Колись це був один із найвищих житлових будинків у Полтаві: як виглядає "Замок Річарда" та чому його люблять ворони

У Полтаві чимало будинків, які зберігають у своїх стінах не лише історичну памʼять. Про деякі з них роками ходять міфи й легенди. Одним із таких є колишній прибутковий будинок Перцовича на вулиці Юліана Матвійчука, який ще називають "Замком Річарда".

Цю будівлю як прибутковий будинок у 1890 році звів відомий у місті присяжний повірений Перцович. Архітектором став знаний полтавський зодчий Вітольд Веселлі, який згодом обіймав посаду міського архітектора. Для свого часу це був один із найвищих житлових будинків у Полтаві — у різних частинах він мав від трьох до чотирьох поверхів, квартири поділялися на побутову й парадну зони, зручні для заможних мешканців.

За словами архітектора Артура Арояна, цей будинок вважається зразком вікторіанської архітектури — рідкісного явища для Полтави. Будівля нагадує оборонну або фортифікаційну споруду XV–XVI століть. Особливо виразно це підкреслювали шпилі на даху, які, на жаль, демонтували наприкінці 1990-х через аварійний стан.

Історія будинку Перцовича

За більш ніж сто років існування будинок змінив багато ролей. Свого часу тут діяв готель, а за іншою версією — навіть дім терпимості. Під час Другої світової війни в будівлі жили німецькі військові, а пізніше її майже повністю спалили. Після війни будинок відновили, але його початкове планування зруйнували: великі квартири розділили на малі, щоб розмістити більше мешканців. Нині в ньому налічується до 11 квартир.

Легенда про чаклуна та воронів у "Замку Річарда"

Інтерес до цього місця викликає легенда про таємничого мешканця, який начебто оселився на верхньому поверсі на початку ХХ століття. Існує версія, що це був дивний чоловік, загорнутий у плащ, який майже не виходив з кімнати й лише іноді посилав мовчазного слугу до міста. Мешканці будинку стали підозрювати його у чаклунстві чи чорнокнижництві — навколо квартири почали відбуватися дивні події, а на дах будинку зліталися ворони.

Одного пізнього осіннього вечора слуга дивного мешканця вибіг з будинку в пошуках лікаря. Поборовши страх, деякі працівники зайшли до кімнати загадкового незнайомця й стали свідками жахливої сцени: сивий чоловік мучився на ліжку в передсмертних конвульсіях. Коли прийшов лікар, він нічим не зміг допомогти. Тоді одна з покоївок відчинила вікно, мешканець з полегшенням зітхнув і завмер у неприродній позі.

Нинішні мешканці будинку скептично ставляться до таких історій і вважають їх вигадками. Але визнають, що ворони справді регулярно кружляють над дахом, особливо навесні та восени. Проте це пояснюють сезонними перельотами птахів.

Попри чутки й перебільшення, будинок Перцовича — це об’єкт культурної спадщини місцевого значення. Будівлі не завадить реставрація, зокрема відновлення втрачених декоративних елементів. Адже навіть у нинішньому занедбаному стані будинок залишається вражаючим прикладом вікторіанського стилю й важливою частиною архітектурної історії міста.

Раніше "Телеграф" розповідав не менш цікаву історію про "Будинок із жабами" у Дніпрі.