В законі про НАБУ знайшлася нова "зрада": чи справді тепер можна вдиратися в житло без рішення суду

Скандальний законопроєкт №12414 про обмеження повноважень НАБУ та САП вже викликав широкий резонанс в суспільстві. Втім, окрім відомих неоднозначних норм, в текст закону закралася ще одна досить цікава новела, на яку мало хто звернув увагу. Нововведення стосується змін до Кримінально-процесуального кодексу (КПК) і в теорії дозволяє правоохоронцям проникати в помешкання українців навіть без рішення суду. Чи існують тут ризики, розбирався "Телеграф".

Що змінили

Йдеться про статтю 233 КПК України "Проникнення до житла чи іншого володіння особи". В ній сказано, що "ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою". Виключення – ухвала слідчого судді (бо ж злочинців треба якось ловити).

Втім, існує два сценарії, коли правоохоронці все ж таки можуть входити в помешкання громадян і без санкції суду:

– Невідкладні випадки, пов’язані із врятуванням життя людей та майна;

– Переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

І все.

Однак нардепи вирішили це змінити. В прийнятих змінах до КПК, окрім зазначених вище виключних сценаріїв, додалася така підстава для безсанкційного проникнення у житло як "необхідність невідкладного вилучення чи збереження доказів". Втім, не будь-яких доказів, а лише по, так званим, тяжким статтям Кримінального кодексу: вбивство, зґвалтування, тяжкі тілесні ушкодження, незаконне позбавлення волі, теракт.

Вочевидь, знаючи нюанси роботи правоохоронців, соцмережі одразу ж загули: "не помічаєте, як ми перетворюємось на РФ?", "це щоб чоловіків з хати можна було "законно" викрадати", "узаконений рекет", – лютували користувачі. Втім…

Чи справді все так погано?

За словами столичного адвоката Дмитра Бузанова, оновлена норма КПК це навпаки "антизрада", адже раніше безсанкційний обшук був дозволений у випадку "врятування життя людей та МАЙНА". Навіть в Конституції в статті 30, де задекларована недоторканність житла, врятування майна є підставою для проникнення у житло.

Однак під це "врятування майна" можна було "натягнути" будь-що, адже формулювання достатньо широке. Щоправда, суди все ж таки це розцінювали саме як врятування доказів.

– Верховний Суд раніше у своїх висновках вказував: "Слідчий, дізнавач, прокурор мають право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема з метою врятування матеріальних об’єктів (майна), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати." Тобто, під майном мали на увазі ті самі докази, – пояснює "Телеграфу" адвокат Олександр Золотухін.

При цьому, без суду не означало безконтрольно.

– Йдеться не про будь-яке збирання доказів, а виключно про випадки реальної загрози їх втрати або знищення. Наприклад, коли існує ризик, що докази можуть бути приховані, знищені або вивезені до того, як буде отримано рішення суду. У таких ситуаціях затримка може фактично унеможливити подальше розслідування.

Однак навіть у таких випадках закон вимагає, щоб уже після проникнення до житла прокурор звернувся до суду для надання дозволу постфактум. І в цьому рішенні слідчий суддя має дати оцінку, чи дійсно обставини на момент проникнення свідчили про невідкладність і загрозу втрати доказів. Це винятковий механізм, який має працювати під жорстким наглядом суду і тільки в реально невідкладних ситуаціях, – додав Золотухін.

Тим не менш, безсанкційні маски-шоу з метою "врятувати майно" (читай докази), через нечіткість формулювань, могли з'явитися на порозі будинку взагалі у рамках будь-якого кримінального провадження: починаючи від економічних злочинів і закінчуючи вбивством. Тепер ситуація змінилася.

– От, наприклад, декілька днів тому були обшуки у детективів НАБУ пов'язані, в тому числі, з ДТП. Відкриємо нову норму КПК: ми бачимо конкретний перелік злочинів, передбачених конкретними статтями: вбивство, тілесні ушкодження, зґвалтування, тероризм. А є там ДТП? Немає! Тобто тільки до підозрюваних у вчиненні саме цих злочинів можуть прийти [без ухвали слідчого судді] для того, щоб зібрати докази, – зазначає Дмитро Бузанов, коментуючи ситуацію "Телеграфу".

Відтак, на думку адвоката, 233 стаття КПК стала краще, адже з'явилася конкретика.

– Прибрали "майно" і конкретизували, що це не просто "майно", яке не має жодного відношення до справи, а докази. І ці докази повинні стосуватися конкретних злочинів, а не будь-яких. І якщо це ДТП, то вже не можуть зайти без санкції слідчого судді. А це ж якраз і викликало хвилювання суспільства, мовляв, чого ви йдете до детективів НАБУ за підозрою у ДТП проводити обшуки. А йшли, тому що не було конкретики і цим користувалися. Конкретика з'явилася і зловживань стане менше, – підкреслив Бузанов.

Виходить, що…

Зрада скасовується?

Ну майже. За словами правника, військового ЗСУ та адвоката родин Небесної Сотні Віталія Титича, занепокоєння викликає той турборежимний спосіб, в який змінили 233 статтю КПК.

– Як взагалі мають відбуватися законодавчі зміни? Робиться подання, до нього йде обґрунтування (пояснювальна записка) зі статистикою, що така то проблема існує і її треба врегулювати. Основа теорії держави і права полягає в тому, що закон (особливо кримінальний) має прийматися в контексті, коли існують правовідносини, які потребують врегулювання. Чи була у нас проблема зі знищенням доказів, їх втратою, у зв'язку з тим, що немає можливості без ухвали слідчого судді проникнути у певне приміщення? Ні! В такому випадку ці зміни були внесені в закон, який взагалі не стосувався цих питань, а стосувався безвісти зниклих осіб, – пояснює Титич "Телеграфу".

Гіпотетично, звісно, можна уявити, що справедливе судочинство дійсно страждало від неможливості правоохоронців проникати в помешкання громадян без рішення суду (хоча депутати і не надали таких даних).

– Та я кримінальний адвокат і на практиці бачу зовсім іншу картину: ми збираємо докази, подаємо, а їх відкидають. Якщо слідчі органи прямо не зацікавлені (матеріально, чи кадрову вказівку отримали) то вони такі докази взагалі не збирають і не займаються цим в принципі. Відповідно, ніколи не декларували таку проблему.

Тому, меседж, що це "зрада" і будуть негативні наслідки, на мою думку, підкріплений певними аргументами. Ми ж не в космосі живемо. Наприклад, маємо вторгнення до Шабуніна, матері "Джуса" (мова про загиблого Героя України Андрія Пільщикова, у матері якого ДБР провело обшуки, ймовірно, по справі Шабуніна, — Ред.). Є грубе порушення закону, вчинене правоохоронними органами. І на цьому тлі виникає законодавча норма, яка намагається надати якусь легітимність таким діям. Тому надавати [правоохоронцям] таку можливість це просто злочин, – резюмував Титич.

Таким чином, хоч закон і звузив перелік підстав для безсанкційного проникнення в житло, той факт, що за пів дня, без обговорень, аргументів і статистики можна змінити будь-яку норму кримінального права, викликає занепокоєння. Так, зараз лише тяжкі статті КК дають право для проникнення в житло без рішення суду, та хто гарантує, що ще через пів дня там не з'явиться "Хуліганство".