/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F857456ab9116946485538e068c14f923.jpg)
Кидають виклик геології: під Північним морем виявлено сотні "піщаних дюн"
Дослідники виявили сотні величезних формацій під Північним морем. Вчені вважають, що ці піщані утворення кидають виклик фундаментальним геологічним припущенням і можуть мати важливе значення для розвідки енергоносіїв і стратегій зберігання вуглецю.
У новому дослідженні вчені об'єднали тривимірну сейсмічну візуалізацію з високою роздільною здатністю зі свердловинними даними й зразками гірських порід, зібраними з сотень бурових майданчиків. У результаті команда з Манчестерського університету виявила піщані пагорби, причому деякі з них простягаються на кілька кілометрів, пише SciTechDaily.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Передбачається, що ці структури занурилися в надра планети, відтіснивши давніші, м'якші та щільніші шари під ними. Цей процес призвів до так званої стратиграфічної інверсії, за якої типова послідовність геологічних шарів перевертається, поміщаючи молодші піщані відкладення під більш давні. Зазначимо, що таке явище рідко зустрічається в таких масштабах.
Раніше це явище вже фіксувалося вченими, але в значно менших масштабах. Науковці зазначають, що нещодавно виявлені утворення були названі "сінкітами" і являють собою найбільший з відомих проявів подібного типу геологічної інверсії.
Відкриття нового підземного процесу
За словами провідного автора дослідження з Манчестерського університету, професора Мадса Хуузе, відкриття порушує нові питання про поведінку надр і може вплинути на майбутні підходи до зберігання вуглецю. Автори дослідження також зазначають, що нове відкриття розкриває геологічний процес, який не спостерігався в таких масштабах.
Команда виявила структури, де щільний пісок занурився в легші опади, що спливли на поверхню піску, фактично перевернувши звичні шари та створивши величезні пагорби під водою. Передбачається, що сінкіти утворилися кілька мільйонів років тому, між пізнім міоценом і пліоценом, коли сейсмічна активність планети або швидкі зміни підземного тиску призвели до розрідження піску і його опускання через тріщини в морському дні.
У міру опускання пісок витісняв більш пористі, але більш жорсткі нижчі скам'янілості, які утримувалися разом усадковими тріщинами, що призвело до їхнього підйому. Ці плавучі шари назвали "флоатитами".
Роль піщаних структур у зберіганні вуглецю
Автори дослідження зазначають, що їхнє відкриття може допомогти вченим краще передбачити, де в надрах Землі можуть бути заховані нафта і газ, а також те, де безпечно зберігати вуглекислий газ.
За словами професора Хуузе, результати дослідження показують, як рідини та опади можуть переміщатися в земній корі несподіваними способами. Розуміння того, як саме утворилися ці сінкіти, може суттєво змінити підходи до оцінки підземних резервуарів, герметизації та міграції флюїдів. Зазначимо, що всі ці фактори відіграють важливу роль для вловлювання та зберігання вуглецю.
Раніше Фокус писав про те, що земні гірські породи можуть підказати, де можна знайти воду на Марсі.