Найбільш гучні справи які розслідує НАБУ в Черкасах

Події навколо Національного антикорупційного бюро в Україні в останні дні стали ключовою темою обговорення й інтересу з боку українців і тих, хто слідкує за процесами в Україні. Допоки влада, яка спроєктувала цю кризу, вирішує, як саме знайти баланс між “запитом суспільства”, вимогами європейських партнерів та донорів, а також власними інтересами,  видання “18000” розповідає історії, які розслідувало НАБУ на Черкащині, а також чим вони закінчилися.

Перед початком публікації варто зазначити, що під підслідність НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури потрапляють далеко не всі місцеві політики та чиновники. Йдеться насамперед про суддів, менеджмент державних підприємств, зареєстрованих у області, а також керівництво області, депутатів Черкаської обласної ради та міського голови Черкас. Тобто з усієї маси чиновників та політиків це декілька сотень осіб. В окремих випадках НАБУ може розслідувати справи, що стосуються й інших осіб, але для цього потрібно рішення процесуального керівника (прокурора) або ж слідчого судді. 

Справа Крючкова, Кузьмінської та “Черкасиобленерго”

У 2017-2018 роках у Черкасах відбулася низки мітингів трудового колективу енергетичного гіганта регіону “Черкасиобленерго”. Причина нетривіальна для компанії з подібними фінансовими ресурсами та можливостями – заборгованість заробітної плати. Все через особливості господарської діяльності попереднього топменеджменту компанії в особі Світлани Кузьмінської та бізнесмена Дмитра Крючкова.

Йшлося про виведення сотень мільйонів гривень на рахунки приватних компаній-прокладок, афілійованих з Крючковим. У результаті саме “Черкасиобленерго”, що по суті є державним підприємством, втім яке контролювали різні політико-бізнесовими групи, опинилося на межі реального банкрутства з відповідними наслідками для всього регіону. Ситуацію тоді вдалося врегулювати завдяки зміні менеджменту та підтримці з боку держави.

Самі ж Крючков і Кузьмінська стали “клієнтами” НАБУ та САП. У результаті розгляду справи у Вищому антикорупційному суді Світлана Кузьмінська отримала вирок у вигляді 8 років позбавлення волі. Натомість її поплічник Дмитро Крючков, який теж отримав покарання у вигляді 15 років позбавлення волі, зумів втекти з України і нині перебуває в розшуку.

Справа судді Пономаренка

У серпні 2018 року ще суддя апеляційного суду Черкаської області Володимир Пономаренко отримав від місцевого жителя 30 тис. грн хабаря за вплив на суддів Соснівського райсуду Черкас. За хабар він мав залишити права водієві, якого спіймали на підпитку. Слідством у цій справі спочатку займалися місцеві правоохоронці, втім у 2019 році справу передали до Києва у Вищий антикорупційний суд.

У 2021 році спочатку суд першої інстанції виніс, а потім суд другої інстанції підтвердив для черкаського судді покарання у вигляді 2 років позбавлення волі та відправив за ґрати. Водночас під час перегляду справи у Вищому суді виявили низку процесуальних невідповідностей, які допустили на етапі слідства ще черкаські правоохоронці. Зрештою суд скасував вирок та випустив засудженого суддю із в’язниці.

Справа адвоката Білика

У 2018 році тодішній суддя Голосіївського райсуду Києва Андрій Новак розглядав справу за позовом громадянина Мішкова. Той після засідання знайшов контакт адвоката Олександра Білика, який колись працював суддею в цьому ж суді. Білик по суті був посередником у подальшій передачі частини хабаря, що він попросив у Мішкова за ухвалення потрібного рішення суду за його позовом. Новак і Білик загалом отримали від Мішкова 8 тисяч доларів. Після отримання хабаря обох фігурантів затримали. У результаті розгляду справи у Вищому антикорупційному суді обоє отримали вироки у вигляді реального ув’язнення терміном у 7 та 7,5 років.

Засуджений екссуддя і на момент вчинення злочину адвокат Олександр Білик є сином впливового у Черкасах бізнесмена Володимира Білика, який певний час був членом виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Справа судді Бабенка

Підозрюваний у цій справі – екскерівник Черкаського апеляційного суду Олександр Бабенко. Ще у 2008-2009 роках він, за версією слідства, вчинив дії, направлені на передачу у приватну власність приміщення суду, який очолював. Втім реалізувати цей задум Бабенку тоді не вдалося.

Зараз йому інкримінують спробу розтрати у розмірі 15 млн гривень. Бабенко перебуває у міжнародному розшуку, в який його оголосило НАБУ у 2022 році. Досудовим розслідуванням у цій справі тривалий час займалися інші слідчі інших органів.

Справа талонів на пальне

У 2016 році у Черкасах сталося гучне затримання. Під час отримання нібито хабаря за виділення земельної ділянки затримали на той момент сільську голову села Свидівок Світлану Вовк та її нібито спільника Миколу Ладана. Утім не ці події стали предметом інтересу детективів НАБУ та працівників Спеціалізованої антикорупційної інфраструктури.

