Великий демонтаж: київська влада ошелешила витратами на боротьбу з МАФами

Витрати бюджету столиці на боротьбу з хаотичним розміщенням кіосків, павільйонів, лотків, торгівельних наметів та інших тимчасових споруд і малих архітектурних форм (МАФів) за півтора року перевищило сотню мільйонів. При цьому після демонтажу лише незначна частка цих "елементів благоустрою" повертається власникам, основна маса після кількарічного зберігання на спецмайданчиках йде на металобрухт.

У відповідь на запит "Телеграфу" Департамент територіального контролю міста Києва та КП "Київблагоустрій" повідомили про основні показники боротьби з МАФами, витрати та заробітки на цих операціях, а також нагадали про порядок та нормативні акти, на які спираються у роботі.

У 2024 році комунальники демонтували на столичних вулицях загалом 3717 малих архітектурних форм (МАФи), тимчасових споруд та об'єктів дрібно роздрібної торгівельної мережі тощо. При тому, що масштабних розмірів ця робота з зачищення столиці від таких об'єктів, що були встановлені незаконно чи з простроченою документацією, набула з червня, після ухвалення Київською міською радою рішення №915/8881. Цей документ запровадив нові правила гри в цій системі. А саме обмежив автоматичне продовження паспортів прив'язки та договорів пайової участі – документів, на підставі яких підприємці й розміщали свої кіоски, павільйони тощо на столичних вулицях. А за перше півріччя 2025 року кількість "елементів благоустрою", які пішли під знос, дорівнює 1282, але ці роботи тривають і цифра змінюється фактично щодня.

При цьому в лідерах за демонтажами за цей період були Оболонь та Печерськ — саме ці райони першими поставили на стоп дозвільні документи для власників МАФів (1 червня та 1 грудня відповідно). Далі – з 1 червня 2025 року – договірні відносини перестали подовжувати з підприємцями Подільського та Святошинського районів. Для Солом'янського та Шевченківського району – кінцевою датою дії дозвільних документів стане 1 грудня поточного року, а для Голосіївського, Деснянського і Дарницького, Дніпровського – 1 червня 2026 року. Загалом до його завершення в КМДА планують довести кількість демонтованих тимчасових споруд і малих архітектурних форм до 8000.

Варто відзначити, що власні МАФи чи тимчасові споруди згодом повертає лише незначна частина підприємців, у 2024 році це зробили у 910 випадках (24,4% від загальної кількості демонтованих). А за шість місяців поточного року – власники забрали лише 148 конструкцій (або 11,5%). Але й це не дивно, бо судячи з повідомлень про акції зі зносу, нерідко від кіосків та павільйонів лишаються одні уламки. При цьому в КП "Київблагоустрій" все-таки повідомляють, що мають три спеціальні майданчики, де зберігають демонтовані об'єкти. А також відзначають, що списують їх, якщо протягом трьох років власники не заявили прав на своє майно. Далі МАФи чекає утилізація. Перед цим вилучають метал та здають його.

"За 2024 рік було перероблено 72419 кг металобрухту та реалізовано на суму 353,1 тис. грн, а у 2025 – 104000 кг на суму 569,7 тис. грн", – повідомили в КП. При цьому "Київблагоустрій" проігнорував частину питання про долю інших матеріалів, які лишаються після демонтажу кіосків, а саме дерево та пластик. Також комунальники не пояснили, чи не використовують повторно цілі конструкції або їхні елементи.

Зароблені кошти від здачі вторсировини при цьому виглядають більш ніж скромно на фоні загальних витрат на демонтаж та зберігання кіосків, павільйонів та інших тимчасових споруд і МАФів. Видатки на демонтаж у 2024 році, за даними КП "Київблагоустрій", склали 128,7 млн гривень (при цьому основна частина суми – 100,1 млн гривень – це бюджетні кошти, решта – госпрозрахункові (власні кошти, зароблені від проведення діяльності чи надання послуг). А за півріччя поточного року витрати склали 21 млн гривень (з них 16,7 млн гривень — бюджетні кошти, а 4,2 млн гривень – госпрозрахункові).

В Департаменті територіального контролю КМДА нагадали, що демонтаж малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюють на підставі Правил благоустрою міста Києва. А порядок ухвалення рішення та проведення демонтажу передбачає: при виявленні самовільно розміщених (встановлених) МАФів, ТС точок сезонної чи пересуваної торгівлі, або таких об'єктів, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився їх власникам або користувачам направляється припис. В ньому міститься вимога протягом трьох днів провести демонтаж самостійно і власним коштом, а для об'єктів сезонної та пересуваної торгівлі – негайно. На додачу на підприємців складається протокол за ст. 152 Кодексу України по адміністративні правопорушення (порушення правил благоустрою). За це передбачено покарання – штрафи у розмірі від 340 до 1360 грн для громадян, а для суб'єктів підприємницької діяльності – 850 – 1700 грн.

Якщо власники/користувачі припис не виконують, то тоді підключаються профільні департаменти КМДА та комунальники. Для проведення демонтажу створюється комісія, яка складає акт, описує майно, яке зноситься із зазначенням недоліків/пошкоджень, та робить фото до/після. Далі кіоски, павільйони та інші конструкції опечатують та перевозять на майданчики для тимчасового зберігання.

Як повідомляв "Телеграф", активісти намагаються оскаржити рішення Київської міської ради № 915/8881 від 13 червня 2024, яке дало можливість влади зносити не тільки незаконні МАФи й тимчасові споруди, а й такі, що мали дозвільні документи. Наразі суд першої інстанції визнав протиправними та нечинними якраз ті пункти, які стосуються термінів дії паспортів прив’язки та договорів пайової участі. Наразі, як уточнили нашому виданню представники ГО "Союз підприємців України", рішення ще не набуло чинності, й у КМДА, й в активістів є ще час на оскарження вироку суду. А останні, нагадаємо, наполягають на скасування всього документу в цілому і говорять про те, що це дасть можливість підприємцям позиватися до влади через демонтаж.