Три фактори, що допоможуть Україні пережити літній наступ Росії: інтерв'ю генерала Міка Раяна

Володимир Путін не шкодує життів росіян, аби завойовувати бодай маленькі шматочки української землі. Це допомагає йому створювати ілюзію, що Росія от-от переможе. Водночас Сили оборони активно знищують ворога і є кілька кроків, які допоможуть робити це ефективніше.

Генерал-майор Збройних сил Австралії у відставці Мік Раян в інтерв'ю 24 Каналу сказав, що допоможе Україні пройти через літній наступ Росії та чи здатне НАТО дати відсіч Росії у разі нападу. Більше цікавих деталей – читайте далі у матеріалі.

Австралія відправила танки "Абрамс" для України

Австралія нещодавно надала Україні першу партію танків "Абрамс" у межах військової допомоги на 160 мільйонів доларів. Який вплив матиме ця техніка на полі бою, враховуючи різні затримки з військовою допомогою?

Так, була затримка. Австралії потрібен був час для доставки, але тепер вони є. Їх додадуть до теперішніх західних танків, які вже перебувають в Україні. Переконаний, що ЗСУ модифікуватимуть їх для роботи на ділянках фронту, де активно діють безпілотники. Австралійські військові не мають такого досвіду. Українці найкращі у світі в цьому.

Також це символ того, що австралійський народ стоїть поруч з українським у скрутну хвилину. Сподіваюся, що Австралія ще надасть допомогу цього року. Але не впевнений, чи вона буде. Сподіваюся уряд Австралії надасть фінансування, яке дозволить Україні виробляти більше безпілотників, боєприпасів тощо. Це може бути фінансова допомога, гроші у фонди для відновлення, допомога українцям в Австралії.

Уряд Австралії може багато чого зробити. Тут є багато людей та організацій, зокрема посол України та Австралійська федерація українських організацій, які старанно працюють над тим, аби австралійський уряд продовжував підтримку.

Повне інтерв'ю з генерал-майором Австралії: дивіться відео

Чи здатна Україна захиститися, якщо Росія запускатиме по 2 тисячі дронів за раз?

ЗМІ поширюють тривожні новини, що у листопаді Росія зможе запускати до 2 тисяч безпілотників на день. Чи шокує вас ця цифра?

Так, ця кількість шокує. Але ми бачили упродовж війни, що Україна справляється та адаптується до таких загроз. "Шахеди" призначені для того, щоб перевантажити систему ППО та змусити запустити ракети, які навряд чи Україна може швидко поповнювати.

Є кілька дуже хороших програм щодо перехоплення дронів, зокрема Dronefall від "Повернись живим". Сподіваємося, що Україна зможе збільшити масштаби цих дешевих дронів-перехоплювачів вартістю близько 5000 доларів за штуку. І вони впораються з цими потенційними масштабними нальотами.

Чи вважаєте ви, що чим менше Росія досягатиме успіху на полі бою, тим більше вона атакуватиме українські міста та села, щоб тримати наших людей під страхом?

Терор цивільних в Україні – це частина російської стратегії. Це не випадковість, тут все навмисно.

Також це є однією з причин, чому Дональд Трамп видав 50-денний ультиматум Росії. Він нарешті зрозумів, що Путін його обманює та веде хибним шляхом. Сподіваюся, що США зможуть змінити свою політику підтримки України після цих 50 днів. Звісно, ми хотіли б побачити це раніше, бо це ще 50 днів для вбивств. Можливо, ми станемо свідками зсуву у політиці США.

Чи потрібно Україні посилити удари по російській території? Нагадаю, що Дональд Трамп говорив про це з Володимиром Зеленським.

Важко уявити, як Росія зупиниться, якщо Україна не завдаватиме ударів по російських нафтових об'єктах, аеродромах, складах, заводах. Я вважаю, що Україні неминуче доведеться нарощувати свої далекобійні удари та використовувати більшу кількість безпілотників.

За три роки вам вдалося розвинути дивовижний далекобійний ударний потенціал, якого більшість країн світу просто не мають. Україна постійно додає до свого арсеналу різні далекобійні ударні озброєння. Це є однією зі складових того, щоб переконати Путіна, що він не зможе виграти цю війну. Український народ не буде переможеним.

Чи готове НАТО до війни з Росією?

Новий верховний командувач НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич відкрито висловив занепокоєння щодо можливого конфлікту на два фронти з Росією та Китаєм. ЗМІ пишуть про те, що НАТО має півтора року, аби бути готовими, що Росія на них нападе. Чи готові вони?

Недостатньо. Ми багато говоримо та думаємо, але не робимо достатньо, щоб підготуватися до цієї загрози. Західні армії мають бути здатними підтримувати Україну та справлятися з іншими загрозами, які Росія намагається створювати по всій Європі.

