Як Україна стає дроновою наддержавою і що робить, аби виграти перегони у війні з Росією

Розвиток українського дронобудування за останній рік сягнув рекордного темпу – виробництво безпілотників усіх типів зросло на 900% – це підрахували в недавньому дослідженні аналітичного центру Джорджаунського університету у Вашингтоні. Такий прорив став відповіддю на затяжну війну та дозволив Україні самостійно формувати нову тактику ведення бойових дій, адаптуючись до щоденних викликів на фронті.

Утім, попри безпрецедентне зростання (від 20 тисяч до понад 200 тисяч дронів щомісяця), західні аналітики закликають не зупинятися. Вони підкреслюють необхідність переходу до довгострокових рішень: від стабільних контрактів до системних інвестицій у нові технології, захист інтелектуальної власності та підвищення якості продукції. Ввечері 16 липня президент Зеленський поставив завдання новому уряду Юлії Свириденко – забезпечити рівень 50% української зброї для війська за перші пів року роботи.

24 Канал поспілкувався з українськими виробниками дронів, а також із відповідальними державними структурами, щоб з'ясувати, як ці виклики бачать усередині країни, що вже зроблено, а над чим ще слід працювати, щоб зберегти лідерство в дроновій війні та закласти підвалини для майбутньої оборонної економіки.

Вибухове зростання: від кількох тисяч до мільйонів

Після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році українська індустрія дронів перетворилася на один із ключових елементів системи оборонних інновацій. Спочатку вона майже не існувала, але за три роки виросла до глобальних масштабів.

Сьогодні Україна – найбільший у світі виробник тактичних і далекобійних безпілотників, кажуть у Міноборони, а зростаюча галузь стає не лише критичним чинником на полі бою, а й серйозним гравцем на майбутньому ринку автономної зброї.

Зверніть увагу! У 2022 році українські FPV-дрони виготовлялися в кількостях до кількох тисяч. У 2024 році виробництво перевищило 2 мільйони одиниць, а у 2025 році – потужності сягнули 200 тисяч FPV-дронів на місяць. Президент Володимир Зеленський у лютому цього року заявив, що країна здатна виготовляти до 4 мільйонів дронів щорічно.

За словами міністра оборони, Україна тепер сама забезпечує переважну більшість своїх потреб у дронах – від FPV до ударних, розвідувальних, перехоплювачів і морських безпілотників. Цей бум став можливим завдяки швидкому зростанню кількості виробників: з 7 до приблизно 500 компаній. Деякі з них уже почали виготовляти дрони з повною локалізацією – наприклад, компанія "Вирій" випустила першу тисячу дронів, повністю зроблених із вітчизняних компонентів (рам, контролерів, відеопередавачів, двигунів, тепловізорів тощо).

Ті, хто забезпечує понад 50% вартості компонентів із локального виробництва, можуть отримувати довгострокові контракти від держави.

За даними Wired, ефективність ударних дронів зросла з 30% у 2022 році до 70% у 2024-му. Проте звіт RUSI (Королівський Об'єднаний інститут оборонних досліджень – британський аналітичний центр) вказує, що 60 – 80% FPV-дронів не досягають цілі, особливо бронетехніки, хоча вони добре працюють проти піхоти. Проте, саме тактичні дрони спричиняють 60 – 70% втрат російської техніки.

• У 2024 році українські сили здійснили 130 далекобійних атак по Росії, вразивши 377 об’єктів – від військових баз до нафтопереробок.
• У лютому 2025 року успішність цілевказання зросла на 22% порівняно з січнем, значною мірою завдяки FPV та ударним дронам.

Однак експерти застерігають: російські системи радіоелектронної боротьби стають дедалі потужнішими, тож Україна мусить не лише нарощувати кількість дронів, а й інвестувати в технології, зокрема, в волоконно-оптичні дрони, штучний інтелект, стійкість до РЕБ.

