Збій Starlink: як кілька годин без зв"язку змінили ситуацію на передовій

Збій Starlink на фронті й втрата зв’язку могли призвести до падіння дронів, втрати контролю над підрозділами на передовій і потенційної переваги ворога. Фокус розбирався, чи має Україна альтернативу Starlink і чому небезпечно залежати від однієї системи зв’язку.

У ніч на 25 липня українські військові зіткнулися з несподіваною проблемою — десятки терміналів Starlink раптово вийшли з ладу. Зв’язок зник на ключових ділянках фронту, включно з найгарячішими напрямками — Харківським, Донбаським та Запорізьким.

Про глобальний збій першими повідомили військові з підрозділів, що активно використовують Starlink для координації дронів, передачі розвідданих та зв’язку між підрозділами. Техніка просто відмовилася працювати: пристрої або не підключалися до мережі, або миттєво втрачали сигнал.

Проблема виявилася не локальною — схожі збої фіксуються і в інших країнах. У соцмережах вже з’явилися скарги від користувачів зі США, Франції, Польщі та Нової Зеландії. На сайті DownDetector пік скарг припав саме на ніч проти 25 липня.

У компанії SpaceX підтвердили проблему. В офіційному повідомленні зазначено, що «деякі користувачі могли відчувати проблеми з підключенням».

Для України подібні технічні збої мають особливу вагу. Starlink давно став критично важливою інфраструктурою на війні — від нього залежить як розвідка, так і управління БПЛА, зв’язок у тилу та на передовій. Без стабільного доступу до супутникового інтернету ризикує опинитися під загрозою цілий пласт бойових операцій.

Це не перший випадок, коли в роботі Starlink на фронті виникають труднощі. Проте нинішній інцидент вирізняється масштабом: збій одночасно охопив багато регіонів і був несподіваним.

У ЗСУ поки офіційно не коментують ситуацію, проте у військових колах активно обговорюють, наскільки небезпечною може виявитися така вразливість.

2,5 години без Starlink: як це позначилось на фронті

За словами військового експерта Олега Жданова збій Starlink справді сильно і негативно вплинув на ситуацію на фронті.

"Скажу прямо: наші "пташки" — особливо розвідувальні дрони, які годинами висять у повітрі для спостереження, — масово впали. Усе через втрату каналу зв’язку: якщо дрон працював через Starlink, він одразу ставав некерованим", — каже Фокусу експерт.

Те саме стосується і роботизованих платформ, які також покладаються на цей супутниковий інтернет. Але найнебезпечніше, за словами Жданова, — це втрата зв’язку з підрозділами, які перебувають безпосередньо на лінії фронту. Це критично.

"Що ще гірше — ворог дізнався про цю проблему практично одночасно з нами. Бо ми самі швидко поширили інформацію через медіа. І це могло зіграти нам у мінус: на окремих напрямках росіяни могли скористатися моментом і спробувати атакувати наші позиції. Я не кажу, що це було масово, але така загроза точно існувала", — продовжує Жданов.

Звʼязок на фронті: чи є альтернатива Starlink

"Коли була загроза, що нас залишать без розвідданих, деякі європейські країни пропонували нам альтернативні канали супутникового зв’язку. У них є власні супутники, які можуть нам допомогти. Але для цього потрібно переналаштовувати техніку: в них інші антени, інші частоти. Потрібно закуповувати супутникові телефони, встановлювати їх у війська. Тобто — альтернатива є, але до неї треба бути заздалегідь готовими. А хто ж знав, що система "ляже"?!" — каже Жданов.

Взагалі втрата зв'язку — дуже тривожний сигнал. Адже не тільки Україна покладається на Starlink — половина світу зараз ним користується. І найнеприємніше в цій ситуації те, що значна частина українських терміналів — це ті, які надані Пентагоном. Вони, як зазначає Жданов, працюють на захищених частотах, до яких сам Ілон Маск не має доступу. Якщо ж зламалася вся система — це шок навіть для Пентагону.

Заступник генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та авіаційний експерт Анатолій Храпчинський зазначив, що в Україні є інші напрямки та альтернативи, які можуть забезпечити зв’язок.

"І тут важливо ще раз наголосити: не існує єдиного ідеального рішення. Для кожного завдання потрібен індивідуальний підхід. Ми маємо бути готовими до того, що або в Ілона Маска буде поганий настрій, або справді трапиться якийсь глобальний збій — і вся система може лягти. Тому, як в авіації, на кожну критичну систему має бути дублююча.

Що стосується альтернатив, то так, ми зараз розглядаємо варіанти. Наприклад, Amazon теж працює над запуском власної супутникової групи, і це один із можливих напрямків. Але, якщо говорити реально — ми вже маємо рішення: це класичні системи зв’язку, які використовувалися раніше, наприклад, оптоволоконні лінії чи радіорелейний зв’язок. Вони не ідеальні, потребують доопрацювання, але у певних випадках навіть кращі, адже забезпечують зашифрований, стабільний, автономний канал зв’язку", — каже Фокусу Храпчинський.

За його словами, хоча ці системи рахуються старими, іноді виявляються надійніше за ультрасучасні. Просто ці системи треба відновити, оновити та адаптувати до сучасних потреб — адже обсяги інформації, що передаються зараз, набагато більші, ніж у минулому столітті.

"І ще важливий момент: навіть військовим потрібно відповідально ставитися до того, як передається інформація. Не слід покладатися на WhatsApp чи інші месенджери. Ми надто розслабилися через те, що Starlink працює "з коробки": включив і все є. Але в армії зв’язок має бути закритим, шифрованим, надійним — і до цього треба повертатися", — наголошує експерт.

За словами Храпчинського, досвідчені військові зараз відкрито говорять: у кожній машині має бути кілька незалежних каналів зв’язку. Це черговий урок: універсальних рішень не існує. Завжди має бути резерв — дублююча система, яка здатна підстрахувати в критичний момент і не дати залишитися без координації на полі бою.