Загадковий постачальник нафти в Європу пов’язує людей Путіна і Орбана

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан – один із союзників Росії в Європі. Він заявляє, що ЄС допомагає Україні на шкоду європейським інтересам, і що Угорщина не відмовиться від російської нафти і газу. Експерти і преса підозрюють, що російська влада дала найближчому оточенню Орбана можливість заробити на торгівлі енергоресурсами сотні мільйонів доларів.

У центрі уваги – загадковий торговець російською нафтою Normeston Trading, який 2009 року отримав половину газового трейдера, створеного найбільшою нафтогазовою компанією Угорщини MOL, а потім поступився часткою друзям Орбана та їхнім партнерам.

Самим Normeston Trading з угорського боку володіють люди, афілійовані з друзями Орбана. Преса та експерти багато років намагалися зрозуміти, як Normeston може бути пов’язаний із вищими політичними колами Росії.

У виданні “Важные истории” з’ясували, що колишній власник Normeston з російського боку – автогонщик Лев Толкачов – одночасно був діловим партнером топ-менеджерів Геннадія Тимченка – друга Володимира Путіна. До санкцій 2014 року Тимченко відповідав за левову частку російського нафтового експорту. Один із його екс-менеджерів, Олександр Журавльов, разом з автогонщиком досі входить до керівництва деяких компаній групи Normeston.

У 2017 і 2018 роках кіпрська Normeston Trading була “під спільним контролем” із російською фірмою автогонщика, якою наполовину володів інший топ-менеджер Тимченка – Сергій Гжеляк. На Кіпрі “загальний контроль” означає, що компаніями так чи інакше володіють або їхніми фінансами розпоряджаються одні й ті самі особи.

Після автогонщика власником Normeston Trading з російського боку став Валерій Суботін – колишній віцепрезидент “Лукойлу”, який налагодив ділові зв’язки з друзями Путіна та оточенням колишнього прокремлівського президента України Віктора Януковича.

“Мати – жінка”

“Батько – чоловік, мати – жінка, ціна на пальне – 480 форинтів”, – такий пост з’явився у фейсбуці угорського прем’єра Віктора Орбана у травні 2022 року. Так він відзвітував про свою “перемогу” на саміті ЄС у Брюсселі, де обговорювали санкції проти Росії. Тоді ембарго на постачання російської нафти до країн Євросоюзу було запроваджено з виключенням – воно не поширилося на постачання трубопроводом. Наприкінці 2023 року цей виняток продовжили, а Орбан говорить, що і надалі не допустить повної заборони на постачання російських нафти і газу в ЄС. 23 червня цього року стало відомо, що Угорщина і Словаччина заблокували черговий пакет санкцій Євросоюзу, що передбачає відмову від російських енергоносіїв.

Орбан у своїх програмних промовах часто звучить в унісон із російською пропагандою. Так, у 2024 році він заявив, що Європа діє за вказівкою США і на шкоду своїм інтересам підтримує війну в Україні, а Угорщина стоїть осібно на сторожі своїх національних інтересів і не може відмовитися від співпраці з Росією, особливо в тому, що стосується нафти;

Російська нафта і зараз йде в Угорщину і в сусідню Словаччину (а також йшла в Чехію до 2025 року) по південній ділянці нафтопроводу “Дружба”, перетинаючи Україну.

Великий постачальник російської нафти до Східної Європи – Normeston Trading, загадковий трейдер із непрозорою схемою володіння;

Фото: Bernadett Szabo / Reuters

Це здається парадоксом, але після санкцій за анексію Криму 2014 року поставки Normeston Trading по “Дружбі” через українську територію підскочили більш ніж у п’ять разів. А після повномасштабного військового вторгнення в Україну 2022 року – десятикратно. У період відносного затишшя між цими подіями поставки зменшувалися до незначних обсягів.

