Макрон: Франція визнає Палестину у вересні

Президент Франції Еммануель Макрон пообіцяв, що його країна визнає Палестину як незалежну державу на конференції ООН у вересні. Франція стала найбільшою та найвпливовішою державою Європейського Союзу, яка планує такий крок на тлі зростання тиску на Ізраїль щодо припинення бойових дій у Газі, пише The Financial Times.

У надісланому до президента Палестини Махмуда Аббаса листі Макрон похвалив обіцянки, які Аббас дав під час їхніх переговорів, і заявив, що Франція зробить цей давно очікуваний політичний крок у відповідь.

«У дусі нашої історичної відданості справедливому й тривалому миру на Близькому Сході я вирішив, що Франція визнає державу Палестина. Настав момент негайно зупинити війну в Газі та доставити гуманітарну допомогу населенню. Мир — можливий», — написав Макрон у дописі на платформі X.

Заява Макрона прозвучала на тлі дедалі глибшого міжнародного обурення через катастрофічну гуманітарну ситуацію, спричинену ізраїльським наступом на Газу, який триває вже 21 місяць. Цей крок підкреслює зростаючу дипломатичну ізоляцію Ізраїлю та розчарування деяких його союзників у зв’язку з тривалістю конфлікту.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу засудив крок Макрона, заявивши, що він створює ризик «появи ще одного іранського проксі, як це сталося з Газою», що стане «плацдармом для знищення Ізраїлю».

Рішення Франції також викликало гнівну реакцію з боку ізраїльських законодавців. Спікер Кнесету Амір Охана назвав його «ганебним актом, який є не інакше як зрадою» і звинуватив Макрона у «співпраці зі злом».

Віцепрезидент Палестини Хусейн аш-Шейх привітав оголошення Франції.

«Ця позиція відображає прихильність Франції до міжнародного права та її підтримку права палестинського народу на самовизначення і створення нашої незалежної держави», — заявив він.

Макрон зазначив, що ухвалив рішення визнати Палестину після того, як Аббас погодився на низку кроків, серед яких — реформа Палестинської адміністрації, сприяння звільненню ізраїльських заручників, роззброєння ХАМАСу та обіцянка провести президентські й парламентські вибори наступного року. Попри попередні обіцянки, Аббас не проводив вибори з 2006 року.

Франція вже кілька місяців веде дипломатичні перемовини з європейськими та близькосхідними партнерами, закликаючи їх також визнати Палестину. Один з французьких урядовців підтвердив, що Париж і надалі сподівається на спільне визнання Палестини під час вересневої конференції ООН. Раніше Макрон планував разом із Саудівською Аравією провести саміт щодо реалізації принципу двох держав у червні, але той був скасований після початку ізраїльських ударів по Ірану.

Рішення президента Франції йти на визнання Палестини продовжує торішні кроки Іспанії, Ірландії та Норвегії та є відповіддю на дедалі більшу міжнародну стурбованість діями Ізраїлю як у Газі, так і на окупованому Західному березі.

Організація Об’єднаних Націй попередила, що 2,1 мільйона мешканців Гази перебувають на межі голоду. Упродовж останніх днів лікарі та місцева влада повідомляють про хвилю смертей від голоду та виснаження після багатомісячного ізраїльського блокування гуманітарної допомоги й постачання продовольства.

Цього тижня 28 країн, зокрема Франція, Велика Британія, Японія та Канада, засудили «дозоване надання допомоги» з боку Ізраїлю та «негуманне вбивство мирного населення» у зруйнованій Газі. Лідери також розкритикували спроби Ізраїлю посилити контроль над Західним берегом, який палестинці вважають ядром своєї майбутньої держави, але який Ізраїль окупує з 1967 року.

У середу ізраїльський парламент ухвалив необов’язкову резолюцію із закликом до анексії поселень на Західному березі, які є незаконними згідно з міжнародним правом.

Велика Британія також розглядає можливість визнання Палестини. У окремій заяві в четвер увечері прем’єр-міністр Великої Британії сер Кір Стармер назвав «страждання й голод у Газі неописуваними та такими, що не мають виправдання» і додав, що Велика Британія «чітко визнає, що державність є невід’ємним правом палестинського народу».