Під час обшуку вдома у затриманої Вовк тодішній прокурор Генеральної прокуратури Олексій Алфімов нібито заволодів 22 скретч-картами на пальне, які належали Свидівоцькій сільській раді. Частину цих талонів прокурор начебто встиг використати на одній з автозаправок на шляху до Києва після проведення обшуку. Всі ці події встановило слідство, проте суд не погодився із правовою кваліфікацією нібито злочину з боку експрокурора, а саме те, що він вчинив розтрату або заволодіння майном.

За версією суду, в діях правоохоронця вбачалися ознаки крадіжки чи грабежу і, відповідно, могла бути порушена підслідність, за якою мали б розглядати цю справу. А також виявили інші процесуальні порушення, які дозволили виправдати Алфімова та закрити справу проти нього. Цікавим є той факт, що заявила про зникнення талонів і написала заяву до НАБУ про це сама Світлана Вовк.

Справа черкаського аеропорту

Наприкінці 2019-го – початку 2020 року у черкаських топпосадовців та підприємців відбулися обшуки, ініційовані детективами НАБУ у справі про ймовірну розтрату коштів, спрямованих на реконструкцію черкаського аеропорту. Йшлося про проєкти, які реалізовувала місцева адміністрація часів президентства Петра Порошенка. Її представників обшукали детективи вже після обрання нового президента Володимира Зеленського і призначення нових посадовців у Черкаську обласну державну адміністрацію.

Справу протягом тривалого часу розслідували. Але вже не детективи НАБУ, а місцеві черкаські поліцейські, яким її передали за підслідністю. Остання ухвала у справі датується вереснем 2023 року і стосується скасування арешту майна. Після цього ухвали судом не виносились.

Cправа золотоніського водоканалу

У 2016 році черкаські правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом ймовірної розтрати коштів під час реконструкції колектору у місті Золотоноша. Слідчі виявили суттєві розтрати, які підтвердили відповідні експертизи. Дорозслідувати цю справу взялися працівники Національного антикорупційного бюро, які разом із прокурорами Спеціальної антикорупційної прокуратури супроводжують її у суді після того, як на лаві підсудних опинилась група осіб, серед яких – очільник золотоніського водоканалу Сергій Кузнєцов.

Нині слухання справи триває у Вищому антикорупційному суді, втім останню ухвалу у ній виносили ще у 2023 році.

Зазначимо, що ексмер Золотоноші Віталій Войцехівський, який керував містом під час спроби реалізації відповідного інфраструктурного проєкту, нині є народним депутатом України і голосував за скандальний законопроєкт, спрямований на руйнування незалежності НАБУ та САП.

Справа Грекова

У квітні 2024 року у центрі Черкас затримали впливового прокурора Черкаської обласної прокуратури Антона Грекова. Йому інкримінують вимагання хабаря від черкаських бізнесменів за закриття низки кримінальних проваджень. Затримання Грекова проводили представники Державного бюро розслідувань за керівництвом прокурорів Офісу генерального прокурора. Згодом справу проти Грекова передали до НАБУ, яке з’ясовувало додаткові епізоди у, можливо, незаконній діяльності Грекова. Нині справу за обвинуваченням Грекова передали до суду.

Cправа депутата Братаніча

Наприкінці 2021 року НАБУ розпочало кримінальне провадження за фактом ймовірного недекларування реальних статків та доходів депутатом Черкаської обласної ради від партії “Черкащани” Володимира Братаніча. Зазначимо, що, відповідно до чинного закону, депутати обласних рад є “підслідними” саме НАБУ.

Тоді як проти депутатів більшості місцевих рад, зокрема і Черкас, справи за ймовірне незаконне збагачення чи недостовірне декларування мають розслідувати місцеві правоохоронці, зокрема поліція. Саме тому справу Братаніча розслідували детективи НАБУ, а потім вона розглядалася у Вищому антикорупційному суді.

Депутату інкримінували той факт, що він нібито не зазначив у щорічній декларації за 2020 рік інформації про частку власності у фермерському господарстві. Втім притягнути до відповідальності Братаніча не вдалось. У 2023 році суд закрив справу проти нього, тому закінчився термін давності.

Cправа Полякова

Однією із найгучніших справ НАБУ у перші роки його існування була так звана “Бурштинова справа”. Її прийнято асоціювати з тодішнім нардепом Бориславом Розенблатом. Втім у ній був ще один фігурант, а саме черкаський екснардеп Максим Поляков. Йому, як і Розенблату, детективи НАБУ інкримінували отримання хабаря за нібито внесення необхідних правок до законопроєкту, пов’язаного із видобутком бурштину.

Попри те, що справа розпочалась ще 2017-му, лише у 2023 році ВАКС почав фактичний розгляд обвинувачення у суді. Цей розгляд триває і досі й зайвий раз показує залежність ефективності НАБУ від реалізації принципів незворотності покарання, яке має забезпечувати, зокрема, безперервний судовий процес.

Водночас сторони процесу, переважно це сторона саме захисту, подекуди зловживає своїми процесуальними правами, аби на роки затягувати судові процеси. Це також може пояснити, чому детективи НАБУ та прокурори САП так “полюбляють” укладати угоди із обвинуваченими, які передбачають менш суворе покарання, втім все ж покарання. Проте працювати над реалізацією і забезпеченням базових принципів правосуддя мають всі його сторони, а не ігнорувати проблеми, допоки вони не стануть одним із каталізаторів масових соціальних протестів.

Джерело: “18000”