Як клімат, війна і занедбані землі створили ідеальні умови для навали сарани

Олександра Андрієнко ексклюзивно для 24 Каналу поспілкувалась з фахівцем, що спеціалізується на ентомології та захисті рослин від шкідників, аби зʼясувати на скільки критичною наразі є ситуація й чого чекати далі.

Чому в Україні сталось нашестя сарани

На думку науковця Івана Мринського, одразу кілька факторів склалися у вибухонебезпечну суміш, яка дала комасі ідеальні умови для розмноження та масового поширення шкідника на Півдні України.

• Посушливе літо та весна з малою кількістю опадів

Цьогоріч в регіоні можна було спостерігати ситуацію: теплі й посушливі весна та літо, з незначною кількістю опадів у травні та практично повною їх відсутністю у червні – липні. Саме це стало сприятливим фактором для розвитку личинок і дорослої сарани.

• Активні бойові дії на території України

Через активні бойові дії та замінування, велика частина земель у південних областях України не обробляється. І це – ще один сприятливий фактор, бо сарана може там спокійно відкладати яйця.

• Підрив Каховської ГЕС

До екологічного дисбалансу додалася і техногенна катастрофа: підрив Каховської ГЕС оголив величезні площі, які заростають бур’янами й слугують кормовою базою для шкідника.

У Херсонській та Запорізькій областях, після підриву Каховської ГЕС вода зійшла, і осушене дно Каховського водосховища почало активно заростати вербами та тополями. Для сарани, яка є комахою-поліфагом, тобто харчується різноманітною рослинністю, на цій території склалися ідеальні умови,
– пояснює Іван Миколайович.

Науковець додає, для шкідника різниці немає, що їсти. Буде верба, сарана їстиме вербу, є осот – з’їсть осот. Не омине ні дерева, ні кущі, ні траву, без різниці це старі чи молоді рослини.

Зверніть увагу! За словами науковця 200 тисяч гектарів осушеного дна Каховського водосховища будуть і надалі створювати проблеми зі зростанням чисельності сарани до загрозливих масштабів. Адже з погляду господарської діяльності там нічого не відбувається, територія й надалі неконтрольовано заростатиме рослинністю, і стане осередком для розмноження сарани.

Потужні вітри та феромони допомагають сарані захоплювати території

Наразі на півдні України найбільш поширені два види сарани:

• ⁠італійська сарана (Calliptamus italicus),
• ⁠азійська перелітна сарана (Locusta migratoria.

Марокканську і єгипетську – то помилково визначили. Просто сплутали стадію азійської перелітної сарани. Але сам факт: сарана є. І саме азійська перелітна,
– пояснює Мринський.

Науковець додає, що шкідливість сарани зростає в міру її розвитку. Поки вона на стадії німф (не статевозрілих особин), то харчується поблизу місць відкладання яєць, не здіймаючись у повітря. А коли сарана стає на крило, отут і починаються проблеми.

Адже стадний інстинкт – згуртованість, забезпечують агрегаційні феромони, які виділяють комахи. Це дозволяє сарані триматися разом і переміщатися великими скупченнями, які називають "куліги".

Це природна стратегія – виживання в чисельності. Птахи й інші хижаки не здатні знищити всю масу сарани, тому зграя комах продовжує рухатись і живитись далі,
– каже Мринський.

Ці "куліги" сарани можуть за день пролетіти понад 100 кілометрів, особливо за сприятливих метеорологічних умов, коли температура повітря від 21 градуса за Цельсієм і вище та дме вітер. До речі, комахи активно мігрують саме у світлу частину доби.

Станом на середину літа агрономи півдня України спостерігають незвично активну міграцію сарани, зумовлену не лише погодними умовами, а й аномально сильними вітрами, які фіксувалися цього року в регіонах.

Чесно кажучи, таких потужних вітрів, як зараз, я не памʼятаю. І це не лише тут – по всій Україні. Це один з факторів, що дозволяє сарані переміщатися на великі відстані. Сарана не знає кордонів. Якщо вона вже на крилі – її рух зупинити складно,
– пояснює Мринський.

Цікаво! Історично зафіксовані випадки, коли при потужних вітрах сарана переміщалася на сотні кілометрів за день, знищуючи все на своєму шляху. Подібні сценарії неодноразово фіксувалися в Африці: зграї комах летіли за вітром у бік океану, де й гинули, і на узбережжі утворювалися бархани з мертвої сарани заввишки до 1,5 – 2 метрів.

Чи може нашестя сарани повторитись

Мринський згадує, що останні роки активного поширення сарани не фіксувалося. Проте через війну не всі території можна було обстежити, особливо в південних областях. Тож фахівці Держпродспоживслужби не мали можливості для моніторингу.

Попередження стосовно збільшення чисельності сарани й можливості її стрімкого розповсюдження лунали ще під час міжнародної конференції з захисту рослин у травні 2025 року, а перші сигнали в червні підтвердили обґрунтованість цих прогнозів.

Адже поточне нашестя сарани – це не поодинокий випадок, а потенційно багаторічна проблема, що має циклічність, і може тривати два-три й більше років, залежно від погодних умов та своєчасності реакції аграріїв.

Як аграріям вберегти поля від сарани

Якщо ви як агроном не були на полі три дні – то вважайте, що ви не знаєте, що там відбувається. Особливо зараз, коли спостерігаються сильні вітри, а сарана переміщується саме за вітром. Та якщо вже так сталося, що сарана виявлена на території господарства і відклала яйця, треба обробляти ґрунт (яйцекладки знаходяться в поверхневому шарі),
– радить Мринський.

Важливо! Такі агротехнічні заходи, як дискування, лущення, оранка дозволяють знищити більшу частину яєць сарани.

• Обробку треба робити до того, як сарана стане на крило. Інакше – це вже буде "гасіння пожежі".
• Обприскування варто проводити рано-вранці, коли "куліги" ще не піднялися в повітря.
• При цьому варто обирати дозволені препарати, а дії координувати з місцевими підрозділами Держпродспоживслужби.

Науковець звертає увагу, що особливо складно боротися із сараною на високих культурах – соняшнику та кукурудзі, оскільки наземна техніка для хімобробітку туди просто не заходить. Допоможуть тільки дрони, літаки, вертольоти.

Часто сарана з’являється на покинутих ділянках – узбіччя доріг, закинуті ферми, балки. Їх треба моніторити регулярно. Бо звідти вона може розповсюдитися далі – на поля. Навіть якщо ми зафіксували збільшення чисельності сарани на території колишнього Каховського водосховища, обробити таку площу просто нереально. Єдине, що можна зробити – попередити господарства довкола і закликати до регулярного моніторингу,
– наголошує Іван Миколайович.

Науковець підкреслює: аграрна спільнота, як завжди, тримається разом. Господарства обмінюються інформацією, попереджають одне одного телефоном і реагують оперативно. Проте ефективна боротьба з сараною потребує спільних рішень, техніки, препаратів і чіткого розуміння ризиків.

Тому вже зараз сільгоспвиробникам треба готуватися до сезону 2026 року, оскільки ймовірність повторного спалаху чисельності сарани висока.

Це проблема не одного господарства і навіть не однієї країни. Треба бути на по готові – і з технікою, і з засобами захисту, і з планом дій,
– резюмує Мринський.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.