Обіцяного три роки чекають: коли до України прибудуть обіцяні Patriot та скільки їх треба

Перша з американських систем ППО Patriot, про які заявив президент США Дональд Трамп, вже доставлена в Україну разом із ракетами. Вона прибула лише через кілька днів після оголошення нового пакету допомоги на $10 мільярдів, зробленого 14 липня.

Про це повідомляє The Telegraph. "До кінця тижня, завдяки угоді з Німеччиною, в Україну вже прибули зенітно-ракетна система Patriot та інші ракети-перехоплювачі", — йдеться у матеріалі.

Цю швидку поставку у Вашингтоні використали як аргумент для союзників: Пентагон і Білий дім закликали європейські країни передати Києву свої запаси ППО, обіцяючи їхнє подальше поповнення з боку США. Утім, як наголошується у статті, для деяких країн це рішення залишається складним, адже замінні батареї очікуються не раніше початку 2026 року.

На тлі цього уряд Німеччини повідомив про нову домовленість із США: Берлін оплатить дві додаткові системи Patriot для України, а Норвегія — ще одну. Загалом ідеться про передачу ще п’яти батарей.

14 липня президент США Дональд Трамп заявив про намір відправити Україні 17 зенітно-ракетних систем Patriot. За його словами, частина цих установок буде направлена безпосередньо на передову, а самі поставки відбудуться швидко.

"17 систем Patriot готується до відправки. Їм не потрібні будуть усі, але велика кількість із цих систем будуть на полі бою", — сказав Трамп у коментарі CNN, додавши, що війна в Україні, за його оцінками, щодня забирає до 5 тисяч життів.

Що цьому передувало

За даними The Telegraph, 4 липня 2025 року, рано вранці, колишній генерал армії США і головний радник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог отримав дзвінок, який став поворотним моментом у політиці Білого дому щодо війни в Україні. На зв’язку був міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який повідомив: російська атака пошкодила польське консульство в центрі Києва.

Цей дзвінок змусив Келлога негайно набрати Трампа. У попередні два дні адміністрація США фактично заморозила військову допомогу Києву, зокрема постачання систем Patriot і перехоплювачів PAC-3. Це викликало тривогу в Києві та Європі — здалося, що США знову залишають Україну напризволяще.

Після формального обміну привітаннями з нагоди Дня незалежності, Келлог розповів Трампу про нічний обстріл Києва — 11 ракет і 539 дронів, найбільша атака з початку повномасштабної війни. Особливу увагу Трампа привернула новина про удар по польській дипломатичній місії — сигнал, що ситуація виходить з-під контролю. Трамп миттєво відреагував. Він доручив зв’язатися з Пентагоном і віддати наказ про розблокування частини систем Patriot. Келлог повідомив про це особисто міністру оборони Піту Гегсету. Коли той засумнівався, Келлог порадив йому зателефонувати президенту напряму.

В той самий день, 4 липня, Трамп пообіцяв Володимиру Зеленському відновити підтримку ППО України. Це стало поворотним моментом: у колах американських "яструбів" його рішення сприйняли як перше реальне розуміння Трампом важливості американської військової сили у просуванні до миру на вигідних для України умовах.

Вже за кілька днів перша партія раніше заморожених Patriot вирушила до України. З 40 замовлених ще адміністрацією Байдена ракет у Польщі, спершу вивільнили 12. Цей несподіваний розворот США підхопили в Європі. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував викупити системи Patriot для подальшої передачі Україні. Генсек НАТО Марк Рютте запропонував фінансову компенсацію США від європейських країн і Канади за постачання американської зброї — пропозицію, яку Трамп, за підтримки Келлога, охоче прийняв.

Хто і коли може передати

Попри заяву Трампа про можливу передачу Україні 17 систем Patriot, точна кількість цих ЗРК і джерела їхнього походження досі залишаються невідомими. Військовий експерт і колишній офіцер Повітряних сил ЗСУ Анатолій Храпчинський в коментарі "Телеграфу" наголошує, що згадана цифра могла бути пов’язана з іншим контрактом.

"В публічній площині звучала лише заява Трампа про 17 одиниць. Ось здогадки, які побудовані на цій цифрі, — це контракт Швейцарії, якщо не помиляюсь, яка повинна була отримати 17 пускових дивізіонів. Знов-таки, треба зрозуміти, що точного розуміння немає, тому що незрозуміло, чи нам дає Німеччина, чи які нам з якоїсь країни дають, а потім Сполучені Штати виготовлять ці Петріоти і передадуть їх безпосередньо тому, хто поділився", – заявив фахівець.

За словами експерта, перелік країн, які мають і водночас готові надати Україні свої Patriot, дуже обмежений. Натомість логіка поставок побудована так, що США можуть виготовляти нові установки для союзників, які в свою чергу тимчасово передають свої ЗРК Україні.