Оператор дрона / Фото надане 24 Каналу компанією TechEx

У 2022 році уряд запустив стратегію "Армія дронів", а в 2023-му – платформу Brave1 для підтримки військових інновацій. На сьогодні вона охоплює 1 500 компаній і 3 500 продуктів. Загалом надано понад 470 грантів на суму 1,3 мільярда гривень (понад 8 мільйонів доларів). Програма має підтримку з держбюджету, але індустрія все ще критично залежить від іноземного фінансування.

У 2024 році виробники працювали лише на 37% від потужностей – урядових замовлень недостатньо. Українська влада розглядає три сценарії відкриття експорту дронів: індивідуальне погодження, частковий експорт із прив’язкою до внутрішніх контрактів, або експортне мито, спрямоване на закупівлю для ЗСУ.

Окрім дисбалансу між виробництвом і закупівлями, галузь стикається з низькою кількістю патентів. Водночас у світі їхня кількість зросла на 16% – з 16 800 у 2022 році до 19 700 у 2023-му, в Україні цей показник залишився мізерним. Це створює ризики втрати конкурентної переваги у довгостроковій перспективі.

Проблеми безпеки залишаються критичними – загроза від ракетних ударів Росії, саботажу та шпигунства підштовхує виробників до децентралізації виробництва. Але безперервна війна не дозволяє повністю усунути ці ризики.

Щоб зберегти темп розвитку, джорджтаунські аналітики радять:

• збільшити тривалість контрактів (з 1 до 2–3 років), щоб дозволити виробникам стабільно планувати, інвестувати та масштабуватися;
• запровадити стандарти якості та взаємосумісності – як для фронту, так і для майбутнього експорту до НАТО/ЄС;
• інвестувати у високотехнологічні розробки – дрони з ШІ, волоконно-оптичним керуванням, рої тощо;
• розвивати R&D – шляхом грантів, податкових пільг, патентної підтримки та створення оборонних акселераторів.
• брати участь у програмах НАТО (зокрема в інноваційному акселераторі DIANA) та ЄС (як-от Європейський оборонний фонд), а також залучення приватних інвесторів – це потенційні інструменти, які Україна може активніше використовувати вже зараз.

Менш ніж за три роки Україна змогла побудувати повноцінну дронову індустрію з глобальним потенціалом. Сьогодні вона не лише забезпечує потреби армії, а й формує основу для післявоєнного економічного відновлення та технологічного прориву. Проте збереження цієї динаміки вимагатиме довгострокового бачення, нових інвестицій і рішучих дій – як всередині країни, так і в партнерстві з міжнародною спільнотою.

Що кажуть виробники дронів про необіхдність змін у державній політиці

⁠24 Канал поставив питання виробникам дронів – яких саме змін у державній політиці або інвестиційній підтримці не вистачає зараз, щоб виробництво дронів стало не лише масовим, а й технологічно проривним.

Україна вже має потужну індустрію БпЛА, кажуть у виробника дронів на оптоволокні TechEx. Наступний крок – масштабні інвестиції в глибокі технології, стабільність та безпека виробництва й експорт у партнерстві з ЄС.

Дрон на оптоволокні / Фото надане 24 Каналу компанією TechEx

Як виробник, що працює на повний цикл і має серійні вироби, кодифіковані НАТО, представники TechEx зазначають про кілька ключових речей:

• Довгострокові контракти. Для того щоб вкладати кошти в автоматизацію, розширення ліній та виробництво електроніки в Україні, виробникам потрібні стабільні державні замовлення хоча б на 3–5 років з прогнозованими обсягами.
• Доступне фінансування на глибоку локалізацію. Додаткові інструменти фінансування (гранти, пільгові кредити) можуть допомогти налагодити виробництво високотехнологічних складових, зокрема камер, матеріалу для рам, двигунів, електроніки.
• Захист виробництв та постачальників. В умовах постійних ракетних та дронових атак українські оборонні підприємства залишаються однією з головних цілей ворога. Тому критично важливо забезпечити фізичний захист виробничих потужностей, складів та R&D-центрів, а також їхнє розосередження по регіонах. Це не лише про безпеку окремих компаній – це про збереження безперервності постачань, технологічного розвитку і стратегічної стійкості всієї оборонної індустрії.
• Розширення співпраці з ЄС та створення спільних підприємств. Україна має всі передумови, щоб стати технологічним експортером – не лише продукції, а й ідей. Ми вже розглядаємо можливість створення спільних виробництв на території Європейського Союзу.

