Податок на Coca-Cola. До чого готуватися любителям солодких напоїв

17 липня 2024 року комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт №9032-1, який передбачає запровадження акцизу на солодкі газовані напої. Документ має пройти два голосування у парламенті та отримати підпис президента, щоб набрати чинності. 

Голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації та автор законопроєкту Михайло Радуцький у коментарі «Главкому» зазначив, що йому невідомо, коли законопроєкт потрапить до порядку денного Верховної Ради, однак вважає, що голоси для його ухвалення знайдуться.

«Це ж законопроєкт, який писав наш комітет. Наш комітет надав фінансовому комітету (комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики – «Главком») з проханням підтримати», – зазначив він.

За словами Радуцького, ухвалення податку дозволить залучити додаткові кошти для потреб Збройних сил України. Депутат додав, що після завершення війни ці кошти будуть спрямовуватися на соціальні програми.

«За підрахунками Мінфіну, це може давати бюджету приблизно до 7 млрд грн на рік. Ми домовилися: поки йде війна повномасштабна, ці гроші йтимуть на Збройне Сили України. Тільки вона закінчиться, цей податок буде розподілятися: 50% на шкільне харчування, 50% на закупівлю ліків для хворих на цукровий діабет», – наголосив нардеп.

За словами Михайла Радуцького, міжнародний досвід показує ефективність податку на солодкі напої: «На сьогоднішній день, розуміємо, є приклади країн, де після введення податку на солодкі газовані напої кількість людей, захворілих на цукровий діабет, зменшилась, навіть є країни, де до 20% знижені», – зазначив Радуцький.

Шлях «солодкого» законопроєкту

Законопроєкт №9032-1 зареєстрований в Верховній Раді ще в березні 2023 року. Ініціатор запровадження акцизного податку на солодкі газовані напої – голова комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації Михайло Радуцький.

Ініціатор зазначав, що «запропонував депутатам спільно з економічними експертами, дієтологами, освітянами, представниками батьківських організацій обговорити питання обмеження споживання солодких газованих напоїв». Радуцький пояснював, що у багатьох країнах світу вже діє спеціальний податок «на цукор», завдяки якому виробники знижують вміст цукру у своїй продукції, а споживачі, особливо діти та підлітки, починають обирати більш корисні продукти.

«Судячи з відгуків у соцмережах та коментарів у ЗМІ, моя пропозиція сприйнята доволі позитивно. У суспільства є розуміння, що постійне вживання солодких газованих напоїв шкодить здоров’ю. І це дуже добре», – писав він.

Після реєстрації законопроєкту у 2023 році Радуцький наголошував, що це спільна ініціатива народних депутатів та Міністерства охорони здоров’я, спрямована на захист здоров’я українців. За його словами, консультації з ВООЗ, профільним міністерством та експертами щодо доцільності введення акцизу тривали більше року, і більшість фахівців підтримали таку ідею. Серед них зазначались: голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, голова освітнього Комітету Верховної Ради Сергій Бабак та інші.

Законопроєктом пропонується віднести газовані води з додаванням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин до переліку підакцизних товарів. Передбачено ставку у розмірі €0,1 (нині це приблизно 4–5 грн) за 1 літр напою. Сплачувати податок мають виробники та імпортери.

Очікується, що після ухвалення нового податку солодкі напої подорожчають, що, на думку ініціаторів, має знизити рівень їх споживання та захворювань, пов’язаних із надмірним вживанням цукру.

Крім того, у 2023 році зареєстровано законопроєкт №9033-1, ініціатором якого також є Михайло Радуцький. Проєкт Закону передбачає зміни до Бюджетного кодексу України, які дозволять спрямовувати надходження від нового акцизного податку на реалізацію програм у сфері охорони здоров’я. Зокрема, йдеться про фінансування заходів із профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань, а також забезпечення здорового харчування в школах.

У пояснювальній записці зазначено, що запропоновані положення відповідають Директиві ЄС 2020/262. Передбачається впровадження механізму, за прикладом європейських країн, що дозволяє державам-членам запроваджувати податки на товари, які прямо не є підакцизними, але мають значний вплив на здоров’я населення.