Особливо бажаною для України Храпчинський називає німецьку систему — через її мобільність і технічні можливості.

"Із очікуваного хотілось би Німеччину, тому що у Німеччини є система, яка більш мобільна, яка дозволяє нам робити дуже цікаві речі, які потім не дозволяють росіянам кидати по нам КАБи. Щоб просто суспільство розуміло: в світі всього 96 систем Patriot, 36 знаходиться в Європі. Те, на що ми можемо розраховувати — це залишок між наявною в Україні кількістю систем і кількістю, яка є в Європі", – повідомив експерт.

Храпчинський підкреслює, що головною помилкою є брак координації між Україною та європейськими партнерами у формуванні спільного ешелонованого ППО. Програма "Небесний щит Європи", ініційована після початку повномасштабного вторгнення, могла би бути значно ефективнішою, якби Україна стала її повноцінним учасником.

"Черговою помилкою є відсутність спроби об'єднати зусилля в побудові ешелонованої системи захисту Європи разом з Україною. Якби правильно поділили наявні ресурси щодо систем протиповітряної оборони, тоді ми би суттєво посилили перший ешелон захисту Європи. Україна і так є буфером для Європи — це правда", – сказав він.

На думку експерта, головною загрозою сьогодні є балістичні ракети і дрони-камікадзе. Саме тому Україні потрібна не лише кількість пускових, а системна побудова ППО: із радіолокацією, командними пунктами і сучасними засобами раннього виявлення. Однак у публічному дискурсі цим аспектам уваги приділяють замало.

"Коли ми кажемо про Patriot, чомусь кажемо про ракету, а не кажемо про засоби радіолокації або командні машини. Пускова установка — це просто засіб, який запускає ракету. Основне — це командний пункт, це система, засіб радіолокації. Пригадаємо слова Ігната, котрий зазначив, що у нас недостатня кількість радіолокацій, які дозволяють ворогу проривати наш захист", – заявив Храпчинський.

Скільки установок має Україна загалом

Ще у травні The New York Times повідомляла, що Україна може отримати два додаткові зенітно-ракетні комплекси Patriot — один зі складів США в Ізраїлі, другий потенційно від Німеччини або Греції. За інформацією чотирьох нинішніх і колишніх американських чиновників, ізраїльський комплекс Patriot є старішою модифікацією, але він був запланований до відправки в Україну після капітального ремонту. У Вашингтоні тоді розглядали це як один зі способів частково задовольнити потребу Києва в більшій кількості систем ППО.

При цьому, навіть якщо передача здійснюється через треті країни, рішення в будь-якому разі має схвалювати Пентагон, адже йдеться про американське озброєння. Як писало видання, Німеччина та Греція разом володіють приблизно 15 системами Patriot, і саме вони розглядалися як потенційні донори ще одного комплексу для України.

NYT нагадувала, що ще у 2024 році Київ просив західних союзників надати щонайменше сім таких систем. На момент публікації матеріалу Україна вже мала вісім Patriot, однак з них, за словами американських чиновників, функціонували лише шість, а решта проходили модернізацію. Очікувалося, що після отримання ізраїльського та, можливо, німецького або грецького комплексу, Україна матиме загалом десять систем, зосереджених переважно на захисті Києва та інших великих міст.

Храпчинський відмовився підтвердити або спростувати ці цифри. Він пояснив, що подібні оцінки часто некоректні через неправильне розуміння структури дивізіону Patriot.

"Я не буду ні підтверджувати, ні спростовувати. Цифра неточна насправді. Але знов-таки вкотре буду казати: нам передавали то запускові установки, то передавали нам командні машини, або передавали РЛС. Насправді журналісти помиляються за рахунок того, що неправильне є розуміння формування дивізіону — це командна машина, це машина радіолокації, це пускові установки, це інші засоби, які допомагають нам працювати цими системами. Тому тут я би сказав би, що вони помиляються. Не хочу казати, тому що це закрита інформація. Це правильно, що ніхто не знає, що і як у нас", – заявив експерт.

Скільки установок потрібно Україні?

Храпчинський підкреслив, що для ефективного захисту від російських атак Україні критично не вистачає ще близько десятка сучасних систем ППО.

"Нам не вистачає близько 10-15 систем, які би могли забезпечити надійний захист від будь-яких загроз. Ми ж бачимо, що ворог активно намагається бити балістикою не лише по основних містах базування чи скупчення техніки, а й по інших містах, які для нас неочікувані", — зазначив він.

За його словами, наразі Україна може лише точково закривати найвразливіші ділянки, але не здатна вибудувати повноцінну ешелоновану лінію оборони.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Дональд Трамп заявив про укладання нової угоди між Сполученими Штатами та Європейським союзом із закупівлі озброєння, частина якого буде передана Україні, за його словами, всі витрати візьме на себе ЄС, а постачання здійснюватимуться через американські оборонні компанії.