Таємничий посередник давно привернув увагу угорських ЗМІ та борців з корупцією. Вони називали Normeston учасником одного з найбільш “критичних епізодів в економічній історії” країни, який дозволив збагатитися друзям Орбана;

“Важливі історії” з’ясували, що ділові зв’язки російських власників і керівних співробітників Normeston ведуть до друзів Володимира Путіна.

Як це робиться в Росії. Гонщик

Рев моторів. Старт. Машина за неповні дві секунди набирає півсотні кілометрів за годину, намагається обійти суперника, який різко вирулює ліворуч, і врізається в зелену “Ауді”, яка за затрималася біля стартової лінії. Такою у 2020 році на трасі “Смоленське кільце” були найкоротші перегони в кар’єрі Льва Толкачова, пілота кільцевих автоперегонів з номером 47. У черговий інцидент він потрапив через два роки на “Нижегородському кільці” – входив у поворот і протаранив борт машини, що обганяла його, . Обидва рази обійшлося без травм.

Саме любитель автоперегонів Толкачов у 2014 році був офіційно названий власником компанії Normeston Trading.

Компанія була зареєстрована в Белізі 2006 року і своїх власників не розкривала. Лише 2014 року, коли Normeston купувала мережу автозаправок “Лукойлу” в Словаччині, місцева антимонопольна служба назвала офіційних власників нафтотрейдера: той самий Толкачов – з Росії, Імре Фазакаш – з Угорщини.

Хто постачає Normeston Trading енергоресурси: держкомпанії та єдинороси

У 2014 році Normeston Trading стала найбільшим покупцем сирої нафти у російського гіганта “Башнефть” – сума угоди склала до 4,13 млрд доларів. А одним із найбільших покупців нафтопродуктів “Башнефти” на суму до 2,4 млрд доларів стала компанія з Британських Віргінських островів Septo Trading. Septo Trading офіційно повністю належить автогонщику Толкачову, йдеться у доступних фінансових звітах Normeston і Septo в кіпрському реєстрі;

У 2016 році, після припинення їхніх контрактів з “Башнефтью”, нафту і нафтопродукти їм стали поставляти інші компанії. Наприклад, “Інтек-Західна Сибір”, що належить заступнику секретаря регіонального відділення “Єдиної Росії”, депутату парламенту ХМАО-Югри Сергію Великому; “Слов’янськ-Еко” колишнього депутата законодавчих зборів Краснодарського краю, члена фракції “Єдиної Росії” Роберта Паранянця; “Густореченская ділянка” колишнього власника банку “Югра” мільярдера Олексія Хотіна, – фігуранта однієї з наймасштабніших кримінальних справ про розкрадання;

У 2023 році основними постачальниками нафти для Normeston Trading стали підконтрольна держструктурам Татарстану “Татнафта” (853,99 тис. тонн), татарстанська нафтовидобувна компанія “Алойл” (704 тис. тонн), яка належала сім’ї колишнього топменеджера “Татнафти” Галі Ганієва, та структури державної “Зарубіжнефти” (272,6 тис. тонн).

Толкачов з 1990-х до середини 2000-х працював у “Лукойлі”, а потім став гендиректором, а потім власником невеликого бізнесу. У 2008 році він став гендиректором, а згодом власником невеликого бізнесу у Твері (група компаній “Румос-авто”). Там у нього три автозаправки, автосалон, що торгує російськими, корейськими, китайськими машинами, кафе і картинг-центр. Обороти всього цього бізнесу за 2024 рік – близько 5 млрд рублів – непорівнянні з виручкою Normeston Trading. У 2014 році за ініціативою Толкачова була створена гоночна команда Rumos Racing;

кадр відео гоночної команди Rumos Racing

“За жодних обставин у російських умовах автогонщик, навіть якщо він колишній працівник нафтової компанії, не міг бути реальним власником нафтоторгового бізнесу з контрактами на мільярди доларів. Якщо за ним не стоять люди з великими зв’язками – це просто нереально”, – вважає колишній високопоставлений російський чиновник. “Трейдери, які торгують російською нафтою, – це закритий клуб, сторонній там з’явитися не може”, – каже ще один співрозмовник – підприємець, який входив до російського списку мільярдерів Forbes.

