Безугла зізналась про синдром Аспергера: що це таке та чому заява викликала дискусію в Мережі

Народна депутатка Мар’яна Безугла,відома своїми гучними висловлюваннями та ініціативами, повідомила, що має синдром Аспергера, або ж «нейрорізноманітне мислення».

Спочатку про це вона написала в коментарях під дописом керівниці комунікацій Інституту економічних досліджень Олени Шкарпової у Facebook.

«Я думаю через структури, алгоритми, логіку. Факти й спостереження накладаються у свідомості, наче дані у базі, і з них формується висновок — побудований на змінних, які я врахувала», — пояснила Безугла.

Вона також стверджує, що деякі колеги, знаючи про її особливості, намагалися використовувати цю інформацію проти неї. Проте Безугла заявила, що зуміла перетворити цю «специфіку» на свою «зброю» та «знаряддя для досягнення власних ідей», пріоритетом для неї є робота на державу, особливо враховуючи війну, що триває з 2014 року.

Що таке синдром Аспергера

Синдром Аспергера – це один з п’яти основних розладів розвитку. Він проявляється тим, що людині дуже складно спілкуватися з іншими. Також у неї є обмежені, повторювані інтереси та дії. Іноді цей синдром називають формою аутизму, при якій людина може нормально функціонувати, але має певні труднощі в соціальних навичках.

Головні труднощі виникають у соціальній взаємодії. Особам з синдромом Аспергера буває складно розпізнавати та розуміти емоції інших, підтримувати невимушену бесіду та пристосовуватися до несподіваних змін у рутині.

Точна причина синдрому Аспергера залишається невідомою. Хоча вчені припускають генетичну схильність, конкретної генетичної причини наразі не виявлено. Так само, як і нейровізуалізаційні дослідження не показали єдиної загальної патології мозку.

Через відсутність чіткої причини, єдиного лікування синдрому Аспергера не існує, а ефективність існуючих методів підтримки залишається предметом досліджень. Основна мета такої підтримки — покращення симптомів та загального функціонування людини. Це досягається через поведінкову терапію, яка зосереджується на корекції конкретних труднощів, таких як:

• Низькі комунікаційні здібності.

• Нав’язливі або повторювані рутинні дії.

• Фізична незграбність.

Більшість дітей із синдромом Аспергера демонструють покращення з віком, хоча певні соціальні та комунікаційні виклики можуть зберігатися.

Що про це кажуть психотерапевти

Психіатр Олександр Іванов у в коментарі КИЇВ24 розповів, що люди з таким синдромом немають міміки.

«Люди із синдромом Аспергера мають особливості у сприйнятті емоцій інших та можуть виглядати анемічними або мати відсутню міміку», — пояснює фахівець.

Він підкреслює, що наявність виразної міміки зазвичай виключає цей синдром. Іванов додає, що синдром Аспергера, як і подібні стани, не є хворобою у традиційному розумінні. Це радше особливий спосіб сприйняття світу та поведінки. За його словами, цей стан належить до спектра аутизму, але протягом тривалого часу не розглядався як клінічний діагноз.

Як розповів для РБК-України лікар-психіатр Євген Скрипник: Наказ МОЗ та СБУ №174/136 від 13.05.2002 р. передбачає, що особам з офіційно встановленим діагнозом із категорії F84 (розлади психічного розвитку) не надається доступ до державної таємниці.

Це обмеження діяло, зокрема, і тоді, коли Мар’яна Безугла обіймала пост заступниці голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Нещодавні зміни в законодавстві, а саме новий Наказ МОЗ та СБУ №987/235 від 20.06.2025 р., зареєстрований у Міністерстві юстиції, значно розширюють можливості для осіб з певними діагнозами. Згідно з ним, категорія психічних розладів F8*, включно з F84 (розлади психічного розвитку, куди входить синдром Аспергера), буде виключена з переліку тих, що перешкоджають доступу до державної таємниці.

Лікар-психіатр наголошує, що сам по собі синдром Аспергера не є автоматичним обмеженням для обіймання певних посад. Однак, за його словами, особа з таким станом повинна перебувати на обліку у лікаря. І лише медичний фахівець після огляду може ухвалити рішення про її придатність до конкретних обов’язків.

