Коли повернеться Мазепа? Томенко застерігає: Урядовці Міноборони гальмують встановлення пам'ятника гетьману в Лаврі

Політик нагадав про величезний внесок Мазепи у розбудову Лаври та наголосив, що попри меценатську готовність покрити всі витрати, чиновники Міністерства культури з невідомих причин блокують ініціативу, посилаючись на "несвоєчасність" та сумніви щодо "підтримки вірян". Томенко заявляє, що за цим стоять люди зі "старими зв'язками", які прагнуть зберегти "руський мір" у святині.

Мазепа і Лавра: історія великого будівничого

25 липня, у день обрання Івана Мазепи гетьманом України у 1687 році, політик та громадський діяч Микола Томенко звернув увагу на дивну, а на його думку, навіть "ганебну ситуацію" з пошануванням великого гетьмана. Йдеться про фактичну заборону з боку посадовців Міністерства культури на встановлення пам'ятника Івану Мазепі в Києво-Печерській лаврі.

"Нагадаю, що життя і діяльність великого державника найтісніше повʼязане з Києво-Печерською лаврою. Іван Мазепа був чи не найщедрішим ктитором Української церкви і Печерської обителі за весь період її історії", – наголошує Томенко. Саме коштом гетьмана були збудовані потужні фортечні мури Лаври довжиною понад 1 км з вежами та церквами, зокрема храмом Всіх Святих. Він також виділив значні кошти на перебудову Великої Успенської церкви у барокових формах та зведення нової цегляної друкарні.

"Можемо стверджувати, що зусиллями Івана Мазепи та тогочасної козацької старшини архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври на початку XVIII століття набув вигляду, який в цілому зберігся і до нині", – підкреслює політик. Тому, за його словами, питання належного пошанування такого очільника держави та мецената саме в Києво-Печерській лаврі "не викликає жодних сумнівів".

Шлях до пам'ятника: від Януковича до "заборон" Мінкульту

Історія ініціативи встановлення пам'ятника Мазепі у Лаврі, за словами Томенка, довга й терниста. "Зрозуміло, що ця наша мазепинська громадська ініціатива не дуже віталася за часів президента Януковича", – зазначає він.

Проте, навіть після Революції Гідності, проблема не зникла. "В період президентства Порошенка активна діяльність із повернення спадщини Мазепи у Лавру була зупинена у 2017 році після несподіваного призначення Міністерством культури далеко від історії та культури Олександра Рудника. Той у спілці з так званим Пашою-Мерседесом ревно оберігав «русскій мір» без «зрадника» Мазепи у Лаврі до кінця 2023 року", – пише Томенко, натякаючи на проросійські впливи.

Нова хвиля надії з'явилася після рішення про розірвання угоди з УПЦ московського патріархату на території Верхньої лаври у 2023 році та призначенням генеральним директором Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максима Остапенка. Команда, до якої увійшли відомі скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов, Київський національний університет будівництва і архітектури, а також Фонд "Залишайся з Україною", взяла на себе зобов'язання покрити всі витрати на виготовлення та встановлення пам'ятника меценатськими коштами. Ця ініціатива отримала підтримку Міністерства культури часів Олександра Ткаченка та Ростислава Карандєєва.

"Таким чином, ми у співпраці з колективом Заповідника на чолі з Максимом Остапенком провели десятки обговорень, презентацій та практично завершили всю організаційну роботу і планували встановлення памʼятника на весну 2025 року", – розповідає Томенко.

Нові перешкоди: "Не на часі" та "слуги Табачника"

Однак, з призначенням нового Міністра культури Точицького, ситуація знову змінилася. "Чиновництво почало придумувати нові вимоги та висловлювати застереження, які завершилися позицією заступника Міністра Бєляєва, про те що це «НЕ на ЧАСІ» та й взагалі чи підтримають пошанування Мазепи ВІРЯНИ?!" – обурюється Томенко.

Політик не стримується у критиці, звертаючи увагу на минуле заступника Міністра культури з питань збереження історико-культурної спадщини Бєляєва: "Для розуміння ситуації нагадую, що заступник Міністра культури з питань збереження історико-культурної спадщини Бєляєв обіймав посаду заступника керівника Головного управління протоколу та церемоніалу адміністрації президента Януковича та прославився вражаючою колекцією із 55 ікон, 685 графічними, живописними і скульптурними творами, 421 одиницею нумізматичної продукції та 6 стародруками у своїй декларації". Натяк на його "старі, добрі часи" Табачника, коли "керівники, прости Господи, Уряду України покладали квіти до сумновідомого україножера і антисеміта Столипіна, похованого в Лаврі", є більш ніж прозорим.

На жаль, до "антимазепинської" позиції посадовця долучилися і деякі працівники заповідника, які, на думку Томенка, "сплять і бачать повернення «русского міра» і Паші-мерседеса в Лавру".

"Руський мір" у Мінкульті? Головний ворог чи внутрішня диверсія?

Микола Томенко робить висновок, який викликає тривогу: "Тож сьогодні, коли російська орда вбивць, варварів і мародерів прагне знищити все УКРАЇНСЬКЕ, в нашому Міністерстві без міністра і в очікуванні чергової назви, колишні слуги медведчука-табачника роблять все, щоб державник, будівничий і меценат Іван Мазепа НЕ ПОВЕРНУВСЯ в Києво-Печерську лавру!"

Це не просто питання пам'ятника, а питання національної пам'яті та боротьби за українську ідентичність. Заяви про "несвоєчасність" пошанування одного з найвеличніших гетьманів у його головній святині, на тлі повномасштабної війни, виглядають особливо цинічно і викликають питання про справжні мотиви чиновників.

Чи справді в українському Міністерстві культури все ще перемагає "руський мір", навіть коли ворог прагне знищити все українське? І коли ж нарешті гетьман Іван Мазепа гідно повернеться в Києво-Печерську лавру?