Справа Назарія Гусакова. Ошукані благодійники уникають статусу потерпілих: нові деталі справи

24 липня Національна поліція заочно повідомила про підозру у шахрайстві медійному громадському активісту зі Львова Назарію Гусакову. Слідство закидає 31-річному хлопцеві з рідкісною хворобою (спіральна м`язова атрофія (СМА)) заволодіння понад 1,3 млн грн коштів громадян під час благодійних зборів, які відбувалися у період воєнного стану. Правоохоронці заявляють: станом на червень 2024 року Гусаков був повністю забезпечений препаратами для вартісного лікування. Однак продовжував випрошувати у людей гроші. Ошукані громадяни продовжували донатити значні суми, не відаючи, що потрібні ліки Гусаков отримує безплатно.

У кваліфікації злочину, в якому підозрюється львів’янин, є важлива деталь: йому інкримінованому частину 5 статті 190 Кримінального кодексу («Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою»). Це важке кримінальне правопорушення, за яке передбачено до 12 років тюрми з конфіскацією майна. Проте сума збитків, озвучена у самій підозрі, у 100 разів (!) відрізняється від цифри, які прозвучала у початковій фабули кримінального провадження.

Як з’ясував «Главком», багато благодійників, серед яких відомі люди, банально відмовляються отримувати статус потерпілих у справі Гусакова через небажання ходити на допити і судові засідання…

«Главком» зазирнув у судовий реєстр, в якому дізнався свіжі деталі гучної справи Назарія Гусакова.

Як працювала схема

Усе почалося з кримінального провадження за фактами шахрайства та відмивання коштів. Згідно з ухвалою суду, Назарію Гусакову закидають заволодіння коштами приватних осіб на суму понад 112 млн грн. Ця сума фігурувала задовго до офіційної підозри.

За матеріалами слідства, Гусаков та його оточення отримували кошти з різних джерел: перекази на картки Monobank та Приватбанку, криптовалюта (через біржі Binance та WhiteBIT), а також через платформи Revolut, Wise, PayPal, Payoneer та інші. Активний збір проводився у соцмережах, на різних публічних майданчиках, у Telegram-каналах. Також Гусаков залучав до своєї благодійної кампанії кількох відомих медійних персон – серед них мер Львова Андрій Садовий, а також популярних інфлюенсерів та журналістів, які активно підтримували збір коштів.

Після надходження платежів частину грошей Гусаков та його довірені особи переводили у криптовалюту на біржах Binance і WhiteBIT. Це дозволяло приховувати транзакції й швидко переміщувати кошти. Потім криптовалюта переправлялася на криптогаманці, які контролювали сам Назарій або його помічники. Таким чином вдавалося приховувати сліди походження коштів.

Далі гроші конвертуватися у готівку або переводилися на рахунки третіх осіб – зазвичай фізичних осіб. Вивід здійснювався через обмінники та інші канали переказів. У слідства є підозри, що використовувалася система «Хавала» – неофіційна система передачі коштів без банків, яка часто використовується для виведення грошей за кордон без сліду. Частина донатів перетикала за кордон, зокрема в Польщу та інші країни Європи, а це ускладнювало їх відстеження українськими правоохоронцями.

Ключові фігуранти схеми

Розслідування з’ясувало, що у схему були залучені кілька осіб: друг Назарія, який керував частиною рахунків, подружжя криптообмінників, а також підставні особи. Найближчим спільником Назарія вважається його товариш. Саме він разом із Гусаковим, за версією слідства, організував та координував протиправну діяльність, спрямовану на збір і легалізацію грошей. Окрім них у злочинних діях брали участь ще кілька виконавців, які відповідали за конкретні операції та технічне виконання схеми.

Окрему роль у відмиванні грошей відіграв фінансовий посередник. Ця особа спеціалізувалася на обміні валют і переведенні безготівкових коштів у готівку або криптовалюту, зокрема USDT, USDC, EUROC та інші. Разом зі своєю дружиною він допомагав перетворювати пожертвування, які нібито призначалися на лікування, на «чисті» гроші. 

Таким чином, Назарій та його спільники створили розгалужену схему, що включала не лише збір коштів під виглядом благодійності, а й ретельну організацію їх легалізації через складні фінансові операції. Це дозволило їм приховувати сліди, уникати відповідальності й виводити мільйони гривень на власний розсуд, йдеться у матеріалах справи. 

Що роблять правоохоронці?

За матеріалами справи, правоохоронці отримали дозвіл на проведення масштабних перевірок у справі про шахрайство з понад 112 млн грн, які збирали нібито для лікування хворого. Йдеться про масив документів та інформації, яка перебуває у володінні у понад 60 банківських установ і компаній, пов’язаних із фінансовими операціями підозрюваних. Слідчі мають отримати копії банківських виписок за рахунками підозрюваних та їхніх співучасників за період із 1 січня 2020 року по сьогодні. Це дозволить відстежити всі надходження, зняття готівки, перекази на криптовалютні гаманці та інші фінансові операції.

Правоохоронці аналізують платіжні документи із детальною інформацією про відправника, отримувача, призначення платежу, дату та час операції; інформацію про відкриття та закриття рахунків, у тому числі в мобільних банкінг-сервісах, з контролем IP-адрес, часу та способу доступу.

Також слідчі мають перевірити відомості про використання індивідуальних банківських сейфів, а разом з цим документів, що підтверджують право власності на них. Крім цього, вони зберуть фотодокументації осіб, які здійснювали зняття готівки через банкомати.

Якщо ж власники рахунків відмовляться давати інформацію або нададуть не повні дані, слідчі зможуть просити суд дозволити обшук, щоб вилучити всі необхідні документи.

Кароліна Терещенко, «Главком»