Про це свідчить і передісторія Normeston Trading.

Normeston і знайомий Путіна по КДБ

У 2012 році польська Dziennik Gazeta Prawna повідомила, що, за її даними, Normeston була пов’язана з Михайлом Арустамовим, колишнім першим віце-президентом російської держкомпанії “Транснефть”.

Джерела “Важных историй” на російському нафтовому ринку підтверджували цю інформацію, додаючи, що за Normeston стояли інтереси Арустамова та його ділового партнера Андрія Болотова – на той час зятя президента “Транснефти” Миколи Токарєва (Болотов і дочка Токарєва розлучилися приблизно 2018 року). Токарєв – старий друг Володимира Путіна. Вони разом служили в КДБ і працювали в Східній Німеччині.

Купуючи російську нафту через Normeston Trading (і кількох інших трейдерів), європейські компанії могли отримувати додаткові її обсяги поза офіційними графіками прокачування, згадувала польська газета. І навпаки, технічні можливості нафтопроводу “Дружба” виявлялися обмеженими для тих, хто не укладав договори з тією ж Normeston. Арустамов під час роботи в “Транснефти” серед іншого відповідав за графіки прокачування нафти, як нам розповідали колишній високопоставлений працівник “Транснефти” і знайомий Токарєва. Сам Арустамов зв’язок із нафтотрейдерами заперечував.

Гонщик і менеджери Геннадія Тимченка

Вивчення ділових зв’язків автогонщика, а також грошових потоків Normeston Trading привело до топ-менеджерів давнього друга російського президента, мільярдера Геннадія Тимченка (дивіться схему). Тимченко володів знаменитим нафтотрейдером Gunvor, на якого припадало до третини російського нафтового експорту. Він підпав під американські санкції 2014 року, продав свою частку в Gunvor і відтоді безпосередньо не помічений у торгівлі російською нафтою.

Представник Тимченка не відповів на запитання “Важных историй”, чи має той стосунок до Normeston Trading і звідки у цієї групи стільки прямих і опосередкованих зв’язків з його топ-менеджерами. Останні теж проігнорували прохання про коментарі. Gunvor заявив, що ніколи не вів бізнес з Normeston.

Чинний і колишні менеджери Тимченка

Сергій Гжеляк

Партнером Толкачова в компанії “Румос-авто” як мінімум до 2019 року був Сергій Гжеляк. “Румос-Авто” отримувала від Normeston і афілійованої з нею Septo Group позики на мільйони доларів;

З 2007 року Гжеляк працює на керівних позиціях у компаніях Тимченка: був директором Gunvor у Москві та очолював представництва дочірніх компаній трейдера, що займалися логістикою і перевалкою нафти і нафтопродуктів у російських портах. А з 2019 року і до останнього часу, якщо вірити його профілю в LinkedIn, він керуючий директор Novatek Gas & Power, швейцарської дочки “Новатека”, другої за величиною газовидобувної компанії в Росії, що належить Тимченку з партнерами. Гжеляк там – міноритарний акціонер.

Олександр Журавльов

Гордєєв – гендиректор і власник компанії “Стоїк”, що торгує паливом. У 2008-2012 роках її очолював Олександр Журавльов, а половина в ній належала компанії з Британських Віргінських островів Rumos Trading, якою, за даними витоку Pandora Papers, володів Сергій Гжеляк;

Одночасно Гордєєв працював у керівництві компаній групи Gunvor: з 2007 року був виконавчим директором Palmpoint International, у 2009-2014 роках (з перервами) – першим заступником гендиректора “Новоросійського мазутного терміналу”, а в 2011 році – одним із начальників у московському офісі дочки Gunvor Sandmark.