Це дозволить забезпечити стабільну логістику в умовах війни, диверсифікувати ризики й підвищити стійкість постачання, пришвидшити сертифікацію під стандарти НАТО, вважають у TechEx. А також – інтегрувати українські технології в європейський оборонний простір та дозволити реекспорт готової продукції в Україну за схемами оперативного постачання.

Адже для ЄС – це практична підготовка до майбутніх викликів, розбудова спільної військово-промислової інфраструктури з нашою країною, яка вже має унікальний реальний бойовий досвід в умовах сучасної війни. Для України ж це страховка, канал масштабування і крок до стійкої оборонної економіки нового рівня.

Олексій Жулінський, керівник виробника дронів на оптоволокні 3DTech, вважає, що ключовим чинником успішних інновацій в оборонній галузі є можливість для виробника бачити горизонт планування та відчувати підтримку з боку держави.

Олексій Жулінський / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Якісна розробка завжди вимагає інвестицій: щоб протестувати, наприклад, нову оптоволоконну котушку, потрібно провести низку полігонних випробувань, виділити ресурси, час і спеціалістів. Усе це можливо лише за наявності довгострокових контрактів, які забезпечують передбачуваність і дозволяють підприємствам вкладатися в R&D.

Окремою проблемою називає Жулінський податкове навантаження. За його словами, український виробник комплектуючих до дронів платить ПДВ, тоді як імпорт з Китаю – ні: "Це ставить наших розробників у неконкурентну позицію. При тому що китайські комплектуючі часто й так дешевші через масштаби виробництва, додаткові податки лише посилюють розрив".

Не менш важливо розуміти, що більшість людей в українському оборонному виробництві – це мотивовані, гнучкі та ідейні новатори, яких надихає бажання допомогти фронту, додає Жулінський. Але мотивації недостатньо без інституційної підтримки. Саме стабільні інвестиції та тривалі контракти з боку держави здатні зміцнити R&D-напрямки у компаніях і стимулювати справжній технологічний прорив.

Важливо створити прозоре конкурентне середовище між виробником та замовником. Тоді виробник формуватиме своє планування виходячи із актуальних замовлень, бо зараз часто доводиться працювати "на учора". Мова не обов’язково про роботу по предоплаті, втім, у виробника має бути впевненість у тому, що замовлення в нього є. Для реалізації таких контрактів допомогла б кредитна інвестиційна програма,
– каже керівник 3DTech.

Дмитро Бабенко, співзасновник виробника дронів VYRIY, стверджує, що насамперед з боку держави потрібно надати правильні орієнтири для виробників:

Умовно, коли в 2023-му було вперше на широкий загал озвучено те, що Україна виготовила значну кількість дронів, насправді сталося ось що: держава купила, законтрактувала ці БпЛА у виробників, мимоволі позбавивши їх стимулу розвиватися технологічно. У них були завдання – виконати контракт, масштабувати виробництво, щоб його закрити.

"Що потрібно для того, аби в Україні стали більше виготовляти дронів, які потрібні станом на зараз та будуть змінювати хід війни – це створити реальний ринок. Держава це вже робить. Перший крок – можливість бригадам закуповувати продукцію напряму у виробників: військові не купуватимуть те, що не потрібно або не працює", – додає співрозмовник.

Другий крок, за словами Дмитра, – створення DOT-Chain Defence, де самі військові обиратимуть те, що їм потрібно, а виробники – отримають стимул робити те, що потрібно фронту, технологічно вдосконалювати продукцію та збільшувати її кількість. Адже озброєння, а тим паче дронів, все ще не вистачає.

Як знайти баланс між кількістю та якістю

Інше питання, яке ми поставили: як слід знаходити баланс між кількістю (масовим виробництвом) і якістю (високотехнологічними рішеннями)?

