Незлим тихим словом: чи пристойно мітингувати з матюками

Ще один аспект, який сильно зачепив українців на новому Майдані на підтримку незалежності НАБУ та САП - це багато нецензурної лексики, за допомогою якої мітингарі, в основному молодь, висловлювали свої емоції. Вперше за всю історію українських масових акцій на лозунги піднімали не просто вимоги до влади, а приправлені відвертими матюками. Іноді весь зміст нашвидкуруч начерканого плакату зводився до одного короткого слова, як на заборі.

Довкола доцільності-недоцільності використання нецензурних слів розгорнулася палка дискусія. Одним з виправдань лайки стала війна, мовляв, б’ємо ворога та його посібників його ж словом, а також вказували на емоційний накал від подій війни. Але багато хто був дійсно обурений.  Зацікавилась явищем і журналістка Коротко про.

Ерозія готових форм

Обговорюючи тему матюків, в соцмережах припускають, що це не просто інновація сучасної молоді, а і така собі політтехнологія, націлена на нездорові емоції. Мовляв, студенти і підлітки, які  складають левову частку протестувальників, не дуже розуміються на тонкощах державних процесів, але гостро реагують на несправедливість і не хочуть корупції.

- Моя версія така, що спеціальна політтехнологія не вибудовувалася. Швидше ми бачимо наслідки деградації політичної мови в Україні, - оцінює події кандидат політичних наук Олексій Якубін. - Звичні старшому покоління словосполучення з вимогами до влади частина молодіжної аудиторії не сприймає як щось таке, що може мати під собою основу. Готові форми політичних диспутів за понад 30 років зазнали ерозії, тому сьогоднішнім молодим людям вони можуть видаватися брехнею чи замилюванням очей, бо використовуються державниками. Плюс до того грає свою роль тікток-середовище, де ненормативна лексика вважаться нормою: так всі говорять.

Експерт відмічає, що свого часу політологію виключили з обов’язкових предметів у вишах, і це також має вплив.

-  Політологічна освіта стала долею меншості. У більшості студентів немає базового політичного словника, тому використовується емоційно забарвлений. Щоб лаконічно і чітко висловити свою позицію, треба напружувати розум. А написав матюк - і всі розуміють, про що йдеться. Віра у традиційні формули вмерла, а нових не створено. Тому і маємо високий градус не логоса, а емоцій, - зазначає Олексій Якубін. 

Період коротких меседжів

Цікаво, що в епоху очищення України від російської культури, російських символів, русизмів навіть представники високої інтелігенції тримаються за матюки, як за цінний трофей. Деякі не просто виправдовують, а й навіть схвалюють зміст студентських гасел.

 «От да. З нашими реаліями залишилось ще тільки матюки заборонити. Тоді нарешті заживем», - написала письменниця Людмила Лещук.

«І про матюки. У нас період коротких меседжів. Фразу-відповідь руському воєнному кораблю "будьте люб'язні, йдіть подалі, ми вам не раді" було замінено на весь період бойових дій "....іди нах#й"(с) з о. Зміїний. Це мем. Це стан. І це напрямок для всіх, хто прийшов нас вбивати. Що ззовні, що зсередини. Незалежно від попередніх здобутків», - коментує докори студентам науковий співробітник Національного військово-історичного музею Олена Іванова.

«А шо не так в тих лозунгах на картоні? Реально заїбали. Як інакше сказати? Все чесно», - лаконічно іронізує сценарист та телеведучий Олександр Власюк, відомий як Сашко Лірник.

- Нецензурна лексика є в усіх мовах і в усіх народів. Це як щит для прикриття своїх почуттів - гніву, образи, страху, роздратування, розчарування. Тобто для виключних випадків, - каже психолог Інна Ковальська. - Наша ж біда, а звідси і біда нашої молоді, в тому, що брудна лайка вийшла за рамки свого призначення в побутову площину і стала замінником звичайних слів. У багатьох випадках навіть у позитивному сенсі: «за@сь, яка ти гарна» замість «яка ти гарна». Мало хто з дівчат образиться, коли почує такий комплімент. Психолог звертає увагу, що зараз  агітують за те, щоб російські матюки замінити українськими подібними висловами. Таких більше ніж достатньо - від смішних до огидних.

- Але тоді треба відкривати якісь курси, бо десь мають перенавчати. Може, молоді і зацікавилися б. Поки вони говорять і пишуть те,  що їм знайоме, що говорять у сім’ї, у компанії, по YouTube і вже навіть по телебаченню. Вимагати від юні, та й взагалі від будь-кого абсолютної чистоти мови у такий напружений час нереально. Але й занадто толерувати нецензурщину не можна. Субкультуру не можна перетворювати на культуру.

Круто, стильно і... по-бідному

- Відомий філософ Еріх Селіґман Фромм ставив питання про свободу «від» і свободу «для». Тобто про свободу від чогось дистанціюватися або який у цьому сенс. Так і чистота нашої мови. Поки ми ввійшли у стан дистанціювання, а тепер необхідно зрозуміти, який у це вкладаємо смисл, - коментує проблему для Коротко про  член-кореспондент Національної академії наук України, психоаналітик, філософ і письменник Назіп Хамітов. 

