Працівника ФСБ, сина ексначальника охорони Януковича, засуджено за знущання над українкою

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя визнав співробітника ФСБ РФ Яна Занєвского винним у порушенні законів і звичаїв війни.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 22 липня.

Ян Занєвскій є сином Вʼячеслава Заневського, уродженця РФ, який отримав українське громадянство і у 2008-2013 роках очолював службу безпеки президента Віктора Януковича. Занєвскій-старший покинув державну службу перед Революцією гідності, але ще деякий час проживав в Україні. Тільки незадовго до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, він остаточно виїхав за кордон.

Занєвскій-молодший є співробітником Федеральної служби безпеки Російської федерації. Із липня 2022-го він займався на тимчасово окупованій території Херсонської, Миколаївської і Запорізької областей фільтраційними заходами щодо місцевого населення. Із жовтня 2022-го був куратором від ФСБ РФ по Василівському району Запорізької області, де в нього закріпився позивний «Ладья».

У вироку йдеться про незаконне увʼязнення і катування дружини військовослужбовця Збройних сил України, яка проживала в окупованому місті Камʼянка-Дніпровська Василівського району Запорізької області.

Сьогодні ця жінка перебуває на підконтрольній Україні території і вона свідчила в суді.

6 жовтня 2022-го троє осіб у військовій формі провели обшук у її будинку. Один із них, а саме Занєвскій, представився  співробітником ФСБ РФ і показав посвідчення. Господині сказали, що на неї заявили троє місцевих жителів, кажучи, що вона дружину солдата ЗСУ і неблагонадійна сусідка.

Занєвскій погрожував жінці 10-річним увʼязнення, казав, що прострелить їй коліна або вбʼє її і при цьому показував зброю.

Потерпілу незаконно увʼязнили у захопленій будівлі відділку поліції і допитували, де перебуває її чоловік, а також примушували розповісти про місцевих жителів із проукраїнськими поглядами.

Наступного дня окупанти відвезли жінку на її дачу і там також провели обшук і виявили прапор України. Занєвскій розгорнув прапор на землі і штовхнув  на нього потерпілу, поставивши свою ногу їй на спину і, направляючи зброю, та пригрозив вбивством.

Під час допитів жінку садили на стілець, привʼязували скотчем ноги та руки до ніжок стільця та змушували нагнутися вперед і опустити руки до рівня ніг. Занєвскій ставив у цей момент запитання і коли потерпіла відповідала, що не знає, то її починали катувати. Особи у військовій формі били жінку пластиковою дволітровою пляшкою з водою у потиличну ділянку голови, душили її шнуром від електрочайника, а також поліетиленовим пакетом. Намагаючись отримати доступ до повітря, потерпіла намагалася вставати, але, будучи привʼязана стільця, падала і тому травмувала собі плечовий суглоб. Також її лякали застосуванням струму, показуючи пристрій невстановленого типу.

Особисто Занєвскій направляв пістолет до ніг жінки та натискав курок, пістолет клацав, але постріл не відбувався. Так само він приставляв їй пістолет до голови, але постріл не відбувався і це називаав грою в «російську рулетку». Занєвскій також погрожував потерпілій сексуальним насильством, кажучи, що «віддасть» її на декілька днів 150 «кадирівцям».

15 жовтня 2022 року жінку відвезли до старої зруйнованої будівлі гуртожитку, в якій вже 20 років ніхто не мешкав і змусили знятися у у пропагандистському сюжеті «РИА Новости». Занєвскій сказав потерпілій, що коли вона «скаже все добре», то її відпустять, а якщо «не так як треба», то він її вбʼє. Під час зйомки сюжету Занєвскій та його спільники стояли за спиною «журналіста» і направляли на потерпілу зброєю. У сюжеті йшлося про те, що затримана ФСБ жінка, нібито, була навідницею і наводила вогонь по цій зруйнованій будівлі, яку, начебто, обстріляли Збройні Сили України.