"Для нас масове виробництво й технологічність не суперечать одне одному – навпаки, вони підсилюють один одного", – кажуть у TechEx.

Компанія будує процеси так, щоб дрони були як доступними, так і сучасними:

• Паралельні потоки. Основна лінія виробляє перевірені FPV-дрони на оптоволокні та радіозвʼязку, які вже успішно працюють на фронті та довели свою ефективність. Тоді як окрема R&D-команда паралельно працює над постійним покращенням ТТХ та оновленнями виробів на базі отриманого зворотного звʼязку від військових, а також – розробкою нових продуктів.
• Модульна платформа. Багато компонентів виробів уніфіковані – це дозволяє масштабувати виробництво швидко, зберігаючи можливість адаптації під різні бойові завдання.
• Закладання інноваційного резерву. Компанія відводить окремий бюджет на R&D, щоб нові рішення швидко доходили до фронту без зупинки серійного виробництва.
• Оперативна реакція на зворотний зв’язок з фронту. TechEx забезпечує цілодобову технічну підтримку військових та підрозділів, які використовують їхні дрони, завдяки якій щоденно отримує дані реального бойового застосування. Це дає змогу оперативно оновлювати прошивки, вдосконалювати конструкції та підвищувати ефективність наших рішень.

Дрон на оптоволокні / Фото надане 24 Каналу компанією TechEx

"Це дозволяє нам одночасно задовольняти потребу держави у великій кількості БпЛА і не знижувати планку технологічної переваги", – додають у виробника.

Дмитро Бабенко з VYRIY щодо балансу між масовістю та технологічністю стверджує, що "все можливо":

Не треба робити, умовно, "Зірку смерті" – дрон, який один знищить усіх ворогів і ми переможемо. Це нереально. Як ми всі вже зрозуміли, в цій війні перемагає масовість і багато іноземних партнерів цінять в українських виробниках саме те, що ми можемо виготовляти відносно дешеву продукцію у великих кількостях, чого вони поки не вміють. Потрібен відкритий та прозорий ринок, який сам диктуватиме компаніям, яку продукцію потрібно виготовляти. І вона буде в міру технологічна, не втратить у масовості та буде затребувана.

Бабенко також вважає, що виробники не вперлися в стелю в технологічних рішеннях, а навпаки – лише "зайшли в кімнату-сховище технологій". Зараз, за його словами, "лише початок впровадження рішень", які в черговий раз змінять картину війни.

"Протягом наступного року-двох ми побачимо й рої дронів, й системи автонаведення, й інтеграцію різних дронових платформ. То ж зараз лише початок технологічного розвитку дронової індустрії", – прогнозує співрозмовник.

У 3DTech ж вважають, що якість і кількість не завжди слід протиставляти одне одному.

Наприклад, російські оптоволоконні дрони за якістю помітно поступаються українським. Проте їх масове застосування створює суттєві проблеми для Сил оборони України. Навіть менш точні й вразливі до вібрацій російські дрони можуть бути ефективними в засідках та діяти в умовах потужного РЕБ. Тому у випадку з оптоволоконними дронами ключове зараз не втрачати темп і нарощувати обсяги виробництва,
– зазначає Олексій Жулінський.

До того ж сьогодні війна вимагає розробки не лише самих дронів, а й ефективних засобів протидії ворожим БпЛА, додає директор 3DTech.

"Наприклад, у нас уже є робочий прототип дрона-перехоплювача – "Хижак Shooter", який ми створили через гостру потребу збивати російські оптоволоконні дрони. Також серед нагальних потреб війни – збільшення дальності роботи оптоволокна та впровадження машинного зору. Ці потреби розробниками поступово вирішуються", – каже Жулінський.

І парадоксально, але факт: масштабування виробництва часто стимулює впровадження інновацій. Чим більше дронів виготовляє компанія, тим більше зворотного зв’язку отримує від військових, і тим ефективніше впроваджує технічні вдосконалення. Тобто існуючий тренд на збільшення виробництва БпЛА врешті якісно вплине і на їх іноваційність. З’являються нові команди, команди об’єднуються в кластери, індустрія живе, комунікує, і важливо підтримувати цей розвиток.

