Мільйон підписів за прискорений вступ України до ЄС. Що задумала українська діаспора

Українці за кордоном збирають підписи за прискорений вступ України до Європейського Союзу. Активісти планують отримати мільйон підписів до кінця року і передати їх до Європарламенту. Петицію про вступ України до ЄС ініціювала спільнота Strichka, що об’єднує активних українців по всьому світу для адвокації інтересів України за кордоном. 

На думку організаторів кампанії, підписи – це політичний сигнал європейським чиновникам й водночас Росії про об’єднану Європу проти її агресії, –  стверджує Андрій Подольський, член спільноти Strichka і NAU – мережі українських асоціацій в Італії, де вже розпочався збір підписів. 

Натомість ухвалення закону 12414 ускладнив роботу активістам і спонукає переглядати адвокаційні кампанії. Проросійські політики в Італії вже почали звинувачувати українську владу у диктатурі, якій не варто допомагати і давати зброю, розповідає Дмитро Щукін, президент мережі українських асоціацій в Італії NAU. 

Як відбувається збір підписів в Європі? Як одні українці в Італії добиваються скасування виступу друга Путіна, а інші купують квитки на Меладзе? Про це розповідають представники мережі українських асоціацій в Італії NAU у проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України».

Дмитро Щукін 18 років живе в Італії і очолює NAU, яка є координатором кампанії зі збору підписів в цій країні. Андрій Подольський в Італії –  24 роки, він є співавтором петиції і займається підтримкою українських підприємців у співпраці з італійськими. 

В Італії російська пропаганда має серйозний вплив. Чи почала вона вже маніпулювати темою ухвалення закону 12414 і протестів в Україні?

Д.Щ.: Пропагандисти вже почали лити бруд на Україну, порівнювати її з диктатурою. Першим це зробив Алессандро Ді Батіста. Він колишній політик і член партії Руху п'яти зірок. Він має проросійські погляди, у нього величезна аудиторія. У себе в соцмережах він почав писати, що Україну «дехто хотів би включити до ЄС», але в Україні обмежують права і «приймають закони, які в будь-якій демократії вважалися б непристойними та нелегітимними». І мовляв, це Зеленському італійці дають мільярди і зброю, а не Росії. Тому варто задуматися.

Я впевнений, що ці наративи підхоплять й інші проросійські італійські політики і журналісти. Тема корупції – одна з ключових, які російська пропаганда розкручує в Європі. А тут такий привід. 

На жаль, маємо достатньо прикладів, коли внутрішні рішення України, що суперечать стандартам доброчесності та прозорості, згодом активно використовуються у вороже налаштованому інформаційному полі. 

А.П.: Нас також турбує інформаційний вимір цієї ситуації. Відкривається простір для поширення деструктивних наративів про нібито «нездатність України до реформ», «імітацію боротьби з корупцією», «невідповідність європейським стандартам». Такі меседжі активно використовуються проросійськими силами й можуть негативно вплинути на громадську думку в країнах ЄС, зокрема в Італії, де російська пропаганда і так має серйозний вплив на суспільство. 

Ви створили петицію і розпочали кампанію зі збору підписів європейців за прискорений вступ України до ЄС, зокрема в Італії.  Як останні події в Україні вплинуть на ваші адвокаційні кампанії?

Д.Щ.: Прийняття закону, який фактично підриває незалежність НАБУ та САП, стало серйозним викликом для всієї нашої євроінтеграційної роботи. Це рішення вже викликало занепокоєння з боку ключових європейських партнерів і може мати суттєві наслідки для подальших етапів переговорів щодо членства України в ЄС. Зараз ми вже проводимо внутрішні консультації, аналізуємо ситуацію і готуємо оновлену адвокаційну стратегію, яка відповідатиме новим викликам.

А.П.: Українська діаспора не може залишатися осторонь у цій ситуації. Ми є частиною глобальної української спільноти, яка послідовно захищає європейські цінності. Ми готові активізувати адвокаційні зусилля на міжнародному рівні, щоб захистити здобутки антикорупційної реформи та підтримати демократичний розвиток України.

Якими аргументами ви переконуєте європейців підписатися за вступ України до ЄС? Який очікуєте результат?

А.П.: Ми плануємо зібрати мільйон підписів, аби показати, що європейці хочуть бачити Україну в ЄС вже зараз. Ми підтримуємо ідею, що потрібно запустити на сайті Європарламенту петицію, що вже час брати Україну в Євросоюз. Це петиція, яку ініціювала спільнота Strichka, яка об’єднує активних українців по всьому світу і займається народною дипломатією та адвокацією українських інтересів за кордоном.  