«На мою думку, нардепка офіційно не має такого діагнозу. Можливо, це черговий хайп з її боку, але вона не врахувала нюанс щодо допуску до державної таємниці. Все-таки вона — народний депутат, тож повинна думати, перш ніж озвучувати такі діагнози, зокрема, думати і про наслідки», — зауважив лікар.

Чи мала Мар’яна Безугла доступ до держтаємниці?

Після «відвертостей» народної депутатки, журналіст Данило Мокрик звернувся до Мар’яни Безуглої з прямим запитанням: чи є її синдром Аспергера офіційно підтвердженим діагнозом, і чи дозволяє їй цей стан мати доступ до державної таємниці.

«Питання, бачте, релевантне через Наказ МОЗ „Про затвердження Переліку психічних захворювань (розладів), які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці і за наявності яких допуск до державної таємниці громадянинові не надається“. Синдром Аспергера у цьому переліку теж є — під загальним кодом МКБ F 8», — написав журналіст.

Серед інших питань журналіста ще цікавило, чи надавав лікар-психіатр висновок про стійку ремісію у пані Безуглої протягом останніх п’яти років, що є необхідним для доступу до державної таємниці.

На це Безугла відповіла коротко: «1. Так. 2. Це не Ваша справа». Щодо питання про ремісію, депутатка наголосила: «Ремісія? Це не психічна хвороба».

Безугла прокоментувала ситуацію про свій синдром

Сама Мар’яна Безугла написала, що «це був доволі спонтанний коментар до одного допису» Олени Шкарпової. У свою чергу народна депутатка не збирається нікому пояснювати, чи щось доводити.

«Бачу, що, можливо, доведеться ще й захищати людей з РАС, бо для деяких, навіть із самоназванної „інтелектуальної еліти“, що психічна хвороба, що нейровідмінність, — усіх у психушку. Це як вимагати заглушити абсолютний слух, відрізати шостий палець чи змусити співати того, у кого немає мелодійного голосу, і все це назвати хворобами», — зауважила Безугла.

Також вона запевнила, що її мислення дещо інше. Вона мислить структурами, алгоритмами, верифікацією.

«Ті чи інші факти, спостереження накладаються одне на одне в єдину базу даних, як у комп’ютері, і далі виводиться результат, який складається з усіх, на мою думку, врахованих змінних. Я відчуваю емоції, але дещо інакше. І здебільшого це результат свідомої соціалізації. У мене високий поріг страху тощо. Нам також дуже важко брехати, я фактично не брешу, але, звісно, можу помилятися в судженнях», — додала Безугла.

Вона додала, що бачить, як суспільство негативно ставиться не тільки до психологічних особливостей, а і до неї.

«Тополя зі своїм збором на психіатра, на жаль, продемонстрував, що дуже близько підійшов не лише до стигматизації, а й до каральної психіатрії. Я коментувала кейс із його квартирою, бо не переношу лицемірства медійної військової служби, коли тисячі гинуть на фронті. Так само я писала і про Шабуніна, хоча в антикорупційній діяльності не раз підтримувала Віталія. Але можна було не писати саме тоді, коли Тополя бідкався щодо пошкодженої квартири в Києві. Але він так бідкався і розносив це, що лицемірство мене заділо, і мозок видав обґрунтоване на основі даних рішення», — зауважила народна депутатка.

Що ще відомо про Безуглу

Мар’яна Безугла — народна депутатка 9-го скликання від «Слуги народу». У вересні Верховна Рада ухвалила рішення про звільнення Мар’яни Безуглої з посади заступниці голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Її було переведено до складу Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Сама Безугла тоді прокоментувала, що, попри зміни в її комітетській ролі, рівень її допуску до державної таємниці залишається незмінним.

Раніше повідомлялося, 24 липня, на протест проти закону №12414 у Києвіприйшла народна депутатка Мар’яна Безугла, яка сама ж і голосувала за цей закон. Її поява викликала обурення учасників мітингу.