У 2010-2012 роках Гордєєв засідав у раді директорів “Роснефтьбункера” разом із зятем Тимченка, Глібом Франком, керівниками інших компаній мільярдера і співробітником Gunvor Віктором Якуніним, сином ще одного старого друга Путіна з КДБ, колишнього глави РЖД Володимира Якуніна. “Роснефтьбункер” (згодом “Усть-Луга ойл”) належав Gunvor з 2009 до 2015 року, побудував термінал з перевалки нафтопродуктів у морському порту Усть-Луга та став оператором і власником цього терміналу. “Стоїк”, яким керує Гордєєв, встиг зареєструвати сайт vitinoport.ru. Gunvor вів переговори про купівлю нафтового порту Вітіно в Мурманській області, але угода не відбулася

Михайло Меженцев

Перший заступник гендиректора “Стоїка” Михайло Меженцев прийшов із тих самих компаній, що й Гордєєв, Журавльов і Гжеляк: він був радником і директором у філіях Palmpoint International і Sandmark з 2007 і з 2011 року відповідно. А 2014 року очолював московський офіс Gunvor. До 2008 року Меженцев працював у “Совкомфлоті” – найбільшій російській судноплавній компанії, що спеціалізується на транспортуванні нафти і газу. “Совкомфлот” забезпечував Gunvor танкерами для морського перевезення нафти.

До 2013 року Меженцев очолював раду директорів “Роснефтьбункера”, де засідав зять Тимченка. А з 2009 по 2010 рік був президентом “Транснафтопродукту”, що входив у “Транснефть”. Після початку війни Меженцев помічений в керівництві нафтотрейдерів з числа найбільших торговців російською нафтою – Concept Oil Services і Demex Trading. Писали, що Concept Oil міг купувати російську нафту вище цінової стелі, встановленої ЄС. А Demex підпав під санкції США за торгівлю російською нафтою.

Колишній топ-менеджер “Лукойлу” і друзі Путіна

Нова світла вілла з басейном і парком на Лазурному березі Франції оточена огорожею вище за людський зріст, обтягнутою зверху трьома лініями колючого дроту, і усаджена відеокамерами по периметру. Людина, пов’язана з обслуговуванням вілли, була вражена заходами безпеки і великою кількістю охорони, вона вважала, що віллою володіє глава “Роснефти” Ігор Сєчін. Але за документами, які є в розпорядженні “Важных историй”, вона належала сім’ї іншого нафтовика з Росії – колишнього віцепрезидента “Лукойлу”, ексголови ради директорів лукойлівського нафтотрейдера Litasco Валерія Суботіна.

У 2016 році, коли вілла ще добудовувалася, Суботін екстрено покинув Росію. “Фактично його рятували”, – писав Forbes. Підконтрольна державі “Роснефть” тоді отримала контроль над “Башнефтью”. Негайно було розірвано контракти з “Лукойлом” – вони “викликали питання”, цитував прес-секретаря “Роснефти” Михайла Леонтьєва Forbes. У 2017 році “Лукойл” оголосив про відставку Суботіна з центрального апарату, після чого до січня 2020 року він очолював раду директорів нафтотрейдера Litasco до січня 2020 року.

Google street view

Google street view

Потрапивши в немилість у Ігоря Сєчіна, Суботін влаштувався в Європі. Тепер він громадянин Кіпру, який живе в Монако, – так він позначений в європейських комерційних реєстрах. Але з бізнесу з торгівлі російською нафтою Суботін не пішов.

Влітку 2023 року в конкурсі на поставку нафти для Чеської Республіки на суму понад мільярд крон (понад 45 млн доларів за тодішнім курсом) перемогла Normeston Trading. Чеські ЗМІ тоді повідомили, що за компанією стоїть той самий Валерій Суботін. З квітня 2023 року його Valna Holding Cyprus володіє 49,9% Normeston, згідно зі звітами цих кіпрських компаній.

“Важливі історії” дізналися, що співвласником Normeston Trading Суботін міг стати ще 2016 року, після першої хвилі антиросійських санкцій 2014-2015 років.