Важливий вплив на якість використання дронів має навчання, додає співрозмовник: "До прикладу, ми проводимо виїзні семінари для військових, які користуються нашими дронами. За нашими спостереженнями, після навчання рівень володіння дроном у кінцевого споживача, а як наслідок і відсоток влучань, зростають в рази".

Замовникам дронів також варто пам’ятати, що у вимогах до продукту, який постачається, можна вказувати компоненти, в якості яких ви впевнені, наголошує Жулінський. За його словами, вказання в потребах якісних компонентів суттєво допоможуть витратити ресурси на покупку дрона максимально раціонально.

"Фахівців у галузі не вистачає"

Один із основних акторів у дроновій галузі від держави – кластер підтримки Defence Tech розробок Brave1, що перебуває в екосистемі Мінцифри. 24 Канал запитав у Brave1, які кроки є або плануються, щоб підтримати сталий розвиток динаміки дронової галузі в Україні.

Те, що на початку повномасштабної війни працювало 7 виробників БпЛА, а зараз їх уже понад 500 – стало можливим зокрема завдяки грантам та інвестиціям у компанії. Зараз же ми фокусуємося на розробці та впровадженні технологій, здатних змінювати хід війни. Для цього Brave1 працює як із великими компаніями, так і зі стартапами. Також ми зацікавлені в поширенні ефективних технологій, зокрема, розвиваємо Brave1 Market, аби підрозділи знали про дієві технології та замовляли саме те, чого потребують у бою,
– прокоментували 24 Каналу в Brave1.

Також у кластері підкреслили, що з масштабуванням ринку безпілотників виросла й конкуренція. Великі компанії зайняли свої ніші, тому тепер малі команди мають два варіанти, як діяти: або лідирувати за критерієм "ціна – якість", або розробляти нові продукти, яких ще немає на ринку.

Інше питання, яке поставив 24 Канал кластеру – чи вистачає компонентів, фахівців та логістичних ресурсів для масштабування виробництва безпілотників до ще більших обсягів.

Фахівців завжди не вистачає. На жаль, це так. На ринку зараз активна конкуренція за професійні кадри. Brave1 зі свого боку вже працює з університетами, які мають релевантні технічні спеціальності, та планує нові ініціативи, які сприятимуть залученню молоді у сферу defense tech,
– відповідають у Brave1.

• Виробництво більшості компаній, які працюють із БпЛА, зараз не завантажене на 100%, повідомили в кластері: "Тобто в ринку є спроможності виробляти більше дронів, аніж є замовлень.

Важлива зміна зараз – розвиток виробництва компонентів для БпЛА та інших безпілотних систем. Зміни в законодавстві, ініційовані Міністерством цифрової трансформації, відкрили ринок і стали каталізатором не лише для зростання виробництва готових БпЛА, а й для появи десятків нових компаній, які спеціалізуються на мікроелектроніці, двигунах, зв’язку, програмному забезпеченні та інших критичних елементах. Значна частина з них досі імпортується з Китаю, тому нам важливо зменшувати залежність від імпорту".

• Водночас в екосистемі є тенденція на збільшення кількості комплектуючих саме українського виробництва. Навіть якщо в їхньому складі є імпортні компоненти, сама розробка належить вітчизняним компаніям, зауважують у Brave1.

Попри безпрецедентні темпи зростання, українська дронова індустрія все ще перебуває в стані формування – з великим потенціалом, але й з критичними викликами, які потребують системних рішень. Відсутність передбачуваного ринку, складнощі з локалізацією компонентів, нестача фахівців і нерівні правила гри з імпортом створюють бар’єри, які неможливо подолати лише ентузіазмом.

Але саме цей період, коли війна диктує швидкість, а ринок шукає стабільність, може стати вирішальним для закладання фундаменту майбутньої високотехнологічної оборонної економіки – з якісними продуктами, конкурентними експортними можливостями та тісною інтеграцією в безпековий ландшафт Європи.