"Строк" чи "термін": філолог пояснив, як правильно говорити українською

Слово «строк» дедалі рідше з’являється у медіа, побуті й навіть у документах. Натомість усе частіше можна почути «термін». Чи є у цьому щось неправильне — і чому частина мовців вважає «строк» русизмом?

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри мови медіа КНУ імені Тараса Шевченка Дмитро Данильчук пояснив, у чому насправді полягає різниця між цими словами.

Він зазначає, що обидва поняття — «строк» і «термін» — є питомими для української мови та мають право на існування. Йдеться про проміжок або точку в часі, встановлену для певної дії.

Однак, за словами мовознавця, останнім часом слово «строк» почало втрачати популярність — зокрема через схожість з російським «срок». Ця подібність часто викликає упередження, і чимало людей прагне свідомо уникати всього, що нагадує мовні конструкції країни-агресора.

«Мовці обирають менш подібне до російського слово. Звідси — „ґатунок“, а не „сорт“, „отримати“, а не „одержати“, „брунатний“, а не „коричневий“, — пояснює Данильчук. — І так само необґрунтовано уникають слова „строк“».

Філолог наголошує: обидва слова — повноцінні українські синоніми, і використовувати їх можна залежно від контексту. Приміром, «терміновий» — це нагальний, невідкладний, а «строковий» — той, що має часові рамки. Тобто, «строковий контракт» — це не те саме, що «терміновий контракт».

Цікаво, що в українській мові також існують альтернативи — наприклад, старослов’янське «реченець» або прикметник «задавнений» (застарілий, протермінований). А слово «термін» має ще й зовсім інше значення — як термінологічне позначення у науці чи техніці. Тож уникнення «строку» через хибні мовні страхи — це радше наслідок помилкових уявлень, ніж мовної норми.

Фахівці радять: не варто відмовлятися від слова «строк» лише тому, що воно схоже на російське — воно українське за походженням і значенням, і має свою сферу вживання.

Законодавчу ініціативу №10188 підтримали 268 депутатів Верховної Ради.