Особливості володіння

Нісан Моїсеєв (ліворуч), Віктор Медведчук

“Важные истории” з’ясували, що партнером Normeston Trading щонайменше з 2020 року стала швейцарська нафтоторговельна компанія Proton Energy Group (зараз – Epsilon Holding). Зокрема, Normeston гарантувала їй платежі на 18 млн доларів, згадувалося у звіті Normeston без зазначення деталей.

Власник Proton Energy – ізраїльський бізнесмен Нісан Моїсеєв, колишній власник української мережі автозаправок, які до того належали “Роснефти”. Також він був найбільшим постачальником її нафтопродуктів в Україну. Сам Моїсеєв називав себе другом проросійського українського політика, кума Путіна, Віктора Медведчука, в той час як українські ЗМІ натякали на те, що Моїсеєв – “довірена особа” Медведчука в бізнесі. Сам Моїсеєв це спростовував

Фото: Reuters

Сергій Курченко

Як з’ясували “Важливі історії”, бізнес Суботіна в Європі охоплював не тільки Normeston Trading, а й, наприклад, нафтоторговельну групу Eminent Energy з часткою 45% у нафтопродуктовому терміналі в Антверпені. У звітах компаній групи Eminent видно, що щонайменше з 2023 року і до лютого 2025 року Суботін був “основною контролюючою особою” британської Eminent Energy UK Ltd. При цьому компанія з 2012 року повністю належала кіпрській Eminent Energy, згідно з її звітами, і зараз повністю їй належить, тож, схоже, завжди була частиною групи. Valna Holding Cyprus Субботіна повністю володіє Eminent Logistics з часткою в антверпенському терміналі.

Eminent Energy мала відношення до українських активів Сергія Курченка – українського бізнесмена з оточення колишнього прокремлівського президента України Януковича, який втік до Росії. З 2014 року Курченко під обмежувальними заходами Євросоюзу у зв’язку з українським кримінальним розслідуванням, з 2015-го – під санкціями США, а з 2022 року – під повноцінними санкціями ЄС.

Eminent Energy згадувалася в документах українських судів як учасник схеми контрабандних постачань пального групою Курченка “Ветек” через термінали в Херсоні (їх було заарештовано). У звітах кіпрської Eminent Energy йдеться про те, що вона втратила контроль над якимись активами в Херсоні вартістю 10 млн доларів, оскільки “вони стали предметом великого розслідування” в Україні і “були заарештовані”.

Фото: Reuters

Михайло Скігін, спадкоємець Дмитра Скігіна

Один із великих партнерів пов’язаної із Субботіним Eminent Energy – це нафтотрейдер Horizon International Trading AG, з’ясували “Важливі історії”. У 2021-2022 роках Eminent поставила Horizon International Trading понад 189 тис. тонн нафтопродуктів.

Трейдером Horizon володів Дмитро Скігін (помер 2003 року) – бізнесмен із Петербурга, чиї компанії були ключовою ланкою в паливно-енергетичному комплексі міста починаючи з 90-х років. Партнерами Скігіна були петербурзькі авторитети (зокрема, Ілля Трабер на прізвисько Антиквар, фігурант справи про “російську мафію” в Іспанії). Після смерті Скігіна активи дісталися його синам Михайлу та Євгену.

У 2015 році колишній партнер Скігіна Максим Фрейдзон заявив, що Дмитро Скігін як хабар для Путіна (працюючи в петербурзькій мерії, той багато чого для нього зробив) виділив невелику частку у своєму нафтоторговому бізнесі. “Домовилися на 4%”, – говорив Фрейдзон. Прессекретар російського президента рішуче це спростовував.

