Скоординована онлайн-атака на головну редакторку «Дзеркала тижня» Юлію Мостову

Місто фіксації онлайн-атаки

Київ

Дата онлайн-атаки

22.06.2025

Зафіксовані види онлайн-атак

Використання ШІ

Дифамація в онлайні

Мізогінія

Погрози смертю/фізичним насильством

Спотворення зображення

Джерело онлайн-атаки

Невідомі

Соціальна мережа, сайт чи інший онлайн-простір онлайн-атаки: Telegram

Зверніть увагу: чутливий контент! У цьому кейсі, як і в багатьох зафіксованих нами прикладах, присутній чутливий контент: сексуалізовані образи та мова ворожнечі. Його публікація є необхідною для ілюстрації серйозності онлайн-насильства, з яким щоденно стикаються жінки в журналістиці.

У червні–липні 2025 року Telegram-канал «Джокер» здійснив скоординовану онлайн-атаку на головну редакторку «Дзеркала тижня» Юлію Мостову. Атака включала ШІ-згенеровані фейки, дискредитаційні меседжі, мову ворожнечі та мізогінію, що свідчить про гендерно зумовлене онлайн-насильство з метою приниження та тиску на журналістку.

22 червня 2025 року з’явилася серія публікацій із ШІ-згенерованим колажами. На одному з них, зображено жінку, схожу на Мостову, та чоловіка, схожого на її чоловіка Анатолія Гриценка. Вони тримають іграшковий танк і табличку “FOR SALE” на фоні неонових вивісок “HOT DEAL” і “SUCCESS”. Пост супроводжувався текстом, який стверджує, що Анатолій “не дожив до підозри ДБР у справі про продаж танків Міноборони Росії”, натякаючи на злочинну діяльність подружжя, а також начеб-то смерть Анатолія Гриценка.

Застосовано генеративний ШІ, ймовірно Midjourney або аналогічний інструмент:

• Непропорційні обличчя, неприродна текстура шкіри, однакове освітлення без реалістичних тіней.
• Дрібні артефакти на руках і на моделі танка.
• Плакат “FOR SALE” виглядає вставленим без логіки масштабу.
• Тло — згенерований міський пейзаж із неавтентичними написами “HOT DEAL” і “SUCCESS”, створеними для підсилення маніпулятивного меседжу.

Також 22 червня 2025 року на тому ж Telegram-каналі було опубліковано зображення жінки у траурному вбранні, створене за допомогою ШІ, з підписом: “Невосполнимая утрата. Выражаем соболезнования Юлии Мостовой. Скорбим и молимся вместе с Тимуром.” Таким чином було штучно створено ілюзію смерті або важкої втрати в родині Мостової, з метою емоційного тиску, приниження та залякування.

Ці атаки мають ознаки скоординованої кампанії, спрямованої на:

• підірвання довіри до Мостової як авторитетної журналістки;
• дискредитацію її через асоціацію з чоловіком (військова тематика, танки, начебто зрада);
• використання траурної тематики для приниження та морального цькування, що має елементи гендерно зумовленого онлайн-насильства.

Обличчя та фон мають ознаки AI-генерації, зокрема:

• неприродна текстура шкіри та освітлення;
• загальна стилізація під “живописний портрет” або “смертельне фото”;
• надто гладкі переходи тіней, неприродно виражені очі, що характерно для Midjourney, DALL·E тощо;
• штучно затемнене тло, що підсилює емоційний ефект жалоби.

В той же день з’явилася публікація на якій ймовірно зображений Тімур Міндіч, український бізнесмен, співвласник компанії Студія «Квартал 95» та Юлія Мостова.

Крім того, 18 липня 2025 року був оприлюднений допис, що містить гендерно зумовлене онлайн насильство через такі вирази: “Досить робити з Юлії Мостової якусь ікону журналістики. Мостова це звичайна медіа проститутка стара і нікому не потрібна”, “Ікона журналістики яка торгує 500$ за статтю” та інші дифамаційні та мізогінні вислови, наприклад, “Досить целок корчити, в дзеркало на себе подивіться”.

“Кейс онлайн-атаки на Юлію Мостову демонструє небезпечну ескалацію використання генеративного штучного інтелекту в інформаційних війнах проти журналісток. ШІ-згенеровані зображення, маніпуляції з траурною тематикою, сексуалізована мова ворожнечі й мізогінія — це інструменти, які не просто дискредитують окрему особу, а підривають саму ідею незалежної журналістики та свободи слова”, — говорить Ліза Кузьменко, голова ГО “Жінки в медіа”.

Telegram-канал «Джокер» не вперше використовує методи інформаційного терору: він діє анонімно, без механізмів відповідальності, поширює дезінформацію та персональні атаки, часто з ознаками гендерно зумовленого насильства. Така діяльність створює атмосферу страху, самоцензури та суспільної недовіри до журналістських матеріалів.