Мат як знеболювальне: чому на протестах на захист НАБУ так багато нецензурної лексики

Про дітей, протести, критичне мислення і лайку.

В будь-яких складних темах і ситуаціях ми намагаємося зрозуміти, що про це вже знає дитина, яка у неї сформувалась внутрішня картинка. Що саме вона розуміє. Що вона запам’ятала і що для неї стало найважливішим.

Важливо, щоб вона не просто розділила з нами досвід, не лише почувалася долученою до важливих подій. А щоб формувала розуміння. Звісно, у формі, доступній для її віку.

Це стосується і протестів, і теми сексу, і теми смерті, і теми війни.

Я питала нашу 11-річну доньку, що, на її думку, відбувається біля театру Франка. Що вона розуміє, чи хоче, щоб я щось прояснила. І ми разом читали, що таке НАБУ і САП.

Мені важливо, щоб її участь у майбутньому в подіях і акціях — а я впевнена, що вони будуть — не була "за компанію" чи "заради селфі на пам’ять".

Я хочу, щоб вона звикала ставити запитання — собі та іншим.

Вона намагалась підхоплювати вигуки, в яких була лайка. Я їй одразу сказала, що саме тут — це дозволена мова протесту.

В побуті у нас з донькою її немає. Але вона точно є у її майже підлітковому житті. І я не маю ілюзій, що вона не знає цих слів чи ніколи їх не використає.

Я хочу поділитися роздумами про лайку. У коментарях багато хто писав саме про це.

Найпростіший спосіб знецінити щось дійсно важливе — знецінити форму, в якій воно виражається.

У стані наднапруги, відчутті несправедливості, загрози, болю — ми потребуємо вираження, відреагування. Лайка — це сигнал, що напруга, біль і гнів уже не вміщаються в "цивілізовані" прийнятні форми.

Важливо Молодь, яка врятує Україну: чому акції на підтримку НАБУ вселяють оптимізм, попри жах у Раді

Ми знаємо, що використання лайки в екстремальних ситуаціях спричиняє викид ендорфінів і працює як тимчасове знеболення.

З іншого боку, "сильна емоція", яка не встигає або не може бути відрефлексованою, не знаходить іншого шляху — може прориватися в "сильному слові". Можливо, якщо звичка до усвідомлення емоцій і станів, звичка "паузи між стимулом і реакцією" не формується, лайка стає звичкою.

Культура спілкування онлайн — взагалі не багатослівна. Створення мемів, картинок, коротких фраз, за якими метафора, образ, що не потребують пояснення — це ж сучасний формат комунікації. Меми, які містять сленг або лайку, викликають сильнішу емоційну реакцію (більше лайків) і, можливо, формують спільне емоційне поле.

Формат протестних плакатів — це меми, що вийшли за межі екрана.

Лайка — це можливість для дітей проявити супротив і силу. Це доступна дія. "Пасивна дія", яка не потребує дозволу. І, можливо, це те, що "я можу тримати у своїх руках".

У протестній культурі лайка може означати: "Ми говоримо чесно, прямо, навіть грубо — ми не прикриваємось красивими словами. Ми говоримо в лоб, як є. І очікуємо від вас прямої комунікації та дій.

Коли поруч смерть і постійна загроза, зникає сенс багатьох умовностей. Мова, як і життя, стає максимально прямою.

І є ще серйозне: ті, хто працює з дітьми, зазначають, що і в молодших, і в старших дітей розвиток мовлення потребує особливої уваги. Словниковий запас, зв’язне мовлення, здатність до рефлексії, вміння пояснити свої потреби — для багатьох дітей це зона розвитку.

Онлайн, довготривалий стрес (який точно впливає на мовленнєві центри), неможливість вільно спілкуватись поза школою, відсутність досвіду рефлексії, втома й виснаження дорослих, яким часто "не до розмов" — усе це може спрощувати мову дітей або не дає їй розвиватися.

Але це зовсім інша, окрема тема. Вона не про протести, не про зрілість, яка саме зараз проявляється і не про силу.

Сил нам всім!

Обіймаю, Родино, як хочу Перемоги!

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Монополія на мораль: як історія з НАБУ показала ціну правди в Україні