Фото: ПНТ

Ілля Трабер (ліворуч), Анатолій Яблонський

У 2021-2022 роках одним із найбільших партнерів Eminent Energy Суботіна була російська компанія “Русинвест” маловідомого підприємця Анатолія Яблонського, з’ясували “Важные истории”. “Русинвест” поставив Eminent Energy понад 1 млн тонн нафтопродуктів на 521 млн доларів, випливає з даних ImportGenius. Яблонського “Коммерсант” називав давнім знайомим Суботіна;

Яблонський, за даними джерел “Важных историй” у російських спецслужбах, близько спілкується з керівними співробітниками ФСБ. Він раптово з’явився на російському ринку й асоціюється з Іллею Трабером, який контролював морський порт Петербурга і нафтовий термінал. Через компанію “Русинвест” Яблонський у 2019-2021 роках був партнером Трабера в компанії – операторі морського порту Усть-Луга (“Нові комунальні технології”). Трабер – давній знайомий Володимира Путіна. Прессекретар російського президента підтверджував його знайомство з Трабером.

Фото: Військово-медична академія імені С. М. Кірова; Уряд Воронезької області

Ільгам Рагімов

У 2019 році Суботін взяв участь у купівлі частки в Антипінському нафтопереробному заводі, як повідомлялося, разом із другом Путіна, Ільгамом Рагімовим (згодом НПЗ достався Яблонському).

Рагімов – однокурсник Путіна з юридичного факультету Ленінградського державного університету, який у юності теж займався дзюдо. Рагімов підтверджував, що вони з Путіним “друзі 40 років”.

Фото: Інститут законодавства і порівняльного правознавства при Уряді Російської Федерації

Микола Єгоров

У 2019 році Суботін викупив частку в Антипінському нафтопереробному заводі у друга Путіна Миколи Єгорова, як писав “Коммерсантъ”. Єгоров – ще один однокурсник Путіна, засновник адвокатського бюро Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери. Forbes повідомляв, що Єгоров дав старт політичній кар’єрі Путіна, познайомивши його на початку дев’яностих із петербурзьким мером Анатолієм Собчаком.

Як це робиться в Угорщині. Друзі Орбана

Літо 2007 року. Віктор Орбан, колись – наймолодший угорський прем’єр-міністр, йде околицею румунського курортного містечка Беіле-Тушнад у Трансільванії та звертає до викладеної великим каменем тераси ресторану при місцевому готелі.

“О-о-о-о, представники міжнародного капіталу!” – за кілька метрів вітає він людину за крайнім столиком, яка одразу ж відривається від компанії і, посміхаючись, простягає йому руку. Вони сміються, жартують, що Орбану не вдалося оселитися в готелі через те, що приятель викупив там усі номери, і Орбан плескає його по плечу.

Поїздка Віктора Орбана до літнього табору в Трансільванії для традиційної промови перед студентами та своїми прихильниками у 2007 році. Кадри протокольної зйомки з YouTube

“Представника міжнародного капіталу” неодноразово бачили разом з Орбаном на футбольних матчах – це його друг, колишній банкір Жолт Хернаді, який з часів першого прем’єрського терміну Орбана (з 2001 року) очолює найбільшу в Угорщині нафтогазову компанію з MOL;

Вона давній партнер Normeston Trading. 2021 року група Normeston продала MOL мережу з 16 колишніх заправок “Лукойлу” в Словаччині. А 2022 року – мережу з 79 цих заправок в Угорщині. Але головна угода відбулася ще 2009 року, коли MOL продала Normeston половину газового трейдера MOL Energy Trade (згодом змінила назву на MET). А всього два роки по тому Normeston поступилася своєю часткою в MET другу Орбана, угорському підприємцю Іштвану Гаранчі та його партнеру Дьордю Надю (MOL, Гаранчі та Надь перестали бути власниками MET у 2018 році). Тепер це великий газовий трейдер з оборотом майже 18 млрд євро, який присутній у 17 країнах Європи.

Якраз ситуацію з газовим трейдером MET дослідники корупції в Угорщині називали одним із найкритичніших епізодів в економічній історії країни.

