Україна задіяла найпотужніший ресурс у своєму арсеналі

В Україні відбуваються найбільші протести за час правління Володимира Зеленського через позбавлення незалежності антикорупційних органів. Це створює багато ризиків для інтеграції України в ЄС і західної допомоги. Влада вже каже, що відновить незалежність цих органів. Але тепер перед нею ще складніше завдання – відновити довіру та справді боротися проти корупції. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ.Ми з все більшим обуренням дивимося, як президент Володимир Зеленський діє проти політичних опонентів, що завершилося недавніми кроками щодо позбавлення влади антикорупційних інституцій на тлі санкцій проти відомих політичних опонентів, затримання голосних критиків за надуманими звинуваченнями і послідовного відступу демократії. Зеленського звеличують як героя, але ці помилки - нагадування, що всі лідери схильні до помилок.Такі помилки розпалили українське громадянське суспільство. Тисячі обурених людей вийшли на вулиці українських міст, взявши участь у першій антиурядовій демонстрації з початку вторгнення і найбільшій з часів Майдану."Мій чоловік у окопах, і це не те, за що вони борються… це може зруйнувати десять років роботи громадянського суспільства", - каже учасниця протесту Катерина Амеліна.Ці дії викликали аналогічне обурення союзників України, включаючи лідерів ЄС.Зеленський стверджує, що ці репресії необхідні, бо антикорупційні органи були заплямовані російським впливом і виконували накази Путіна. Зараз СБУ зайняті затриманням антикорупційних активістів за нібито "зв'язки з Росією". Ці репресії можуть розколоти єдність України і підірвати міжнародну підтримку в час, коли Україна не може собі дозволити таких помилок. Реакція Офісу Зеленського, який очорнює антикорупційні розслідування як російську пропаганду, є помилковою та провальною, кажуть критики влади в Україні.Водночас ми визнаємо факт, що в українській владі забагато корупції. Недавно віцепрем'єр Олексій Чернишов був втягнутий у гучний скандал, бо брав хабарі в обмін на допомогу забудовнику захопити цінну землю в Києві за безцінь. Список можна продовжити - від сумнівних приватизацій до розкрадань і корупції. Позаяк допомога Україні стає політичним громовідводом, замовчування правдивих звинувачень і вдавання, що проблеми немає – хибний крок.Зеленський показує, що може проявити мужність, щоб зустріти виклик. Нам вже кажуть, що він розглядає новий законопроект, який відновить частину антикорупційної інфраструктури, що було б позитивним першим кроком. Але слід зробити значно більше, щоб відновити зруйновану довіру, і ще не пізно виправити курс. Визнання помилок і зміна курсу, а не наполегливість - ознаки справжнього лідерства."Цей закон нейтралізує ефективність антикорупційних інституцій України. Це проблема для макроекономічної стабільності та росту країни", – заявила речниця МВФ Джулі Козак у четвер.Це була реакція на недавній крок України з позбавлення незалежності антикорупційних органів, заклик до скасування рішення і попередження про шкоду для економіки.Зеленський у вівторок підписав закон, раніше підтриманий Верховною Радою, попри протести опозиції, антикорупційних груп та їхніх союзників щодо того, що такий крок завадить зусиллям у боротьбі з корупцією. Але у четвер він подав до парламенту новий законопроєкт, щоб вгамувати обурення народу.За її словами, МВФ зробив розвиток незалежних інституцій для виявлення та переслідування корупції центральним у взаємодії з Україною протягом останнього десятиліття."Це допомагає зрівняти умови гри, покращує бізнес-клімат та залучає приватні інвестиції в Україну. Це центральний елемент порядку денного реформ в Україні. Ми беремо до уваги намір уряду внести новий законопроект для відновлення незалежності антикорупційних інституцій", - каже вона.Козак також сказала, що МВФ активізує обговорення з Україною найближчими тижнями щодо її потреб у фінансуванні у 2026-му і в середньостроковій перспективі.Найпалкіші прихильники Зеленського іноді зображують його новим Вінстоном Черчиллем. Ясно, чому. Обидва демонструють вроджене розуміння сценічної майстерності та символіки сучасної політики. Черчилль виголошував запальні промови і наполягав на героїчній непокорі нацистським агресорам. Зеленський спрямував колективну волю народу на опір чисельно переважаючим російським загарбникам, відмовившись залишати Київ заради притулку за кордоном, навіть коли кремлівські вбивці нишпорили містом на початку війни.Це порівняння показове і з інших причин. Навіть за часів найсильнішої влади Черчилль надавав значення розподілу влади. Коли став прем'єром у травні 1940-го, сформував коаліційний уряд єдності, до якого увійшли представники всіх основних політичних партій. Клемент Еттлі, голова опозиційної Лейбористської партії, став заступником Черчилля - посада, яка дала йому широкі повноваження. Це правда, що Британія не проводила жодних виборів з моменту останнього довоєнного голосування в 1935-му аж до 1945-го, і мало що змінилося для підкорених народів Британської імперії, які вийшли з війни такими ж невільними, як і вступили в неї. Попри це, Черчилль ніколи не піддавався спокусі здійснювати автократичну владу, хоча його країна боролася з однією з найжорстокіших диктатур в історії.