські депутати та пропагандисти, котрі називали що причиною протестів стала не тільки реформа, а й власне діяльність Зеленського та війна. Прозвучали також заклики Заходу «змінити» українську владу.

У межах цієї кампанії Росія також стверджувала, що західна допомога розкрадається, але насправді більшість коштів йде на виробництво зброї та навчання військових у країнах-донорах.

У ISW зазначають, що Кремль також видає протести в Україні за «антивоєнні», хоча вони не мають такого характеру. Це частина стратегії Путіна — затягувати війну, посіюючи сумніви у Заході щодо підтримки України.

Аналітики застерігають, що Росія продовжуватиме спекулювати на внутрішніх питаннях, аби зобразити Україну слабкою та розділеною, послаблюючи її позиції на фронті та в дипломатії.

Зеленського вперше різко розкритикували за період війни проти РФ

Видання Financial Time заявляє про відхід від прихильності до Зеленського після масові протестів.

Там зазначили, що у четвер Зеленський пішов на поступки, схваливши законопроєкт про незалежність антикорупційних органів після консультацій з британським прем’єром Кіром Стармером.

Водночас Стармер запропонував залучити експертів для довгострокової антикорупційної співпраці.

«Повідомлення Зеленського та його дзвінок Стармеру з’явилися після того, як спроби українського лідера підпорядкувати відомства обраному ним генеральному прокурору спричинили найбільші антиурядові демонстрації в Україні з часів повномасштабного вторгнення Росії. Цей крок був засуджений ЄС та членами G7, тоді як критики звинуватили Зеленського в авторитарному захопленні влади», — зазначають журналісти.

Там наголошують, що наразі не зрозуміло, наскільки новий законопроект просунеться у напрямку відновлення повної незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Financial Time зауважує, що розчарування Зеленським посилилося на тлі поглиблення політичної кризи, яку він сам спричинив.

«Критика Зеленського була різкою, що знаменує собою безпрецедентний зсув у дискурсі воєнного часу в Україні. З моменту вторгнення Росії в 2022 році багато українців здебільшого утримувалися від публічної незгоди, надаючи пріоритет національній єдності. Цей консенсус зараз демонструє ознаки напруженості», — йдеться у статті.