Завдяки рішенням угорської влади і з мовчазної згоди влади Росії, MET отримала унікальні можливості для заробітку: незважаючи на довгостроковий контракт Угорщини з “Газпромом”, MET стала купувати газ за низькою ціною на спотовому ринку і продавати його в Угорщині. Це дало змогу друзям Орбана і їхнім партнерам – співвласникам MET лише за один рік заробити щонайменше 200 млн доларів (згідно зі звітами, чистий прибуток MET з 2012 по 2017 рік перевищив 421 млн доларів) у збиток і  “Газпрому”, і угорському бюджету, зазначали дослідники, вказуючи на те, що російська влада і  “Газпром” могли б закликати Угорщину поважати газовий контракт, але чомусь цього не робили. Причина, на думку дослідників і джерела Direkt 36 в угорському уряді, могла бути простою: дозволяючи заробляти друзям Орбана, росіяни налагоджували неформальні зв’язки з угорською елітою.

Ситуація з Normeston Trading може бути такою самою. Колишній учасник російського списку Forbes зазначив, що в Росії влада повністю контролює експорт нафти. Вони могли б легко перекрити поставки через Normeston і якщо цього не відбувається, то надання можливості заробити людям Орбана відповідає російській політиці з налагодження зв’язків.

Перевірені люди

Угорські власники Normeston Trading мають російський і навіть радянський бекграунд. Власник Normeston Trading з угорської сторони (16,7%), Імре Фазакаш, старий знайомий глави MOL Хернанді, був консультантом MOL у 2009 році та входив до керівництва її дочірніх структур (зокрема MET разом з російським автогонщиком Толкачовим). З російським нафтогазовим сектором Фазакаш знайомий з радянських часів.

“Мені доводилося літати до Москви кілька разів на рік”, – говорив Фазакаш, відповідаючи на запитання, де він так добре вивчив російську мову, в інтерв’ю угорському журналу “Факел” (Fáklya) 1986 року. З кінця 1970-х він навчався і працював в СРСР, а в 1990-ті багато часу провів у Росії, обслуговуючи нафтовиків.

Фазакашу зараз 68 років, він здобув технічну освіту у Львові – за спеціальністю “Інформатика” – 1979 року, а в Угорщині пішов працювати в знамените підприємство з виробництва електроніки “Відеотон”, де його розподілили у відділ зовнішньоторговельних зв’язків. У 1980-х він був уже заступником директора центру “Відеотон” у Москві – угорське електронне обладнання встановлювали, наприклад, на нафтових бурових установках – комп’ютер збирав і обробляв інформацію про нафту, яка видобувається. Радянські геологи і транспортники теж були клієнтами “Відеотона”.

“”Відеотон” не “просто” робив телевізори – цей концерн був важливий для військової промисловості і “мав серйозні зв’язки з держбезпекою”, – розповів партнеру з “цього розслідування” Direct36 колишній угорський чиновник з багаторічним досвідом участі в російсько-угорському бізнесі.

Для угорської нафтогазової компанії MOL і її керівника Хернанді Фазакаш, за словами джерела, став людиною, здатною забезпечити неформальні зв’язки з Росією в нафтових угодах.

Ще один, третій, співвласник Normeston (33,4%) – The Madera Investment Fund, пов’язаний з одним із найвпливовіших впливовіших бізнесменів Угорщини Дьордемом Надемом, діловим партнером старих приятелів Орбана, Іштвана Гаранчі (це їм дісталася частина частки Normeston в газовому трейдері MET) та Шандором Чані – одного з найбагатших угорців.

Надь для Росії теж не чужий – він закінчив МДІМВ. А під час прем’єрського терміну Орбана компанія Надя Jet-Sol без конкурсу отримала від угорської державної пошти контракт на надання IT-послуг на 1,8 млрд форинтів (близько 5 млн доларів). Ця ж компанія стала обслуговувати найбільший в Угорщині OTP-банк, який очолює близький до Орбана Шандор Чані – один із найбагатших людей Угорщини (його статки у 2025 році оцінювались у 1,47 млрд євро);

Надь – партнер Чані по великому м’ясопереробному підприємству. А клієнтом телекомунікаційної компанії Надя Café Group стала MOL під керівництвом друга Орбана, Жолта Хернанді. Надь у 2024 році займав 35-те місце у списку найбагатших угорців.