Зеленський міг би дечому навчитися у Черчилля, як яскраво показали події цього тижня. Його владне рішення запровадити контроль над незалежними антикорупційними органами спровокувало найбільші протести з початку вторгнення у 2022-му.Масштаби протестів відображають уявлення, що Зеленський все більше ізолює себе від суспільства через схильність до правління через невелику групу лояльних радників. Замість того, щоб розподіляти владу, як Черчилль, деякі критики кажуть, що він маргіналізував суперників і виключив критичні голоси."Джерело влади в Україні – народ. Це те, про що забув Зеленський. Він не очікував, що в суспільстві буде такий резонанс у відповідь на його вчинок щодо знищення антикорупційних органів", – каже голова Центру протидії корупції Дарія Каленюк.У відповідь на протести Зеленський заявив, що планує скасувати суперечливий закон. Це бажаний крок. Інституції, на які він націлився - результат понад десяти років наполегливих зусиль боротьби з корупцією. Демонстранти, які скинули Віктора Януковича, виступали проти нього частково через його показні зловживання. Українські активісти, маючи підтримку США і ЄС, роками працювали над створенням НАБУ та САП – обидва органи отримали широкі повноваження для розслідування і переслідування посадовців. Закон Зеленського намагався підпорядкувати обидва агентства генпрокурору, скасувавши їх незалежність.Це вже само по собі погано. Але напад Зеленського на антикорупційні органи - лише частина ширшої та зловіснішої тенденції. Цей крок - не ізольований, а частина масштабних репресій. Раніше була серія поліцейських рейдів проти працівників НАБУ і переслідування відомого антикорупціонера Віталія Шабуніна. Зеленський відкинув таку критику, стверджуючи, що він лише намагався очистити відомства від ймовірного російського впливу, хоча його критики відповіли, що уряд демонстративно не дав жодних доказів цього твердження.Під час моїх візитів в Україну протягом останніх двох років я чув багато хвилювань щодо ерозії демократичних інституцій. Повідомлення про тиск влади на провідні медіа. Як люди висловлювали занепокоєння, що судове переслідування відомого суперника Зеленського підозріло схоже на політичну помсту. Критику щодо самовпевненої влади жорсткого керівника його апарату Андрія Єрмака, який використав посаду, щоб зосередити величезну владу у своїх руках.Але Зеленський далеко не диктатор, що підтверджують тисячі демонстрантів, які вийшли на вулиці останніми днями на знак протесту проти його дій. Попри це, останні події спонукали деяких спостерігачів попередити, що громадське невдоволення президентом загрожує національній єдності країни в момент, коли Росії продовжує завдавати атак на багатьох фронтах.Кремль використовує протести, "щоб підірвати легітимність України та перешкодити Заходу отримати підтримку", йдеться у звіті Інституту вивчення війни.Деякі спостерігачі стверджують, що ці заворушення лише дають додатковий поживний матеріал членам Республіканської партії США, які досі намагаються переконати президента Дональда Трампа та його прихильників, що Україна - це вічно програшна справа. Член Палати представників Марджорі Тейлор Грін підтвердила статус найбільш шаленого трампіста в Конгресі, заявивши, що натовпи на українських вулицях атакують Зеленського, бо "він диктатор і відмовляється укладати мирну угоду та припиняти війну" - вражаюче цинічне викривлення реальності.Іноді можна почути припущення, що демократії не можуть успішно воювати. За цим аргументом, краще мати одного лідера, який керує всіма справами, що спрощує прийняття рішень та усуває хаотичну метушню конкуруючих голосів. Україна знову показує, що все навпаки. Саме сильна культура активізму знизу вгору та громадянської гордості зробила її такою важкою для перемоги.Україна та її демократичні інституції вижили саме тому, що пересічні українці так швидко вийшли на вулиці та поле бою, щоб захистити їх. Мабуть, найзворушливіший слоган демонстрацій: "Це не те майбутнє, за яке загинув мій брат". Вражає, що протягом останніх днів солдати на фронті повторюють та посилюють заяви протестувальників.Український журналіст Ілля Пономаренко висловив схожу думку. Він пише, що росіяни вважають, що мітинги "наближають Україну до краху і поразки, але саме факт, що громадянське суспільство виходить на вулиці, та продовжує бити власний уряд під зад під час війни" - одна з головних причин, чому країна змогла продовжувати "опір Росії вже 12 років, включаючи 3,5 повномасштабної війни".Пономаренко має рацію. Саме енергія низів спонукала звичайних мирних жителів боротися з окупантами у 2022-му, згуртувала зусилля мільйонів волонтерів на підтримку ЗСУ і розкрила винахідливість незліченних конструкторів. Українці винайшли багато вражаючої зброї під час війни. Але саме вперте бажання мільйонів звичайних громадян голосувати, протестувати, висловлювати думку і визначати долю - найпотужніший ресурс в українському арсеналі.

Поділитися

Поділитися сюжетом

Джерело матеріала

Gazeta UA

Оригінальна версія

Згадувані персони