Україна вдарила санкціями по постачальниках ресурсів для російської армії
Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 липня 2025 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Про це повідомляє «Главком» з посиланням на указ №555/2025.
Як пояснив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, одне рішення стосується синхронізації санкцій, інше – проти російського військово-промислового комплексу.
«Україна системно працює над синхронізацією санкцій з міжнародними партнерами. У 18-му пакеті санкцій ЄС ми ідентифікували вісім фізичних і 45 юридичних осіб для синхронізації – зокрема компанії з РФ, Китаю, ОАЕ, Ірану та інших. Структури, які пов’язані з тіньовим флотом, постачанням товарів подвійного призначення в обхід санкцій, а також з російським ВПК. Водночас близько 40% нових європейських санкційних цілей уже були раніше внесені до санкційного списку України, що свідчить про ефективну координацію підходів. Більше синхронізації – складніше обходити санкції», – наголосив Власюк.
За словами уповноваженого президента з питань санкційної політики, Україна вже передала конкретні пропозиції до наступного, 19-го санкційного пакета ЄС.
«Також продовжуємо роботу над санкціями у сфері матеріалів, критичних для російського ВПК. Застосовані обмеження щодо понад 90 російських компаній і осіб, пов’язаних із видобутком, переробкою та постачанням рідкоземельних і рідкісних металів, зокрема неодиму, диспрозію, церію, тербію, гадолінію, ітрію, індію та танталу. Ці ресурси є ключовими для виробництва електроніки, систем наведення, двигунів і БпЛА. Ми працюємо над тим, щоб і міжнародні партнери ухвалили аналогічні санкції. Обмеження поставок у цих секторах означатиме конкретне зменшення спроможності РФ на полі бою», – підсумував Владислав Власюк.
Як повідомлялося, вторинні тарифи, які США можуть запровадити щодо Росії, здатні серйозно вплинути на постачання російської нафти до ключових споживачів – Китаю, Індії та Туреччини. Саме ці три держави залишаються найбільшими імпортерами російського енергоресурсу.
До слова, міністр нафти Хардіп Сінгх Пурі заявив, що Індія зможе задовольнити свої потреби в енергоресурсах завдяки альтернативним джерелам, якщо поставок із Росії торкнуться вторинні санкції.