Які виклики постали перед членами ЄС після рішення НАТО про збільшення оборонних витрат

По всій Європі бюджети на оборону зросли приблизно на третину, більшість європейських членів НАТО витрачають близько 2% ВВП або наближаються до цього показника.

Але навіть цього вже недостатньо.

Про болісні бюджетні компроміси, з якими мають зіткнутися політичні лідери Європи, пообіцявши збільшити оборонні витрати та підтримати Україну у її війні проти Росії, читайте в колонці колишнього прем'єр-міністра і міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта Де знайти кошти на допомогу Україні? Проблема, з якою зіткнулися більшість країн Європи.

Далі – стислий її виклад.

Автор колонки прогнозує, що у найближчі роки три нагальні пріоритети суттєво тиснутимуть на державні фінанси ЄС: оборона; підтримка України у війні з Росією; погодження наступного багаторічного бюджету ЄС на 2028–2034 роки.

На саміті НАТО в червні в Гаазі члени Альянсу зобов’язалися витрачати 3,5% ВВП на оборону до 2035 року, а ще 1,5% спрямовувати на "дещо розмито" визначені пов’язані з безпекою інвестиції.

"Додаткові 1,5%, імовірно, призначені для заспокоєння Трампа, який неодноразово вимагав від союзників по НАТО витрачати на оборону 5% ВВП.

Очікується, що значна частина цього зростання буде досягнута за рахунок "креативної бухгалтерії", а не реального збільшення фінансування", – пише Карл Більдт.

На його думку, північні країни Європи досягнуть цілі НАТО у 3,5% ВВП набагато раніше 2035 року, тоді як південні держави (за винятком Греції), ймовірно, взагалі не зможуть її виконати.

Ще один ризик, попереджає експрем’єр Швеції, – у Франції, Італії та Іспанії до 2027 року мають відбутися вибори.

А тому політична воля до скорочення витрат, необхідних для збільшення оборонних бюджетів, ймовірно, залишатиметься слабкою.

"Ця тенденція вже простежується у розподілі допомоги Україні.

За перші чотири місяці 2025 року країни Північної Європи надали $6,8 млрд, Велика Британія – $5,3 млрд, а Німеччина – $760 млн.

Тим часом Іспанія та Італія – лише крихти від цих сум", – зазначає автор колонки.

Іронія в тому, звертає увагу Карл Більдт, що саме ті країни ЄС, яких часто називають "скупими", насправді готові фінансувати реалізацію спільно погоджених пріоритетів.

А от менш "скупі" держави, за його словами, вимагають нових запозичень, хоча і самі мають обмежений простір для цього.

"Ці суперечності нині й визначають битву за європейські фінанси.

Маємо разючу різницю між тим, як швидко НАТО ухвалює великі фінансові рішення, і тим, як повільно та складно це відбувається в межах ЄС, навіть щодо менших сум", – пише експрем’єр Швецїі.

Яким би не був результат, прийдешня фіскальна битва стане тестом на готовність і спроможність лідерів Європи відповідати на серйозні виклики безпеки, попереджає колишній міністр закордонних справ Швеції.

Докладніше – в колонці Карла Більдта, що початково вийшла на сайті Project Syndicate і публікується з дозволу правовласника, Де знайти кошти на допомогу Україні? Проблема, з якою зіткнулися більшість країн Європи.