У період із 6 по 21 жовтня 2022 року жінку тримали в камері захопленого відділу поліції №1 Василівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області. Пізніше перевезли до Ізолятора тимчасового тримання в селі Велика Білозерка, де незаконно утримували до 17 січня 2023-го. У камері 3х4 метри, розрахованій на чотирьої, утримували до 18 осіб. Умови утримання були жахливі, повна антисанітарія, повсюди бігали миші, холодно, опалення не працювало. Спальних місць на всіх не вистачало і люди спали на підлозі, а коли взагалі не було місця, то спали навприсядки. Жінок і чоловіків тримали в окремих камерах. Годували зазвичай запареною мукою з пшеничної крупи раз чи двічі вдень, інколи взагалі не годували.

Потерпіла описала в суді випадок, як начальник окупаційної поліції викликав її до себе в кабінет. Будучи сильно пʼяний, він погрожував побити її поліцейською гумовою палицею, наказав роздягатись і сісти оголеною піхвою на гумову поліцейську палицю, яку він тримав  у руках. Казав, якщо вона це зробить, то буде жити. Жінка почала роздягатись, але не встигла виконати наказ до кінця, тому що в кабінет зайшов заступник начальника «поліції» і все припинилося, потерпілу повернули до камери.

Вранці 18 січня 2023 року жінку повезли в Енергодар. Там її і ще двох чоловіків передали колаборанту з позивним «Бетмен» і зняли для «Риа Новости» фейкове відео з їх видоворенням на територію, що підконтрольна Україні. «Бетмен» зачитав на камери вирок про їх «видворення», підписаний Балицьким.

Але насправді людей не відпустили, а змусили «попрацювати на благо РФ» — рити окопи вздовж замінованого поля.

Жінка розповіла суду, що копала окопи наступні два місяці разом з іншими 18 мешканцями Запорізької області, які були затримані росіянами. Була норма на одну людину, а саме за одну годину викопати 80 метрів окопу. Через деякий час потерпілу і ще двох жінок почали використовувати на хатніх роботах — змушували прати військову форму, прибирати в будинках, в яких проживали російські офіцери, готувати їм їжу. Під час перебування в такому трудовому рабстві потірпіла зазнавала фізичного, психологічного та сексуального насильства.

14 березня 2023 до будинку, в якому утримували цивільних заручників, приїхали представники карного розшуку МВС РФ, як вони самі представилися. Їх цікавило примушення затриманих цивільних осіб до копання окопів. Вони говорили про притягнення до кримінальної відповідальності воєнних, які змусили їх працювати. Про використання праці цивільних заручників, нібито, стало відомо завдяки тому, що один із заручників зміг подзвонити із телефону солдата своїм рідним, які живуть на окупованій території і ті, в свою чергу поскаржились до Москви.

Опитавши цивільних заручників, представники карного розшуку МВС РФ, їх відпустили, посадили на маршрутні автобуси, кожного до свого місця мешкання та попередили, щоб вони нікому не розповідали, де були, і не дискредитували російську поліцію та владу. Жінка повернулася додому і застала свій будинок розграбованим, а собак застреленими.

21 квітня 2023-го потерпіла виїхала спочатку до Мелітополя, потім через пункт фільтрації на територію РФ і звідти кордон в країни Прибалтики і Польщу, а потім повернулась на територію України, а саме до Запоріжжя, де вперше звернулась до правоохоронних органів України та за медичною допомогою. Сьогодні її стан здоров`я погіршується, вона потребує постійного лікування, повноцінно працювати не може, оскільки отримала ІІ групу інвалідності.

Чоловік цієї жінки на момент її затримання окупантами вдома не був, оскільки як військовий перебував на бойових позиціях. Дружина зателефонувала йому тільки в березні 2023-го, після того, як її відпустили з трудового рабства. Згодом зустріч їм влаштували українські кореспонденти в місті Чугуєві Харківської області. У суді чоловік згадував, що вжахнувся, коли побачив дружину, бо вона була дуже худою, сивою, всього боялася, показувала травми на її голові, які зарубцювалися. Фізично вона втратила у вазі до 20 кг і має ряд захворювань, які у неї зʼявилися після полону.

Суд заочно визнав Занєвского винним і призначив йому 12 років увʼязнення. Покарання він відбуватиме з моменту затримання.

Відомо, що Яну Занєвскому інкримінують також інші епізоди воєнних злочинів, зокрема катування чоловіка та жінки в вересні 2022-го в захопленій будівлі Білозерського районного суду Херсонської області.