У Москві представництво Normeston Trading розташовується в бізнес-центрі на вулиці Клари Цеткін, зайнятому компаніями, пов’язаними з OTP-банком, сином сином його керівника Шандора Чані, Аттілою і Дьордем Надем.

>

Друзі Орбана

Іштван Гаранчі

Гаранчі часто можна видіти у ВІП-ложі на футбольних матчах разом із прем’єром Віктором Орбаном і главою MOL Жолтом Хернанді. Гаранчі з 2007 року – власник футбольного клубу Fehervar (колишня назва – Videoton), уболівальником якого є Орбан, і відомий тим, що врятував цей клуб від банкрутства. З 2010 року клуб спонсорує MOL.

У 1990-х Гаранчі працював в угорському OTP-банку, а першим серйозним бізнесом зайнявся з Хернанді. У 2001 році вони разом з OTP-банком змогли за дуже вигідною ціною купити організацію (CD-Hungary), яка управляла дипломатичною нерухомістю в Будапешті, коли влада ухвалила рішення про її приватизацію в перший прем’єрський термін Орбана в 2001 році. У 2011-му Гаранчі став представником прем’єр-міністра, відповідальним за розвиток пішохідного і велосипедного туризму, дорожньої мережі та транспорту.

У 2018 році стало відомо, що зять Орбана, чоловік його старшої доньки – Іштван Тіборц – перемістив свою компанію з нерухомості до нового офісу, маєтку в престижному районі Будапешта. Особняк належав компанії Гаранчі, Хернанді та керівника OTP-банку Шандора Чані, повідомляла Direkt36.

У 2014 році Гаранчі став співвласником будівельної компанії Market Építő Zrt, яка наступного року виграла тендер на проєктування і будівництво об’єктів для чемпіонату світу з водних видів спорту у швейцарській Лозанні (вартістю 38,6 млрд форинтів – майже 530 млн доларів), до цього Орбан домовився з міжнародною федерацією плавання про організацію чемпіонату в 2017 році.

У 2024 році Гаранчі посів 9-те місце у списку 100 найбагатших людей Угорщини зі статками 172 млрд форинтів (470 млн доларів).

Фото: Laszlo Szirtesi / Alamy

Жолт Хернанді

Хернанді з кінця 1980-х працював у різних європейських банках, а 1999 року в період першого прем’єрського терміну Орбана увійшов до ради директорів MOL і 2001 року очолив групу.

За його правління MOL із національної компанії перетворилася на міжнародну корпорацію. Після того як 2009 року MOL отримала контроль і управлінські повноваження в найбільшій нафтогазовій компанії Хорватії INA, там розпочали розслідування щодо колишнього прем’єра країни Іво Санадера і звинуватили його в отриманні хабара за передачу MOL прав на управління INA.

За версією хорватського слідства, хабар у 10 млн євро давали через Hangarn Oil і ще одну компанію Фазакаша у вигляді плати за консультаційні послуги другу хорватського прем’єра. Хернанді в Хорватії засудили заочно до двох років за дачу хабара Санадеру (колишній прем’єр отримав шість років).

Згодом комісія ООН з права міжнародної торгівлі, а потім американський арбітраж за позовом MOL 2022 року вирішили, що звинувачення в хабарництві є неспроможними. Хорватська влада вважає, що вироки були справедливими. Фазакаш проходив у справі як свідок і дачу хабара заперечував.

Фото: Attila Kisbenedek / AFP / Scanpix / LETA

***

Віктор Орбан, власники Normeston Trading та інші згадані в розслідуванні особи не відповіли на запити журналістів “Важных историй”.

У недавньому червневому інтерв’ю Орбан заявив, що якщо Путін приїде в Угорщину, його зустрінуть “з усіма належними почестями”.

Статтю підготовлено за участю Деніела Сцоке (Direkt 36) і Дмитра Великовського.

Автор: Роман Катін

Джерело: Розслідування “Важливих історій”