Особливий випадок: як можна вкрасти… бойовий батальйон

«Не дайте стерти історію! Врятуйте бойовий дух! Захистіть 215-й батальйон!» - такі заклики кілька днів ширяться соцмережами. Пишуть дружини, матері, друзі, побратими військовослужбовців. Кажуть, бійці потребують захисту не від ворога, бо самі захищають від нього нас вже більше трьох років. Вони потребують підтримки через непевну ситуацію, яку уподібнюють до рейдерської. Виявляється, і таке буває на війні… Що відбувається з 215-м батальйоном, чи враховує армійський закон слово й волю наших захисників - з’ясовувала журналістка Коротко про.

«Хочемо воювати в одному кулаці»

215-й батальйон належить до 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. Це військове з`єднання було сформовано в березні 2022 року з добровольців у Львові, а влітку фактично у повному складі вирушило у зону бойових дій. Відтоді без ротації, без повноцінного відпочинку побувало на передових позиціях на Донецькому, Луганському, Харківському та Запорізькому напрямках. На останньому досі тримає оборону.

Зважаючи на бойові успіхи, батальйонами 125-ї бригади періодично підсилювали інші військові підрозділи. Це так звані «придані сили» або - передані в оперативні розпорядження. У минулому році в таке розпорядження до 102-ї окремої бригади тероборони (Івано-Франківська область) поступив 215-й батальйон.
- Ми воювали, як завжди, віддано і завзято, поки не поступила директива, що наш підрозділ має прибути на навчальний полігон для реорганізації у нову, більш потужну структуру в складі рідної 125-ї бригади, - розповідає нам один з бійців. - Коли почали готуватися до від’їзду, виявилося, що 102-а бригада не збирається нас відпускати, хоче залишити в себе, грубо кажучи, «віджати». Просто так і каже: нікуди ви звідси не поїдете.

Наш співрозмовник каже, що у 102-й ніби вже виданий наказ про те, щоб «розчинити» львів’ян по бригаді. Наказ по 215-й також чинний, між двома документами відбувається своєрідна боротьба.

- Всі як один ми проти того, щоб нас відокремлювали від свої бригади і розпорошували по інших частинах. Ми четвертий рік захищаємо рідну землю і хочемо залишатися, як були, в одному кулаці. Ми не мовчимо - зверталися до Генштабу, працюємо з юристами. Але юристи кажуть, що в армії військові не мають права голосу. Невже таке може бути правдою у країні, яка називає себе вільною? Ми не можемо виконати директиву про переформування, бо в 102-й бригаді нас весь час кидають на бойові завдання. Поїдемо - станемо дезертирами.

«Підло вирішувати долю бійців без їх погодження»

Про те, що все це правда, свідчить допис військового Андрія Левицького у фейсбуці: «…Усі давно знають, що в цій країні часто п…ть усе, що погано лежить. Але щоб вкрасти цілий батальйон?!. Ми завжди знали, хто ми. Завжди пам’ятали, під яким шевроном йшли у бій і з яким шевроном гинули наші побратими. І от тепер командування 102-ї бригади, до якої тимчасово підпорядкований наш бат, вирішує просто перевести 215-й до себе. Поглинути. Назавжди. Без урахування нашого шляху, жертовності, історії, символів і втрат…».

На ситуацію, що склалася, просить звернути увагу ветеран російсько-української війни, журналіст, член Громадської антикорупційної ради при Міноборони Віктор Біщук: «Найсумніше, що все це відбувається саме в той час, коли в 125-й бригаді проходять великі структурні зміни. Бригада фактично переходить в інший рід військ, отримуючи нову зброю, нову структуру і, відповідно, матиме, нові, набагато ширші завдання… Щонайменше, підло вирішувати долю бійців без їх відома та погодження. Це підриває довіру до самої ідеї добровільного рекрутингу. Не кажу вже про моральний дух», - зауважив він.

Офіційна позиція військового керівництва поки невідома. У командуванні сил ТрО виданню Еспресо.Захід заявили, що все це чутки. А чутки вони не коментують. Рішення про розформування, створення нових підрозділів або їх підпорядкування приймають виключно головнокомандувач і Генеральний штаб.

Думка експерта

Діють статути радянського зразка

Військовий експерт Олег Жданов каже, що ніяка бригада не має юридичних підстав затримувати у себе приданий батальйон. Саме тому, що він був приданий. В той же час відмічає, що випадок можна вважати особливим, але не унікальним.

- Першим свій підрозділ мав би захищати командир бригади, у якій він був створений. Але я з 2022 року чую історії, коли з приданими батальйонами творяться подібні дива. Рідна бригада про них забуває, а та, якій дали у керування, кидає на найважчі завдання. Бо - «не свої», бо не шкода… Через це люди навіть йдуть у СЗЧ.

Що стосується волі самих бійців, то у нинішню парадигму нашої армійської служби вона жодним чином не вкладається.

- Згідно з дисциплінарним статутом бажання чи думка бійця ніким не повинна враховуватися. Так само, коли йдеться про цілий батальйон. Більше того, цілому батальйону навіть можуть інкримінувати заколот, якщо військовослужбовці будуть опиратися наказам. А от в західних цивілізованих країнах думка військових шанується при виданні розпоряджень. Бо таке ставлення підвищує мотивацію до служби. В армії США роль третейського судді в суперечках може виконувати психолог. Він має право відсторонити командира від виконання обов’язків, відмінити його наказ, якщо він порушує права військових або знижує їх бойовий дух, - зазначає Олег Жданов. - У нас нічого такого і близько немає, бо діють статути радянського зразка.

Експерт впевнений, що Україні потрібні нові армійські закони, бо на засадах тоталітарного режиму неможливо побудувати армію за європейським зразком.