Наземні дрони є, але не воюють: чому в ЗСУ скорочують роти НРК

Військовий фахівець із систем РЕБ та зв'язку, голова "Центру радіотехнологій" Сергій "Флеш" Бескрестнов, повідомив 24 липня, що в Силах оборони України почалися скорочення штатних рот наземних роботизованих комплексів (НРК).

"Армія не змогла усвідомити важливість роботів… Роботи є на складах ЗСУ, але військові не хочуть їх отримувати й з ними працювати з низки причин", — зазначив Бескрестнов.

Також він повідомив, що деякі підрозділи продовжать використовувати наземні дрони та оновлювати їх парк, "але в масштабі розвитку галузі це буде крок назад".

За словами військового експерта та директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, Міноборони України кодифікувало приблизно 200 моделей НРК. За планами на поточний рік,передбачається постачання щонайменше 15 тисяч одиниць наземних роботизованих комплексів на суму 6 млрд грн. Фокус не знайшов ознак того, що Міноборони планує скасовувати цю постачу.

Скорочення підрозділів НРК: що не так з "бойовими роботами"

Основна сфера застосування НРК, за даними Згурця, на 60% пов’язана з логістикою. Ці системи відіграють ключову роль у доставленні боєприпасів, продовольства, медикаментів та інших матеріалів на лінію зіткнення. Крім того, наземні дрони використовуються для виконання інженерних завдань, таких як розтягування колючого дроту, облаштування позицій чи транспортування мін до ворожих укріплень.

У бойових умовах НРК застосовуються для підриву загороджень, знищення сховищ або інших об’єктів противника. Особливої уваги заслуговують платформи, оснащені кулеметними модулями, наприклад, комплекс "ШаБля". Такі системи дозволяють вести вогонь із мобільних позицій, що значно підвищує ефективність бойових операцій.

Серед прикладів сучасних НРК можна виділити комплекс KRAMPUS, який демонструє універсальність і надійність у виконанні логістичних і бойових завдань. Ці системи стають невід’ємною частиною сучасного поля бою, дозволяючи зменшити ризики для особового складу та підвищити оперативність виконання завдань.

Чому НРК не "популярні" на фронті

Попри значний потенціал, впровадження наземних дронів супроводжується певними труднощами. За словами Згурця, тактика застосування цих систем ще перебуває на етапі формування. Багато моделей НРК не досягли оптимального рівня ефективності через проблеми з прохідністю. Наприклад, гусеничні платформи демонструють кращі результати на складній місцевості порівняно з колісними, які часто не справляються з пересіченою територією.

Ще одним викликом є обмежена дальність керування — до 2 кілометрів, що ускладнювало надійне управління на більших відстанях. Для розв'язання цієї проблеми почали застосовувати дрони-ретранслятори, які розширюють радіус дії, а також технології на основі оптоволокна, що значно покращило якість зв’язку,зазначив Фокусу експерт.

Іншою проблемою, на думку Згурця, є брак уніфікованих підходів до використання НРК. Через велику різноманітність моделей із різними технічними характеристиками військовим доводиться адаптуватися до наявного обладнання, що ускладнює стандартизацію.

Кожна бригада розробляє власні тактики, що знижує ефективність використання дронів на загальнодержавному рівні. Крім того, відчувається дефіцит підготовлених операторів. Не всі військовослужбовці готові освоювати складні системи управління, що створює додаткові виклики. Для розв'язання цієї проблеми деякі виробники, наприклад, компанія "Ратель", відкривають власні школи підготовки операторів, а також активно залучають військових до навчання.

Нагадаємо, Росія активно протидіє українським розвідувальним безпілотникам, застосовуючи сучасні технології, зокремамалі 3D-радари. Ці засоби дозволяють ворогу ефективно виявляти та знищувати українські дрони, які відіграють ключову роль у зборі розвідувальних даних.

Також Фокус розповів, щозбій Starlink на фронті спричинив втрату зв’язку, падіння дронів і проблеми з управлінням підрозділами, що могло дати перевагу ворогу.