Я сам би це не одягнув: інтерв'ю з дизайнером Зеленського Віктором Анісімовим

28 лютого в Білому Домі стався майже історичний інцидент, більш відомий нам як "скандал в Овальному кабінеті". Під час зустрічі лідерів України та США, яка з подачі наближених американського президента перетворилася практично на вуличну розбірку, один з мінйонів Трампа Браян Гленн "предʼявив" Зеленському за відсутність костюму на офіційному заході. "Я вдягну костюм, коли закінчиться війна", — швидко відреагував український президент.

Пост-фактум перепалку в Овальному кабінеті розібрали на атоми практично всі світові ЗМІ. Та мало хто знає, що в цей самий час в Україні відомий чоловічий дизайнер Віктор Анісімов вже працював над новим образом Зеленського. В стильній капсулі total black, замість звичного мілітарі худі, гарант вперше зʼявився у Ватикані.

Як народився цей новий образ президента? Чому переконати Зеленського змінити гардероб було не просто і хто ще має такий ексклюзивний образ? Про все це в інтерв’ю "Телеграфу" розповів сам дизайнер.

– Пане Вікторе, поясніть, що значить працювати дизайнером у воюючій країні? Наскільки важко цим зараз займатися, та розвивати цей бізнес?

– В Україні завжди було непросто вести бізнес — будь-який. А фешн-бізнес, напевно, один із найскладніших. І справа зовсім не у відсутності талановитих людей — їх якраз вистачає. Проблема в тому, що в нас досі не сформовано розуміння фешн-індустрії як цілісної системи.

За кордоном фешн-бізнес — це трикутник: дизайнер, преса й байєри (професіонал, який займається закупівлею товарів для магазинів, торгових мереж або онлайн-платформ, — Ред.). Якщо ти талановитий — тебе помічають, підтримують, і ти рухаєшся у цьому колі. В Україні ж ці елементи існують окремо: дизайнери самі по собі, баєри — в іншій реальності, а пресу переважно цікавить політика чи скандали.

Що ж до роботи під час війни… Ми, скажімо, створювали форму для українських паралімпійців у Парижі — і шили її буквально по годинах, коли вмикали світло. Люди працювали ночами, бо вдень не було електроенергії. Але розповідати, що ми герої, бо пошили штани в таких умовах, — це несерйозно. На тлі подвигів тих, хто на фронті, наші труднощі — ніщо. Одяг залишається лише одягом.

– Останніми місяцями Володимир Зеленський переодягнувся і з’являється на публіці, під час офіційних заходів, виключно у ваших образах. Як почалася ваша співпраця з президентом?

– Ми знайомі з Володимиром Олександровичем вже понад двадцять років. Все зав’язалось ще на початку 2000-х, коли "Квартал 95" повернувся з Москви й вирішив розпочати нову сторінку — без КВК і Маслякова. Тоді вони захотіли оновити образ команди і звернулися до мене, як до одного з небагатьох на той час нішевих дизайнерів чоловічого одягу в Україні. Ми поступово переодягнули "Квартал" у класичні костюми — чорні краватки, білі сорочки, дизайнерські смокінги. Це виглядало несподівано й контрастно — і саме тому працювало.

– А історія новітньої співпраці?

– Після початку повномасштабного вторгнення президент, зрозуміло, одягався функціонально: просто, стримано, відповідно до часу. Але перша леді звернула увагу, що на офіційних заходах вони виглядають надто контрастно — вона у відповідному до протоколу вбранні, а він — у військовому стилі. Прийшов час щось змінити — так я знову опинився у цій історії.

– Одразу зрозуміли, що треба запропонувати? І чому, до речі, чорний колір?

– Переді мною було поставлено технічне завдання — створити формений одяг у чорному кольорі, з легким натяком на сучасний крій і ледь вловимий фешн-відтінок. Це був ідеальний збіг: чорний — мій улюблений колір, формений силует — мій стиль. Так з’явилося це нове візуальне рішення — стримане, мужнє, водночас функціональне й естетичне.

Найголовніше було, щоб президент узагалі погодився переодягнутися. У січні ми створили капсулу, щоби він міг все побачити, приміряти. І вже за кілька днів після зустрічі з ним він з’явився у Ватикані в новому образі.

– Як знімали мірки? Вам надіслали всі дані, чи ви приїжджали, наприклад, в Офіс президента на заміри?

– Ми бачилися востаннє у 2019-му. І на екрані він здавався дещо більшим. Але коли зустрілися — я зрозумів: він майже не змінився.

Зазвичай наш одяг має оверсайз крій і на примірці з’ясувалося, що, на жаль, посадка не ідеальна — трохи завелике. Президент пожартував: "Ти хочеш, щоб я так виглядав?" Ми тут же все підкололи, конструктивно відкоригували і вже за кілька днів він з’явився у новому вигляді на міжнародному рівні.

– Виключно ви, як дизайнер, диктували всі особливості образу, чи може у президента були якісь індивідуальні побажання?

– У нас давня довіра. Я роблю пропозицію — він погоджується або ні. Ми створили капсулу: футболки, куртки, сорочки. І фінальною річчю стала та "куртка-піджак" для саміту НАТО. Вона формальна, але з сучасним акцентом — округлі лацкани, нова геометрія.

До речі, ми зробили і комплекти в хакі, але президент їх жодного разу не одягнув. Можливо, хакі йому просто набридло після трьох років.

– Щодо комерційної сторони питання. Ви думали про те, щоб тиражувати президентську капсулу?

– Мені здається, що в цих речах закладена велика відповідальність і тягар обов’язку. І, наприклад, я не був би готовий приміряти їх на себе. Але якщо хтось відчує в собі силу — ми відкриті, бо розуміємо: саме попит формує пропозицію. Першим, хто наважився втілити цей образ, став Мстислав Чернов (лауреат премії "Оскар" за фільм "20 днів в Маріуполі" — Ред.). Він побачив президента у нашому одязі, звернувся до нас і ми створили для нього образ, який він хотів. Він залишився задоволеним. А в Берліні під час Тижня моди ми представили 36 луків, натхненних співпрацею з Президентом. Подіум, звісно, має свої правила, але суть лишилася.

– З початком повномасштабного вторгнення багато публічних людей переодяглися у хакі, мілітарі стиль. Подекуди це викликало хейт і критику. Як ви на це дивитесь?

– Я вважаю, що це особиста справа кожного. Якщо форма зручна, якщо вона відповідає духу часу, то чому б і ні?

– Чи думали ви над масовою історією, щоб переодягнути військових?

– Камуфляж постійно присутній у моїх колекціях. Але сьогодні його купують менше, ніж інший одяг. Люди не хочуть у мирному житті асоціюватись з цим.

Я сам, коли був офіцером, переодягався у джинси при першій можливості. Але якщо буде запит — ми готові.