Спираючись на свій фаховий досвід філософа-антрополога, вчений каже, що наявність матюків у лексиці будь-якої людини є ознакою невдоволеності.

- Це невдоволеність життям, в тому числі і сексуальним. Це компенсаторні моменти. Коли я говорю про це з клієнтами, вони починають уважніше ставитися до своїх висловлювань. А більшість, не задумуючись, демонструють у такий спосіб свої внутрішні проблеми. Другий момент - це збідніння нашої мови. Люди, особливо молодь, стали менше читати книжок, їм дедалі важче виражати свої емоції і почуття нормальними словами і реченнями. Матюкатися легко, більше того, це вважається круто, стильно і сучасно. А насправді демонструє бідність лексики.

Наш співрозмовник не поділяє думки, що «великий шлях» нецензурній лексиці був відкритий прикордонником з острова Зміїний як напрямок для російського корабля.

-  Це була не причина, а наслідок подій, що вже відбулися. Це лише один випадок, який зрушив ситуацію. Яскравий, але один. Інтелектуали, які почали толерувати матюки, просто стали в зручну позицію - не напружуватися, шукаючи просвітлюючих слів, а бовкнути щось таке, щоб отримати хайп від натовпу. На превеликий жаль, це та проблема, яка не дозволяє нам бути настільки інноваційними, щоб перемагати. Ми дозволяємо собі компенсаторні вибухи, які не роблять нас ні мудрішими, ні сильнішими, а тільки дають тимчасове емоційне полегшення.

Інтелектуальна розбещеність і містичне мислення

Експерт звертає увагу на те, що в міру свого розвитку суспільство саме по собі стає толерантнішим до багатьох моментів свого буття.

- Наприклад, у ХІХ столітті одностатеві стосунки вважалися гріхом, за який можна було отримати важке покарання. У ХХ столітті поняття перейшло з релігійної в медичну сферу і почало вважатися переверзією - збоченням, потім  девіацією - відхиленням. На початку ХХІ стало нормою - до реклами на парадах.

Щось подібне, зауважує Назіп Хамітов, відбувається з ненормативною лексикою.

- У 70-ті роки, коли я був підлітком, теж вважалося круто матюкатися.  Але нікому не спадало на думку, що це можна сказати в школі або написати на картонці і підняти над головою. Була границя поширеності. Хлопців чи дівчат, які через слово говорили мат, вважали неуками, вихідцями з певного середовища. Інтелектуали не «прикалувалися» за допомогою матів. Зараз вони вже в літературі. На моє розуміння, це певна інтелектуальна розбещеність, яка приводить до втрати свободи і ясності думки, здатності перемагати насамперед себе на шляху до суб’єктності.

Рецепти вченого прості: виховувати, творчо працювати зі словом, наводити розумні доводи, повернутися до читання книжок, написання світоглядних ессе. Але не повчати, не скочуватися до рівня образливої критики чи зустрічної лайки. 

- Навіть коли людина когось кудись «посилає» дозволеними словами, вона вже демонструє, що має внутрішні проблеми. Якщо ми хочемо бути народом-переможцем, нам треба припинити лаятися навіть на ворога і тверезо думати, які стратегії зроблять нас більш сильними. На жаль, у нашому суспільстві досі шанується традиція кидання лайном. Це коли брудними словами, мемами, образливими карикатурами ми намагаємося вплинути на ситуацію або на противника, щоб побороти його, ослабити чи перевиховати. Це містичне мислення на рівні первісних мисливців,  які кидали списи в намальованих на скелях звірів. Від такої ілюзії треба відмовлятися, щоб отримати справжню силу, - резюмує Назіп Хамітов.

Слово на захист

Архаїчна праслов’янська лексика

Втім, є і відгуки на захист нецензурщини як частини повноцінного спілкування. Цікавий стислий філологічно-культурологічний коментар від викладача філософії Української євангельської теологічної семінарії Олексія Панича:

- Нічого специфічно "російського" в матірщині немає. Це дуже архаїчна праслов'янська лексика, функції якої неодноразово змінювалися за останні щонайменше 1500 років. У сучасній культурі матірщина виконує різні ролі в різних сферах життя. В одних комунікативних ситуаціях вона узвичаєна й природна: наприклад, коли люди підсвідомо згадують про семантику народження, бо опиняються на межі життя і смерті (бойові дії, робота в шахті, екстремальні ситуації). В інших ситуаціях вона навіть перетворюється на мову мистецтва (Подерв'янський). Ще в інших - свідчить про безкультурність, там вона є недоречною.

Експерт підкреслює ще одну особливість ненормативної лексики: вона полісемантична, тому дає змогу висловитися лаконічно з урахуванням ситуативного контексту. Саме тому вона добре згодилася для "протесту на картонках".

Докторка Національної академії державного управління, журналістка Тетяна Трощинська поділилися враженням від розмови зі своєю перукаркою, яка розповіла, що останні три роки стриже посивілих дітей - 12, 13, 16 років.

- Такі акції - це ініціація, це фактично входження в суб'єктний світ дорослих, - пише викладачка. - Це діалог поколінь, це передача досвіду без нудільні… І це точно не час для моралізаторства. Моралізаторство вбиває нашу спільнодію. Що би я не віддала,  щоб мати змогу піти з сином на цю акцію. І хай би написав найгірші матюки.