Наш головний меседж – Росія публічно загрожує країнам Європи і НАТО, і вже неодноразово здійснювала погрози. Відповідь на цей виклик – посилення нашої спільної безпеки. У Росії наразі розгорнуто 220 бригад. Україна має 110 бригад з безцінним бойовим досвідом стримування російської армії вже понад 3 років.

У всіх інших країн Європи разом – лише 82 повноцінних бригади без значного бойового досвіду.  Якщо Росія нападе на одну або декілька країн Євросоюзу, то в них не буде часу зупинити їх на кордоні, почнеться вторгнення. Щоб цього уникнути, треба Україну прийняти терміново в ЄС заради безпеки в Європі і настання миру в Україні. Тому що тоді до 110 бригад додається ще 82 бригади Євросоюзу і, практично, у нас стає однакова кількість військових, які мають позбавити Росію бажання атакувати далі, зупинитися і відступити. 

Ви вважаєте, що європейські політики готові розглядати цю петицію і говорити європейцям про те, що у них є бригади, готові захищати Україну? 

А.П.: Мільйон підписів – це досить великий інформаційний привід, щоб розглянули петицію. Це про обов'язок, це про голос європейців і про формування порядку денного. Це адвокаційна акція, щоб показати: «Дивіться, скільки європейців хочуть вступу Україну в Європейському Союзі». І це також політичний сигнал Росії, що Європа об’єднана і не така слабка. 

Натомість розгортання військового контингенту Україна також адвокатує, зокрема у Франції. Тут народна і звичайна дипломатія працюють. В Італії, наприклад, є люди та партії, які готові підтримувати Україну зброєю. А є організації і партії, які проти. Але вони за вступ України до ЄС. Їм ми говоримо, що це підсилення економіки Євросоюзу, бо Україна має надзвичайно велику кількість ресурсів, спеціалістів. Італійці і багато європейських країн побачили, власне, наших вимушених переселенців, які є високоваліфікованими людьми з європейськими цінностями, які дуже легко інтегруються в суспільство європейських країн. Тобто важливо знайти правильні точки дотику.

Як відбувається збір підписів? І який вже результат?

А.П.:  Ми почали збір підписів на початку червня в 10 країнах Європи в оффлайн форматі через громадські організації і активістів. Це Франція, Фінляндія, Литва, Естонія, Німеччина. Петицію вже підписали понад 2 тис. осіб в різних європейських країнах. А коли її зареєструють в Європарламенті, то почнеться і онлайн-збір. 

Тільки в Італії ми хочемо отримати 100 тис. підписів. Це нелегко, але цілком реалістично. Бланки заповнюють італійці, резиденти Італії. Ми просимо долучитися усіх, родичів, знайомих, друзів, сусідів. Ставимо палатки і люди підходять, читають петицію, про що йдеться, і підписують. Також ми робимо концерти, співаємо, щоби привертати увагу і таким чином теж заохочуємо. Крім того, кожен українець за кордоном може долучитися до збору підписів. Для цього потрібно залишити заяву на сайті Strichka або у мобільному застосунку спільноти. 

Загалом, це серйозна спроба, принаймні, показати: «дивіться, навіть в Угорщині зібрали 50 тис. підписів офлайн, тому що європейці, які живуть в Угорщині, хочуть бачити Україну в ЄС». Тобто, час України в Європі вже давно настав, і треба її приймати. І не тільки, щоб зробити добре Україні, а передусім, бо ми думаємо про безпеку Європи.

Орбан теж збирав підписи, але проти вступу України в ЄС. І повідомив, що 95% з 2 млн угорців у цьому консультативному референдумі проголосувало проти членства України. Як це може координуватися з вашою петицією? 

А.П.: Тут є певна різниця. Орбан – це владна ініціатива в Угорщині, а наша – це ініціатива суспільства. Ці підписи збирає не український уряд, а збирають французи, фіни, італійці, угорці тобто європейці. 

В офлайн-режимі надзвичайно важко зібрати таку кількість підписів. Але стара Європа любить папір. Наприкінці збору підписів з кожної країни ми приїдемо в Європейський парламент, привеземо ці підписи фізично і проведемо низку адвокаційних заходів. Покажемо парламенту: «Ось, є підписи на папері». Це дуже Європі подобається.

Перемога над другом Путіна в Італії

В Італії вдалося скасувати концерт путінського друга і диригента Гергієва на фестивалі під Неаполем завдяки активній роботі діаспори, італійських прихильників України. Це міг бути перший виступ пропагандиста після повномасштабного вторгнення. Але загалом Russia Today не тільки показує фільми, про які нам в інтерв’ю розповідала ваша колега Олена Кім, а й провела нещодавно фестиваль документального кіно і розмістила банери з рекламою своїх фільмів від Мілану до Риму. Як це можливо? 

