/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F1fa03b16d8816592f5f1e2ea1f090f64.jpg)
Ані луска, ані пір’я: вчені знайшли стародавню рептилію з нігтями на спині
Німецькі палеонтологи зі Штутгартського державного музею природничої історії зацікавились незвичайною рептилією, що жила у тріасовому періоді близько 200-250 млн років тому і мала на спині дивний гребінь, що складався не з луски, кісток або пір’я.
Скам’янілості цієї вимерлої істоти віком 247 млн років одразу привернули увагу науковців. Великий відросток на спині на перший погляд нагадує оборку з пір’я, що перекриває одне одного. Однак цей відросток набагато старіший за пір’я і він не містить ніяких розгалужень, що вказують на наявність плюмажу. У цій складній структурі також відсутні кісткові шипи, подібні до тих, що можна було побачити у пізніших динозаврів, таких як спинозавр.
«Це має бути щось нове. До нашого відкриття складні шкіряні нарости були властиві лише ссавцям, птахам та їхнім найближчим родичам і мали переважно форму пір’я та волосся. Тепер у нас є ще один, зовсім інший тип складної кінцівки, що належить дуже ранній рептилії», — зазначає палеонтолог Стефан Шпікман.
Задовго до того, як в динозаврів з’явилось оперення, деякі більш ранні рептилії, схоже, вже формували генетичний набір інструментів для утворення складних кінцівок. Спинні гребені, виявлені Шпікманом та його колегами, це щось нове і воно поки не має остаточної назви.
У своєму дослідженні німецькі науковці називають ці гребні шкіряними наростами, однак насправді вони не схожі на шкіру рептилій. На думку Шпікмана, ці нарости можуть складатись з кератину, подібно до нігтів, волосся, луски або кігтів. Однак підтвердження цього припущення вимагає подальшого аналізу.
Загалом Шпікман та його колеги вивчили понад 80 скам’янілих наростів, нещодавно переданих у дар Державному музею природної історії у Штутгарті. Переважна більшість втратила свої скелети; тільки одна зі скам’янілостей мала пташиний череп невеликої стародавньої рептилії.
Вимерлу істоту назвали Mirasaura grauvogeli. Технічно цей вид рептилій відносять до дрепанозавра — невеликої ранньої рептилії, що мешкала на деревах і полювала на комах за допомогою кігтів, схожих на кігті велоцираптора.
«У мирозавра з’явилася альтернатива пір’ям на ранньому етапі історії Землі, задовго до появи динозаврів. Ми цього не очікували, і це стане стимулом для дискусій та досліджень», — зазначив палеонтолог Райнер Шох.
Точне призначення цього наросту на спині мирозавра залишається невідомим. Більш ймовірно, що він грав роль у візуальній комунікації, наприклад, для відлякування хижаків або внутрішньовидової сигналізації.
Палеонтологи виявили, що скам’янілості Mirasaura grauvogeli, що збереглись найкраще, містять сліди меланосом — органел усередині пігментних клітин. Їхня геометрія співпадає з меланосомами, які фарбують пір’я, але не з тими, що зустрічаються в шкірі рептилій або вовни ссавців.
«Mirasaura дійсно показує, наскільки дивовижною може бути еволюція, і як багато ми ще можемо дізнатися з палеонтології. З генетики та біології розвитку ми вже знали, що більшість шляхів формування пір’я, волосся та луски є загальними для ссавців, рептилій та птахів. Тепер, з появою Mirasaura ми можемо сказати, що такі складні структури справді існували і в інших тварин», — зазначив Стефан Шпікман.
Результати дослідження опубліковані у журналі Nature
Джерело: Science Alert