Жадан: Війна змінила українську мову, наповнивши її болем

Як передає кореспондент Укрінформ, про це Жадан розповів на церемонії вручення Австрійської державної премії з європейської літератури у ході урочистого заходу в рамках Зальцбурзького фестивалю.

"Говорити про літературу в часи війни – велика розкіш. Українською мовою нині куди звичніше говорити про війну. Для того, щоб побачити війну, не варто розкривати книжку – достатньо просто подивитися за вікно", - сказав письменник.

Він розповів про одну з нещодавніх атак РФ на Харків та наголосив: "Росіяни знищують наші міста, знищують наших співгромадян. Росія веде цю загарбницьку несправедливу війну на наше винищення".

За словами Жадана, в українських книгах, які зараз видаються, майже напевно буде присутня війна, або "навіть якщо її не буде в сюжеті – вона наповнюватиме собою паузи та порожнини".

Література, зауважив він, не завжди видається доречною, коли мова заходить про споглядання смерті. Але свідчити про війну потрібно, "щоб далі боротися" – "свідчити, щоб любити".

На переконання письменника, війна деформувала нинішню українську мову.

"Що сталося з нашою мовою? Як її змінила війна? З неї зникла легкість. Замість неї з’явився біль. Багато болю. І виявилося, що його надмірна присутність деформує мову, позбавляє її рівноваги. Ми говоримо нині мовою людей, які особливо гостро хочуть бути почутими, які намагаються пояснити себе. За цим не варто шукати надмірного егоцентризму. Ми кричимо не для того, аби привернути увагу до себе – ми кричимо, аби привернути увагу до тих, кому гірше за нас, кому особливо погано, важко, боляче. Ми кричимо за тих, хто нині не може говорити, хто позбавлений голосу, хто позбавлений серцебиття", - заявив Жадан.

За його словами, "в часи війни мова ламається": "Рушаться звичні конструкції, які підтримують її функціональність, її дієвість. Війна позбавляє нас рівноваги. Відповідно, вона позбавляє нас наших звичних інтонацій. Зазираючи в морок, ти так чи інакше змушений особливо уважно оцінювати вагу сказаного і почутого".

На думку Жадана, українці намагаються сьогодні не просто зберегти рештки реальності, яка зламалася з початком війни. "Ми намагаємось перезібрати її, цю реальність, перезапустити її, перевигадати, переназвати. Ми вчимося від початку керувати своєю мовою, ми випробовуємо слова на функціональність і дієвість, ми нагадуємо людину, яка по страшній катастрофі заново вчиться ходити, - підкреслив він.

Водночас письменник наголосив, що саме мова дає українцям можливість "знову заговорювати після великого заціпеніння, після смертельної тиші, після німоти, яка приходить, засвідчуючи відсутність у тебе сил та бажання щось пояснювати".

"Саме мова дає нам можливість пояснити собі світ, а світові себе. Саме мова сьогодні є нашим найбільш точним і дієвим інструментом у наших спробах порозумітися зі світом, у нашому намаганні бути переконливими та зрозумілими. Ми користуємося мовою, яка лише тепер зростається і відновлюється, мов гілка після надламу. Ми говоримо цією мовою про речі, які нами ніколи не проговорювалися, яких не було в нашому слововжитку, які нами ніколи не вимовлялися, оскільки просто не були частиною нашого досвіду", - заявив він.

Нині українці мають зовсім інший досвід, зауважив Жадан, - "і, відповідно, зовсім іншу мову". "Цією мовою, вочевидь, буде писатися зовсім інша література. Можливо, цій літературі бракуватиме напівтонів і сумнівів, грайливості й легковажності. Проте, хочеться вірити, їй не бракуватиме сміливості говорити про біль і радість, про світло і темряву, про безсилля та надію. Вона не боятиметься свідчити про тих, хто потребує любові та розуміння. Власне, припускаю, що це й буде література любові та розуміння. Адже писатимуть цю літературу люди, яких саме цього й намагаються нині позбавити – любові та розуміння", - розповів митець.

Він додав, що мова, якою нині пишуться книжки в Україні – "це мова людей, що намагаються захистити своє життя і свою гідність, свій голос і своє право говорити".

Як повідомляв Укрінформ, Сергій Жадан став цьогорічним лауреатом Австрійської державної премії з європейської літератури, яку присуджує міністерство культури країни. Премія становить 25 тис. євро.

Офіційна церемонія вручення премії відбулася за участі федерального міністра мистецтва і культури, віцеканцлера Андреаса Баблера 25 липня в рамках урочистого заходу під час Зальцбурзького фестивалю.