Д.Щ.: Вони відчувають свою безкарність і вирішили так максимально дотиснути наративами: Україну зараз закидають масово дронами, а Європу – пропагандою. Власне, в Італії пропаганда «підлаштовується» під свободу слова. І на своїх банерах пропагандисти пишуть італійською «Вони забороняють правду, ми її показуємо. Знайдіть документальні фільми RT у своєму місті». 

Заборона виступу Гергієва – це справді величезний успіх. Ми планували провести акцію протесту біля концертного майданчика. А також українці скуповували квитки на концерт, аби всередині завадити виступу. Нас підтримували декілька італійських журналістів і віцепрезидентка Європарламенту Піна Печерно. І, певно, у побоюванні таких протестних настроїв організатори концерту скасували виступ Гергієва.

Але вже 13 серпня на сцені театру Гран Пуччіні планує виступати Анна Нетребко, ще одна представниця путінського режиму. І ми знову пишемо листи з вимогами скасувати і її виступ. 

Натомість й є випадки, коли самі українці, на жаль, ходять на концерти «хороших руських». На Валерія Меладзе в Ріміні більшість квитків купили саме українці. Таким «патріотам» я пропоную в разі потреби звертатися не до українських активістів, волонтерів, асоціацій, а до руських. 

Одразу після конференції з відновлення Ukrane Recovery Conference у Римі українські організації в Італії зібралися на свій форум, який ініціював Світовий Конгрес Українців. До чого домовилися? 

Д.Щ.: У першу чергу об’єднуватися, щоб працювати більше ефективно, злагоджено. На досвіді NAU, яка налічує зараз 20 українських організацій в Італії, бачу, що після об’єднання італійські і європейські політики нас приймають зовсім по-іншому: ми маємо більше ваги і сили голосу, ніж окремо.

Ми також відправили лист до МЗС з рекомендаціями стосовно роботи дипустанов. Наприклад, ми вважаємо, що важливо залучати до роботи в дипломатичні установи в Італії українську молодь, яка тут народилася, живе, отримала освіту, добре знає мову, бо вони є більш інтегровані в італійське суспільство і розуміють, як працює італійський менталітет. Таким чином це і підсилить МЗС, і молодь буде активнішою. Бо зараз, на жаль, вона не надто активна. Це й допомагатиме тримати зв'язок з Україною. 

Також ми пропонуємо, щоб кожна дипустанова мала людину, відповідальну за зв'язок з громадським сектором, українськими організаціями. У нас є попередні домовленості з МЗС про щомісячні зідзвони, де будемо обговорювати спільну роботу: що потрібно українським організаціям, бо часто ми не розуміємо проблематики одне одного. Можливо, вони щось не знають стосовно нашого потенціалу. На нашу думку, потенціал української громади, активістів і організацій недооцінений. А ми – це великий ресурс ледь не в кожному місті Європи і це треба використовувати заради нашої спільної перемоги.

А які можливості українців за кордоном Україна не використовує? 

Д.Щ.: Кожен активіст має зв'язок з місцевою адміністрацією, політиком селища, містечка, регіону і так далі. Якщо ми будемо разом з установами, з Україною навчати активістів по всій Італії і Європі вести народну дипломатію, це буде значно посилювати наш потенціал. І наш вплив на політику, на суспільство. 

Як діаспоряни, які живуть багато років на території ЄС ми можемо надавати рекомендації, як імплементувати ті чи інші речі Україні для вступу в Євросоюз. У нас немає так багато фінансів, як у РФ, але ми хочемо і готові допомогти.  Будь ласка, співпрацюйте з нами. 

Після Ukrainian Recovery Conference багато скептиків в Україні говорили, що не сприймають подібні конференції під час війни. Хоча представники українських громад переконують в ефективності URC. Як ви її оцінюєте?  

А.П.: Це інформаційний прорив і плюс для України. Я дивився італійське телебачення під час URC, де в новинах, різних ток-шоу говорили, що це велика перемога для України. Тому що відновлення  – це про перемогу, а не про поразку. Зараз нарешті в Італії почали говорити не про те, хто винен, хто правий, а як домовитися, почали говорити про перемогу, про звільнення України від росіян, і відбудову України. Для Італії це дуже позитивно, зважаючи на те, що велика частина суспільства є жертвами російської пропаганди.

На жаль, багато українців не мають досвіду роботи, комунікації з європейськими політиками, партнерами, суспільством. В Італії і в інших країнах все дуже-дуже повільно. Українці до такого не звикли. А італійці обдумують багато нюансів, їм потрібно прописати різні проєкти, домовленості, продумати всі деталі. Правильно починати розмовляти про відбудову зараз, тому що рано чи пізно повномасштабна війна закінчиться, і ми маємо бути готові до цього. Ми не можемо собі дозволити ще 10 років думати, як відбудовувати Україну. Ми повинні вже мати всі інструменти і домовленості з європейськими партнерами, щоб це робити на наступний же день.