/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F32%2F8ae59a65a7a85016f65c449a4fa538a6.jpg)
Перегріта воєнна економіка РФ вкрилася глибокими тріщинами, - Bloomberg
Російська економіка здивувала багатьох, залишившись стійкою перед обличчям міжнародних санкцій, але після трьох років війни та західних обмежень вона демонструє численні проблеми, кожна з яких виглядає дуже серйозною. Про це пише Bloomberg.
"Тріщини в економіці вартістю 2 трильйона доларів зараз цілком очевидні", – йдеться у публікації.
Журналісти зазначають, що Москва "обирає зброю замість масла": доки всі ресурси держави спрямовані на війну, цивільна економіка поступово вмирає. Ця динаміка була продемонстрована цього тижня: Путін відвідав церемонію підняття прапора на новому атомному підводному човну з балістичними ракетами на тлі новин про те, що продажі автомобілів у червні обвалилися на 30%.
Боячись подальшого охолодження економіки, Центральний банк Росії вчора вирішив знизити базову процентну ставку приблизно на 2 процентні пункти після зниження на 1 процентний пункт минулого місяця. Тобто, обираючи між високим рівнем інфляції та економічним спадом, Центробанк зупинився на першому варіанті.
"Існує дедалі більше доказів складних часів у багатьох секторах російської економіки. Наслідки війни, західних санкцій, дефіциту робочої сили, зниження цін на нафту, дорожчої валюти та високих процентних ставок", – стверджує Алекс Кокчаров, аналітик з геоекономічних питань Bloomberg Economics.
За його словами, ризик обвалу цивільної частини економіки зростає, оскільки Путін у своїй війні проти України майже повністю зосереджений на військових цілях.
Автор публікації зазначає, що досі великою підтримкою для Росії залишалася можливість постачати нафту й газ до Китаю, Індії і деяких європейських країн. Але цього виявилося недостатньо, аби уникнути проблем в інших секторах російської економіки. Наприклад, вугільна промисловість Росії переживає масштабну кризу, втративши і ринки збуту, і постачальників складного промислового обладнання, і можливість залучати західні фінансові ресурси для модернізації.
Показовим є і те, що розкочегарений військово-промисловий комплекс Росії виявився нездатним забезпечити достатній попит для сталеливарної промисловості Росії. Проблеми з експортом та охолодження ринку нерухомості в Росії, який формував значну частину внутрішнього попиту на сталь, призвели до значного спаду у російській металургії.
Але, мабуть, найбільш тривожним сигналом для Путіна мали би стати проблеми у фінансовому секторі. На початку липня керівники деяких найбільших російських банків приватно обговорювали можливість звернення за державною допомогою, якщо рівень проблемних кредитів у їхніх портфелях і далі зростатиме. Реальна "якість" їхнього кредитного портфеля є набагато гіршою, ніж показують офіційні дані, кажуть інсайдери і свідчать деякі документи, з якими ознайомилися журналісти Bloomberg News.
"Залишається лише вузька група провідних галузей з високими темпами зростання — всі вони пов’язані з державними замовленнями та обороною", — сказала раніше цього літа Софія Донець, головний економіст T-Investments. За її словами, важко знайти інші сектори, які працюють у плюсі. Більшість цивільних галузей промисловості Росії зазнають скорочення виробництва у 2025 році
Шукаючи джерела наповнення воєнного бюджету, російський уряд вдався до дуже поганої практики – конфіскації приватних активів. За останній рік загальна вартість конфіскованих активів потроїлася. Російський бізнес б'є на сполох, висловлюючи занепокоєння щодо хвилі націоналізацій. Але не схоже, що Кремль готовий врахувати ці занепокоєння.
"Путіну насправді байдуже, що менше видобувається вугілля чи вирубується деревини, чи що падають роздрібні продажі. Він повністю зосереджений на своїх військових цілях. Найімовірніше, він хоче відіграти таку ж роль в російській історії, що й Петро I чи Катерина II", – вважає економічний аналітик Алекс Кокчаров.