Окремо підкреслюється, що ухвалення законопроєкту №9033-1 не потребує додаткових витрат із держбюджету, а навпаки – дозволить акумулювати додаткові кошти у спеціальному фонді. Щорічні надходження до бюджету від акцизу на солодкі напої можуть становити від 5,1 до 7,8 млрд грн.

Проте обидва законопроєкти протягом більш ніж двох років так і не були внесені до порядку денного парламенту.

Позиція Міністерства охорони здоров’я 

Міністерство охорони здоров’я разом із фахівцями у сфері громадського здоров’я підтримують запровадження акцизу на солодкі напої в Україні. Профільні експерти переконані: це зменшить надмірне споживання цих товарів, особливо серед дітей та молоді, а також допоможе знизити ризики для здоров’я та виконати міжнародні зобов’язання України.

Професор, завідувач кафедри громадського здоров’я та нутриціології Національного університету біоресурсів і природокористування України, президент Асоціації дієтологів України, член Президії Української гастроентерологічної асоціації Олег Швець в коментарі «Главкому» прокоментував ініціативу депутатів та дискусії щодо доцільності законопроєкту та пояснив, як новий податок може вплинути на здоров’я дітей.

Олег Швець констатує: наразі деякі види солодких напоїв коштують менше, ніж вода: «Діти це п’ють, а потім мають проблеми зі здоров’ям. І якщо солодкі газовані напої будуть вартувати дорожче – це буде демотивувати їх купувати». 

Олег Швець додає, що це не лише його думка, але й офіційна позиція Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). У висновках до дослідження Європейської ініціативи ВООЗ за 2022–2024 роки, 22% українських дітей у віці 7 років мають надлишкову вагу. Основним джерелом доданих цукрів у дитячому харчуванні є саме солодкі газовані напої.

За даними ВООЗ, 91% усіх смертей в Україні спричинені саме неінфекційними хворобами, з яких 63% – це серцево-судинні захворювання, часто пов’язані з надмірним споживанням цукру та розвитком цукрового діабету. Одним з ключових чинників цих хвороб є неправильне харчування – передусім надмірне вживання доданих (вільних) цукрів. Найбільше їх міститься у джемах, печиві, солодких йогуртах, соках і, зокрема, у солодких газованих напоях.

За оцінками ВООЗ, підвищення ціни солодких напоїв на 20% завдяки запровадженню податку може зменшити їх споживання приблизно на ті ж самі 20%. Це допоможе знизити ризики розвитку ожиріння і цукрового діабету серед населення.

Позиція керівництва фіскального комітету Верховної Ради

У 2023 році голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомляв, що комітет рекомендував підтримати документ. Він зазначав, що ця ініціатива покликана сприяти захисту здоров’я населення шляхом зменшення споживання цукру та підсолоджувальних речовин.

Гетманцев наголошував, що близько 50 країн світу вже запровадили податки на солодкі напої, адаптувавши їх до своїх національних потреб та глобальних рекомендацій у сфері громадського здоров’я. А також згадував, що запровадження акцизу відповідає Директиві ЄС 2020/262.

Однак в липні 2025 року депутат вже зазначав, що обережно ставиться до ідеї запровадження акцизу на солодкі напої та сумнівається в її доцільності. «Нові податки – це завжди погано, а тут ще й немає навіть обґрунтованої економічної логіки. Адміністрування складне, а фіскальний ефект «шалений» – аж 8 млрд на рік. Для розуміння – в три рази менше за обсяги бюджетних втрат від тіньового тютюну», – зазначив Гетманцев у подкасті «Хроніки економіки»

За словами Гетманцева, прогнозовані 7-8 млрд грн щорічно від акцизу на солодкі напої не є суттєвими надходженнями в масштабах державного бюджету. Він назвав основні аргументи проти податку:

• складність адміністрування – збирання акцизу буде затратним і неефективним;
• слабкий фіскальний ефект – очікувані надходження незначні в масштабах бюджету;
• непродуктивну політику – держава ігнорує більші джерела втрат, зокрема тіньові схеми.

