Їли як тварин: археологи в іспанській печері виявили результат канібалізму над дитиною і не тільки

Археологи Каталонського інституту палеоекології людини та соціальної еволюції виявили у печері Гран-Доліна на археологічній ділянці Атапуерка, що на півночі Іспанії, шийний хребець дитини віком близько 850 тисяч років зі слідами порізів, характерних для обробки м’яса, повідомляє LiveScience. За висновками дослідників, це остаточний доказ того, що стародавній предок людини Homo antecessor практикував канібалізм, і при цьому не звертав уваги на вік своїх жертв.

Як повідомила Пальміра Саладіє, співкерівниця розкопок у Гран-Доліна, характер надрізів на кістці дитини, якій на момент смерті було від 2 до 5 років, дуже точний. За її словами, “це прямий доказ того, що дитину обробляли, як і будь-яку іншу здобич”.

Кістку виявили серед десяти скелетів, знайдених археологами в цьому ж геологічному шарі, що датується віком від 850 до 780 тисяч років. Більшість решток демонструють ознаки обробки: порізи для знежирення, навмисні переломи – такі ж сліди, які зазвичай знаходять на кістках тварин після споживання. На деяких кістках також ідентифіковано сліди людських укусів.

Це не перший приклад канібалізму, зафіксований у Гран-Доліні. Загалом за 30 років розкопок на цій ділянці знайдено понад два десятки подібних випадків. За підрахунками дослідників, близько 30% усіх людських кісток, знайдених у печері, мають ознаки обробки або поїдання. 

“Те, що ми зараз документуємо, – це безперервність цієї (канібалістичної) поведінки. Поводження з мертвими не було винятковим, а повторюваним”, – зазначає Саладіє.

Усі нещодавно виявлені останки належать представникам Homo antecessor – виду архаїчної людини, який мешкав у Європі понад 800 тисяч років тому і зник приблизно 770 тисяч років тому. Цей вид вперше виявлений саме в Атапуерці в 1997 році, і на сьогодні він не зафіксований більше ніде у світі. Його еволюційний статус залишається спірним: деякі дослідники вважають H. antecessor предком неандертальців і сучасних людей, інші – окремою гілкою людської еволюції.

Дослідження палеоантропологів свідчать, що збереження скам’янілостей у Гран-Доліні є надзвичайно хорошим, що дозволяє точно ідентифікувати та проаналізувати сліди на кістках. У випадку з нововиявленими рештками дитини шийна кістка містить чіткі сліди оброблення, а також характерні вм’ятини від людських зубів – ознака безпосереднього поїдання.

Це відкриття є найстарішим на сьогодні підтвердженим прикладом канібалізму серед предків людини в Європі. І хоча у 2010-х роках повідомлялося про сліди порізів на рештках людини віком 1,45 мільйона років у Кенії, у науковому середовищі досі тривають дискусії, чи ті надрізи справді свідчать про канібалізм.

Печера Гран-Доліна лишається джерелом унікальної інформації про життя і смерть ранніх людей. За словами Саладіє, щороку під час нових розкопок вдається знаходити додаткові докази, що змушують дослідників переосмислювати поведінку ранніх Homo antecessor – як щодо полювання, так і щодо ритуалів поводження з померлими. 

Нещодавно повідомлялося про розкопки в селі Тадим на сході Туреччини, де археологи виявили храмовий комплекс віком понад 6000 років. У структурі, розташованій на кургані Tadım Höyüğü біля річки Євфрат, знайдено кам’яний вівтар зі слідами ножових порізів, канал для стікання крові та скам’янілі рештки людей і тварин. За словами дослідників, архітектура й артефакти – включно з фігурками, знаряддями праці, печатками та посудом, вказують на розвинену культову практику і ранні форми міського планування.