Від замків Баварії до піратських бухт: нові перлини ЮНЕСКО, які варто побачити

Щороку в липні Культурний підрозділ ООН – ЮНЕСКО – оголошує про поповнення списку об’єктів Всесвітньої спадщини та визначає місця, які «мають виняткову цінність для людства». Цього тижня до нього додано 26 нових «зареєстрованих об’єктів нерухомості», а загальна кількість сягає 1248 значущих локацій у 170 країнах світу. Серед них є як відносно віддалені куточки планети, так і відомі туристичні напрямки. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The Telegraph.

П'ять неймовірних нових об'єктів, які обов'язково варто відвідати:

Палаци Людвіга II, Німеччина

Абсурдне уявлення про похмуру німецьку архітектуру спростовують казкові замки, розкидані по схилах пагорбів Баварії. Їх збудував король Людвіг II між 1864 і 1886 роками. Людина з вишуканим смаком, Людвіг замовив будівництво трьох окремих маєтків – Нойшванштайн, Ліндерхоф, Герренкімзее – кожен з яких задумувався як притулок від придворного життя в Мюнхені.

Усі три палаци, а також вілла Шахен, увійшли до нового списку ЮНЕСКО. Зокрема, Нойшванштайн, з його мрійливими шпилями, вже став символом Баварії. ЮНЕСКО відзначає, що ці палаци, натхненні Версалем, німецькими казками та операми Вагнера, «демонструють історизм та передові техніки 19 століття» і «втілюють художнє бачення Людвіга».

Мінойські пам'ятки Криту, Греція

Міф про Тесея та Мінотавра має під собою реальні підстави. Кносс, який вважається місцем розташування чарівного лабіринту, був цілком реальним містом. Його фундаменти досі існують за межами Іракліона, сучасної столиці Криту, як відлуння мінойської цивілізації (3100-1100 рр. до н.е.).

Кносс – одна з шести критських археологічних пам'яток, які цього року отримали визнання ЮНЕСКО. До них також належать руїни Закри, Фестоса, Кідонії, Зомінфосу та Малії. Усі вони є вагомою причиною, аби відірватися від пляжного шезлонга під час літньої відпустки. ЮНЕСКО підкреслює, що ці пам'ятки «представляють мінойську цивілізацію», слугували «адміністративними, економічними та релігійними центрами, відзначаючись передовою архітектурою, міським плануванням та яскравими фресками».

Мегаліти Карнака, Франція

Майже щороку ЮНЕСКО додає до свого списку об'єкт, який настільки унікальний, що дивуєшся, чому його не визнали раніше. Цьогорічним прикладом є стоячі камені Карнака – 3 тис гранітних плит ручної роботи, встановлених поблизу південно-західного узбережжя півострова Бретань приблизно у 3300 році до нашої ери (деякі датуються 4500 р. до н.е.).

Багато мегалітів мали чітке призначення – їх було розплановано для створення дольменів (гробниць) та курганів (поховальних курганів). Вони передують Стоунхенджу (побудованому близько 3100 р. до н.е.), але так само оповиті неолітичною таємничістю. ЮНЕСКО зазначає, що ці монументальні кам'яні споруди «відображають глибоке розуміння навколишнього середовища» та «ілюструють культурну складність суспільств, які населяли цю частину європейського атлантичного узбережжя».

«Поля смерті», Камбоджа

Не кожен новий об'єкт ЮНЕСКО є даниною найкращим інстинктам людства. Включення до списку спадщини ключових місць, пов'язаних з Червоними кхмерами – жорстоким режимом, який катував і вбив близько двох мільйонів людей під час терору в Камбоджі (1975-1979 рр.) – є яскравим доказом цього.

Два з цих жахливих місць – Туол Сленг (колишня в'язниця S-21) та Чоенг Ек (колишнє місце страти S-21) – знаходяться у столиці Пномпені. Хоча зараз вони присвячені пам'яті, вони не приховують жорстокості, що відбулася там півстоліття тому. Це нагадування про темні сторінки історії, які не слід ігнорувати. ЮНЕСКО заявляє, що ці місця «були збережені та увічнені з моменту падіння режиму».

Порт-Роял, Ямайка

Залишатися в пам'яті як «найзліше місто на Землі» понад три століття після свого фактичного зникнення – це справжнє досягнення. Але репутація Порт-Рояла – колишнього гнізда піратів та розбійників на півострові біля південного узбережжя Ямайки – була настільки неприємною, що її колишня розбещеність лунає і в сучасності.

Засноване іспанцями в 1494 році, але захоплене британцями в 1655 році, укріплене поселення було значною мірою зруйновано землетрусом у 1692 році. Те, що залишилося в 2025 році (більшість руїн знаходяться під водою), – це напівсонний форпост барів та ресторанів. ЮНЕСКО зазначає: «Сьогодні його наземні та підводні залишки пропонують рідкісну можливість зазирнути у міське колоніальне життя. Колись ключовий вузол трансатлантичної торгівлі... Порт-Роял мав глибоководний порт і шість оборонних фортів».