«Слуга» Копиленко, який голосував проти незалежності НАБУ, потрапив під суд за спробу вплинути на антикорупційний орган

Народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Копиленко, який 22 липня проголосував за втрату незалежності НАБУ та САП, раніше демонстрував спроби впливу на антикорупційні органи. Як повідомляє «Главком» з посиланням на дані судового реєстру, навесні цього року Національне агентство з питань запобігання корупції склало щодо нардепа-«слуги» адмінпротокол за вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів. У документі зазначено, що Олександр Копиленко, претендуючи на посаду судді Конституційного суду, на початку грудня 2024 року направив депутатське звернення на директора Національного антикорупційного бюро, в якому просив дати відповіді на низку питань, які стосувалися збору інформації щодо нього і його родичів.

Як виявилося, Дорадча група експертів, яка відбирає кандидатів на посади Конституційного суду, отримала від НАБУ інформацію про нардепа Копиленка, його дружини, синів, матері, батька, сестри, тестя, тещі. Збір цих даних обранець розцінив як порушення недоторканності приватного життя за що передбачена кримінальна відповідальність.

У своє виправдання політик повідомив суду: не мав намірів направляти запит до НАБУ на бланку депутатського звернення. Це був запит про надання особистої інформації, який цифровим підписом від імені Копиленка закріпив його помічник. Нардеп зауважив, що у день та час направлення запиту перебував в сесійній залі Верховної Ради.

Феміда все ж врятувала нардепа Копиленка від штрафу (до 13,6 тис. грн), аргументуючи тим, що лист парламентаря, оформлений на офіційному бланку звернення народного депутата, не може автоматично визначатися як депутатське звернення.

«Визначальним для встановлення приналежності документу до депутатського звернення є не його зовнішній вигляд та бланк, а його змістова спрямованість, предмет і мета звернення… Запитувана інформація стосувалася самого депутата та пов’язаних із ним осіб, тому НАБУ було зобов’язане надати відповідь незалежно від того, в якій формі було подано звернення. Як приклад, у формі адвокатського запиту чи звернення, відповідно до Закону України «Про звернення громадян, чи Закону України «Про доступ до публічної інформації», – зазначено у постанові суду. 

На думку суду, отримана нардепом Копиленком інформація від НАБУ не створювала жодних підстав для зміни його статусу як кандидата на посаду судді Конституційного суду чи для впливу на конкурсну процедуру загалом.

Додамо, що 28 січня 2025 року нардеп Олександр Копиленко добровільно припинив участь у конкурсі на посаду судді Конституційного суду на етапі оцінювання на відповідність критерію високих моральних якостей. За даними громадської організації «Фундація DeJure», дружина нардепа Копиленка не мала доходу у 2017-2019 роках, проте вже у 2019 році придбала квартиру площею майже 80 кв.м у Києві. Копиленко також не декларував заощадження та можливі кредити на купівлю нерухомості, вважаючи це втручанням у приватне життя дружини, яка не надавала дозволу на поширення такої інформації.

Крім цього, у 2021 році Копиленко задекларував понад 2,5 млн грн готівки – подарунку від його сестри Марії Копиленко. На співбесіді нардеп-кандидат не пояснив джерело походження у сестри коштів на подарунок, а також, чому до 2021 року він не декларував інформацію, що позичив комусь 2,5 млн. грн.

Як повідомляв «Главком», народний депутат від забороненої нині партії «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ), заступник голови Комітету з питань правоохоронної діяльності та один із авторів скандальних поправок до законопроєкту №12414 про обмеження повноважень Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Григорій Мамка купив авто за 2,55 млн грн.

Після кількох днів масових протестів проти законопроєкту №12414 декілька народних депутатів визнали, що голосування за законопроєкт було помилкою. 

Як відомо, 24 липня Володимир Зеленський заявив, що погодив текст законопроєкту, який гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні та незалежність антикорупційних органів. Увечері цього ж дня на сайті парламенту зʼявився законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

За словами спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, 31 липня парламентрозгляне президентський законопроєкт про незалежність НАБУ і САП.