Також потрібно протистояти загрозам від Китаю в Азії та й від Росії, яка має флот у Тихому океані. Якщо Китай вирішить вжити заходів проти Тайваню або островів Сенкаку, які належать Японії, то Росія може зробити щось у Європі, аби відвернути увагу Європи та США.

Я вважаю, що коментарі нового командувача НАТО є влучними. Китай і Росія можуть не бути друзями, але наразі у них є спільні інтереси. І один зі спільних інтересів – продовження цієї війни, щоб розпорошити зусилля США в різних частинах світу.

Нещодавно ви сказали, що Європа нарешті усвідомлює серйозність російської загрози. З погляду України, це дивна заява, адже нас атакували упродовж багатьох років. Чому деяким європейським країнам знадобилося стільки часу, щоб почати сприймати Росію як загрозу?

Вони побачили небажання Росії здаватися в Україні. Це частково зсунуло думку в Європі про Росію. Також вплинула широкомасштабна підривна діяльність, дезінформація та диверсійна кампанія, яку росіяни проводять по всій Європі, зокрема саботажі на складах, замахи на вбивство керівників оборонних компаній, саботаж інтернет-комунікацій.

Європейці нарешті усвідомили, що росіяни є дуже серйозною загрозою. Це добре. Однак ще маємо побачити дії щодо збільшення чисельності збройних сил та оборонного виробництва, які необхідні для стримування російської агресії.

Росія витрачає багато на військові розробки, але Європа набагато багатша, ніж Росія. Якби там почали витрачати більше, то випередили б Росію за витратами та чисельністю армії. Їм потрібно ухвалити це рішення.

Чому насправді Китай підтримує Росію?

Ви сказали про Росію та Китай. У чому полягає стратегічний інтерес Китаю у війні Росії проти України. Чи розчарований Пекін через відсутність успіхів Путіна в Україні?

Гадаю, на певному рівні – так. Китай стежить за армією, яка за структурою не сильно відрізняється від його власної і яка не продемонструвала значних успіхів. Уявімо, що після трьох років вторгнення до Іраку Сполучені Штати володіли б 12% території та втратили б 1 мільйон людей. Ми б не назвали це перемогою. Те саме відбувається з Росією. Думаю, що китайців це розчаровує.

Утім, війна відповідає інтересам Китаю. Вона утримує європейців у Європі та зосереджує там принаймні частину американських збройних сил. Поки усе це триває, Китай може діяти в Тихоокеанському регіоні, залякувати, погрожувати та здійснювати інші форми військової агресії проти багатьох країн нашого регіону, зокрема й Австралії.

Як далеко готовий зайти Китай у підтримці Росії? Де вони можуть поставити "червону лінію"?

Це гарне питання. Гадаю, межа – це пряме залучення китайських військ і Китай чітко уникають цього. Хоча Північна Корея вже залучена.

Однак Китай надає широкий спектр товарів подвійного призначення, зокрема величезну частку електроніки, яку використовують у "Шахедах". Китайські інженери та техніки допомогли росіянам покращити кількість та якість безпілотників на російських заводах, які ті ж китайці допомогли збудувати.

Також китайці купують дешеву російську нафту, що вигідно обом. Вони підсилюють російську дезінформацію, що допомагає в ООН. Тобто Китай надає Росії величезну допомогу. І, на жаль, є її найбільшим союзником у війні. Вони поводяться так, ніби Україна є їхнім ворогом, адже Китай надає значну фізичну та моральну підтримку жорстокій кампанії Росії проти українського народу.

Коли був найтривожніший момент у відносинах США та України?

Деякі українські офіційні особи у приватних розмовах кажуть, що відносини між Києвом і Вашингтоном знову теплішають. Чи бачите ви конкретні ознаки покращення?

Найважчим моментом, безумовно, стала дуже тривожна зустріч президента Володимира Зеленського в Овальному кабінеті наприкінці лютого. Було важко дивитися, як із ним поводяться. Зараз ми спостерігаємо поступове відновлення зв'язків між адміністрацією Трампа та урядом Зеленського. Цьому сприяли багато політиків у Європі: німці, французи, британці допомогли зміцнити ці відносини.

Зміни в українському уряді з новим прем'єр-міністром та новим міністром оборони мають допомогти ще більше зміцнити відносини між адміністрацією Трампа та урядом Зеленського. Чи повернеться ця взаємодія до рівня тепла і щедрості, як ми спостерігали при адміністрації Джо Байдена? Це питання залишається відкритим, хоча на це потрібно дивитися дещо скептично.

Але це ті самі люди в українському уряді.

Так, це ті самі люди, але тепер вони мають справу з іншими співрозмовниками у Вашингтоні.