На думку головного парламентського фіскала, зараз не час запроваджувати нові податки, адже значні фінансові ресурси втрачаються у тіні – у різних схемах та галузях: «На це не можна широко закривати очі – саме там необхідній для наповнення бюджету ресурс», – підкреслив нардеп.

Гетманцев наголосив, що натомість пріоритетом має бути боротьба з податковими зловживаннями у сферах, де втрачаються мільярди доларів, а не впровадження нових, малоефективних податків.

Проти запровадження податку від початку цієї ініціативи виступав і перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. Минулого року він заявляв, що не підтримує податок на солодкі напої: «Я не голосував. Не розумію, як це можна адмініструвати нормально».

Крім того, нещодавно Ярослав Железняк пояснював, що впровадження акцизу на солодкі напої з’явилася через бюджетну декларацію та зобов’язання України перед МВФ. «Отже, звідки взялася ця знову тема про акциз на солодкі чи газовані води? Вона взялася з двох документів. Перший документ – це бюджетна декларація..., де уряд говорить про те, що в наступному році вони хочуть збільшити надходження в державний бюджет за рахунок, відповідно, в тому числі впровадження якраз декількох видів нових податкових змін... Ось якраз цей документ був надісланий МВФ. З боку українського уряду є зобов’язання, які вони пропонують МВФу, що буде впроваджений акциз на солодкі чи газовані води», – пояснив він на своєму YouTube-каналі.

Йдеться про те, що 30 червня 2025 року рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила восьмий перегляд програми «Механізм розширеного фінансування», яка передбачає виділення Україні траншу в розмірі $500 млн. Натомість міжнародні організації вимагають з боку України відповідних кроків зі скорочення бюджетного дефіциту. Однією з них може стати запровадження податку на солодкі газовані напої, що передбачено в положеннях Бюджетної декларації України на 2026−2028 роки. 

У підсумку Железняк назвав запровадження акцизу «ідіотською ідеєю» та зазначив, що податок не лише не принесе суттєвих надходжень до бюджету, але й створить додаткові проблеми для бізнесу та ризики корупційних зловживань з боку податкових і правоохоронних органів. «Ідіотська ідея, така ж сама тупа, як і більшість пропозицій Міністерства фінансів, яка зроблена чисто для того, щоб не робити непопулярні, але важливі штуки..., щоб замилити очі нашим партнерам», – вважає нардеп.

Михайло Радуцький зі свого боку зазначив, що йому відомо про значний лобізм проти ухвалення законопроєкту. «Я знаю, що там є дуже багато лобізму проти цього закону – виступами якимось, дописами, але на рівні комітетів я такого не чув. Я сподіваюся, що здоровий глузд і безпека громадян України переможуть. Я розмовляю з Данилом Олександровичем (Гетманцевим – «Главком»), але від нього я таке не чую. І від міністра фінансів Марченка теж таке не чув», – поділився він у коментарі «Главкому».

Опитування «Главкому». Українці не хочуть підвищення цін

Два роки тому, коли тема «солодкого» акцизу вперше була піднята депутатами, «Главком» провів опитування щодо ставлення українців до можливого підвищення цін на солодкі газовані напої. Тоді участь в дослідженні взяли 12 798 читачів сайту.

На запитання «Чи підтримуєте ви ідею підвищення цін на солодкі напої?» більшість учасників опитування – 55,65% (7122 особи) – відповіли, що замість підвищення цін варто посилити вимоги до якості цих напоїв. Ще 23,82% (3048 респондентів) не підтримали ініціативу, зазначивши, що «зараз і так все дорожчає». Лише 20,53% (2628 осіб) обрали чітко варіант «Так. Будемо здоровішими», підтримавши підвищення цін з метою зменшення споживання.

Раніше «Главком» інформував, що комітет Верховної Ради з питань податкової політики 17 липня рекомендував прийняти законопроєкт 9032-1 авторства Михайла Радуцького та колег про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин в першому читанні прийняти за основу. 

Також «Главком» інформував, що автори проєкту пропонують внести до списку підакцизних товарів мінеральні та газовані води, до яких додано цукор чи підсолоджувачі. Розмір податку, а отже, і рівень подорожчання напою, залежатиме від його солодкості.