Коли обід закінчується крапельницями у лікарні. Як діяти у разі отруєння у ресторані

Літній сезон, і тераси ресторанів заповнені гостями. Відвідувачі смакують холодні напої, салати, десерти, морепродукти. А тепер погана новина: кожен такий гість ризикує після ресторану потрапити до лікарні. Харчове отруєння в закладі громадського харчування - ситуація не лише неприємна, а й небезпечна. І треба знати, що робити у такому випадку. Про те, куди звертатися і як притягнути винних до відповідальності, розповідаємо у матеріалі Коротко про.

Кухар не помив руки? Гість «отримає» сальмонелу

«Зі мною така халепа не станеться, бо ж навіть каву п’ю лише в перевірених роками ресторанах, яким довіряю». Такими коментарями рясніли дописи про масове отруєння людей у львівському «Китайському привіті».

Але давайте відверто: отруїтися можна і в придорожній забігайлівці, і в елітному ресторані. Тому що підхопити сальмонелу, кишкову паличку чи золотистий стафілокок можна не тільки через протерміновані продукти (риба, м’ясо, молочні продукти, яйця), а й через неправильне зберігання готової їжі, недостатню термічну обробку і часто через недотримання санітарних норм. Наприклад, коли кухар полінувався зайвий раз помити руки або ж якийсь розумник протер брудною ганчіркою робочу поверхню столу, на якому нарізають інгредієнти до страви. Такі, на перший погляд, дрібниці, можуть надовго вкласти на лікарняне ліжко.

- Перші ознаки можуть з’явитися вже через 1–6 годин після вживання їжі, але часто бувають і через 12 і більше годин, - розповідає Коротко про сімейний лікар Тетяна Грабницька. - Найчастіші симптоми - нудота, блювота, сильний біль у животі, спазми, діарея, підвищення температури, загальна слабкість, запаморочення, озноб. Буває навіть порушення свідомості, судоми. Я раджу не займатися самолікуванням, а одразу звертатися до лікаря, тому що харчове отруєння – це не жарти.

Та все ж, поки лікар відповість або приїде на виклик, можна зробити наступне:

• Викликати блювання. Як не крути, а краще очистити шлунок.
• Пити багато рідини, щоб уникнути обезводнення. Маленькими ковтками, можна використовувати розчини для регідратації. 
• Приймати сорбенти. «Смекта», «Ентеросгель» допоможуть вивести токсини. 
• Відпочивати. Організму потрібен час для відновлення.
• Дієта. Після отруєння краще не навантажувати шлунок. І забудьте про алкоголь і каву на найближчі дні.

Харчове отруєння додає багато проблем дорослим, але дітям ще гірше. Часто малі одночасно мають блювання і діарею, що призводить до швидкого зневоднення дитячого організму. Тому, якщо дитина отруїлася, краще не зволікати, старатися відпоювати малечу регідратаційною сумішшю Humana Elektrolyt чи негазованою мінеральною водою на кшталт «Рео» (можуть бути засоби «Бетаргін», «Регідрон») і одразу звертатися до лікаря.

Чек з кафе і фото страви

А тепер до юридичних тонкощів. Відвідуючи ресторан, пам’ятайте про чек. Це такий собі договір, укладений двома сторонами. Тому чек не ігноруємо, вимагаємо, зберігаємо.

Якщо з якоїсь причини чека не маєте, тоді потрібні свідки, які бачили і можуть підтвердити те, що постраждалий відвідував саме цей заклад і замовляв конкретні страви.

Далі потрібно отримати медичну документацію, яка підтвердить факт харчового отруєння. Треба зробити відповідні лабораторні тести, які дадуть змогу визначити збудника.

До речі, самостійно запишіть усе: коли їли, що саме, скільки часу минуло до появи симптомів, які саме симптоми були. Бажано ще й мати фото страви.

Куди подавати заяву та докази?

Перш ніж звертатися до суду, спробуйте врегулювати питання з адміністрацією закладу.

- Але офіційно письмово і поштою, з описом вкладення як доказ того, що саме у цей заклад відправляли цю претензію, - пояснює Коротко про засновниця юридичної компанії «ЗАІПРАВО», практикуючий юрист Анастасія Лисенко. - Напишіть заяву на ім’я керівництва ресторану, поясніть обставини, які сталися у закладі, додайте докази (копію медичної довідки про отруєння). Все-таки власники завжди дбають про репутацію ресторану чи кафе, тому зазвичай постраждалому пропонують мирову угоду з певними бонусами (виплатою компенсації, оплату лікування, безкоштовними обідами у закладі. – Авт.). На претензію має бути відповідь у 30-денний термін.

Якщо ж домовитися не вдалося, то постраждалий має право звернутися до Держпродспоживслужби.

- Письмово або лишити звернення на цілодобовій гарячій лінії (050) 230 04 28 або (044) 364 77 80), - уточняє Анастасія Лисенко.

Держпродспоживслужба має право провести позапланову перевірку ресторану, з відбором зразків, аналізом умов зберігання, дотриманням гігієни. У разі виявлення порушень на заклад накладається штраф, а іноді ресторан тимчасово закривають.

Якщо заклад харчування відмовляється компенсувати витрати у зв’язку з отруєнням та не визнає своєї вини, маєте право звернутися за захистом ваших прав та інтересів до суду. Тут вже потрібен юрист, а ще медичні довідки, результати аналізів, документи, що підтверджують витрати (ліки, госпіталізація), докази, що саме цей ресторан - джерело отруєння.

- У такому разі ми посилаємося на Закон України «Про безпеку та якість харчових продуктів», - каже юрист Анастасія Лисенко. – Такий судовий процес дещо тривалий. Але постраждалий від харчового отруєння в закладі громадського харчування має всі шанси отримати рішення суду на свою користь. Я переглянула судовий реєстр, і, дійсно, деякі справи мають результат на користь постраждалих.

Як убезпечити себе від харчового отруєння в ресторані?

Цей список мала б очолити репутація закладу. Але, на жаль, харчове отруєння можна отримати і в ресторані з лише позитивними відгуками.

Тому:

• У закладі звертайте увагу на чистоту в залі, посуд, персонал. Якщо помітили певну неохайність - краще піти.
• Запитуйте про інгредієнти страви. Особливо, якщо маєте алергії або чутливість до певних продуктів.
• У спеку уникайте страв з морепродуктів, яєць, м’яса, а також кремових десертів.
• Не куштуйте їжу, якщо вона виглядає несвіжою, завітреною. Якщо страва має дивний запах або смак, то краще одразу повернути її.
• Не бійтеся звертатися до адміністратора.