ЗМІ розкрили схему виводу валюти за кордон через механізм функціонування фіктивних імпортерів

Про це пише портал Багнет

Поки вітчизняна економіка тримається на експорті, міжнародній підтримці та надзвичайних заходах валютного контролю, частина бізнесу продовжує цинічно виводити валюту за кордон та підривати економічну стабільність країни.

Проблема виведення валюти за кордон присутня практично в кожній галузі економіки, але особливе занепокоєння викликають схеми з використанням фіктивних імпортерів, маштаби діяльності яких протягом 2025 року вражають.

Специфіка діяльності таких компаній незмінна роками, та зводиться до формального розмитнення імпортованих товарів, які в подальшому реалізовуються за готівкові кошти, а під приводом перерахування коштів за ніби то імпортовані товари фактично здійснюється вивід валюти за кордон.

Одним з найбільших хабів для сумнівних імпортних операцій стала Туреччина. Офіційно це країна-партнер у торгівлі, але на практиці через турецькі банки нерідко проводяться транзакції, пов’язані з компаніями-прокладками, що маскують реальне походження та кінцеву мету коштів.

Ще один улюблений напрямок для виведення капіталу - ОАЕ. За останні два роки спостерігається бум реєстрації компаній в Дубаї, що використовуються українськими підприємцями для переказу грошей під виглядом оплати за неіснуючі контракти.

Нами проаналізовано імпорт за останні два місяці (квітень – травень 2025) товарів підвищеного попиту (одяг, взуття, тканини, трикотаж, килими) з походженням (Туреччина, Китай) та виявлено найбільших фіктивних імпортерів з загальним обсягом імпорту за квітень – травень понад 670 млн. грн., а саме:

Протиправна діяльність таких суб’єктів можлива завдяки безперешкодному сприянню такій діяльності комерційних банків, що здійснюють розрахунково – касове обслуговування, зокрема сприяють даним суб’єктам в операціях з купівлю – продажу іноземної валюти яка в подальшому виводиться з призначенням як оплата за зовнішньоекономічними контрактами, відсутності контролю та мовчазної згоди Національного банку України та органів Державної служби фінансового моніторингу.