Також для мене досі незрозуміло, чому Трамп дає Путіну шанс за шансом?

Це питання, над яким вчені замислюватимуться протягом наступних століть. Гадаю, тут є сукупність чинників. Видається, Трампу імпонує жорсткий авторитарний стиль управління як з боку національних, так і урядових лідерів. Ті, хто його обирають, мають чітко виражений ізоляціоністський підхід. Це у певному сенсі підтримує те, що Путін намагається реалізувати в Європі та Тихоокеанському регіоні.

Трамп – не той тип політика, який керується ідеями, заснованими на цінностях. Його підхід – це послідовність окремих угод одна за одною. Це не створює ґрунт для великої стратегії, а веде до випадкових рішень, які в довгостроковій перспективі не можуть піти на користь США, Україні або її союзникам.

Як ЗСУ знищувати більше окупантів?

Є перевірена закономірність, що Росія трактує дипломатію як слабкість. З цього погляду, чи повинен Захід більше балансувати між стратегічним діалогом і стримуванням? Чи вважаєте ви, що цей баланс спрацює з Кремлем?

Думаю, нам потрібно балансувати в бік стримування. Ми були зосереджені на дипломатії й росіяни побачили в цьому слабкість. Нам потрібно робити більше для стримування російської агресії, їхніх диверсій, їхньої агресивної діяльності в Європі. Для цього потрібні не розмови, а дії.

Для відновлення балансу нам потрібна дипломатія. Ніхто не каже, що це не потрібно. Однак нам потрібно більше військового стримування, щоб сказати їм: "Навіть не думайте це робити, бо отримаєте жорстку відповідь".

На полі бою Росія здається дедалі більш жорстокою, але не лише через військовий наступ. Росія ескалує удари по українських містах. Що цей зсув говорить нам про довгострокову стратегію Москви?

Російська армія не виявляє особливого співчуття до своїх солдатів, тож вони із задоволенням кидають у бій якомога більше людей, поки завойовують територію. Мовиться про завоювання території, про пошук слабких місць в українській лінії оборони та використання цих слабких місць за допомогою наземних атак, планових бомб, безпілотників, що діють по флангах українських підрозділів.

Це армія, яка дбає не про свій народ, а про захоплення території, і не має значення, скільки життів буде втрачено, тому що захоплюючи територію, вони також виснажують армію України. Це також дозволяє поширювати наратив, що кожна захоплена ділянка наближає Росію до перемоги. Принаймні у їхньому сприйнятті.

Втома української армії також важко заперечити, є значні втрати. В одному з інтерв'ю ви зазначали, що деякі з високопрофесійних військових від 2022 року загинули або були поранені. Який подальший шлях для підтримки та зміцнення боєздатності України?

Є кілька ключових моментів – оптимізація, рекрутинг та навчання є важливими. Там завжди є можливості для оптимізації – чи це Україна, чи Австралія. Однак завжди є недоліки, які можна виправити.

Я також вважаю, що високий рівень командування, управління та формування армійських корпусів повинні дозволити краще формувати та готувати бойові дії. Це дозволить досвідченим командирам бригад командувати на вищому рівні. Думаю, це буде корисним нововведенням у системі управління військами.

І, очевидно, необхідно продовжувати розвиток лінії безпілотників на землі та в повітрі, щоб заповнити нестачу живої сили України, що зараз є перевагою Росії. Ці три моменти, а також просто хороше керівництво на всіх рівнях Збройних Сил, дозволять Україні пройти через цей літній наступ з боку Росії.

Однак рекрутинг – це велика проблема в Україні.

Війна триває вже 4 роки. Рекрутинг був би проблемою в будь-якій країні на цьому етапі. Це не щось унікальне. Це те, від чого, на жаль, страждає Україна. Однак у будь-якої країни світу були б точно такі ж проблеми, якщо не гірші. Безумовно, це складний час з рекрутингом і навчанням. Однак такою є природа тривалих воєн, це не щось специфічне для України.

Ви також сказали, що поточне завдання України – знищувати втричі більше російських військ, ніж вона втрачає сама. Однак наскільки це реально досяжно, враховуючи, що Росія покладається на тактику "м'ясорубки" та повне нехтування власними військовими?

Тут є сукупність факторів. Це ті заходи, про які я говорив раніше, але також Україна проробила величезну роботу зі створення укріплень уздовж ліній фронту, порівняно з тим, що було кілька років тому.

Я був на позиціях на початку цього року і побачив масштабний обсяг роботи – збудовано кількарівневу оборону. І з того часу зроблено дуже багато. Це важливо, тому що це захищає життя українських військовослужбовців від безпілотників і непрямого вогню краще, ніж раніше.

Однак критично важливо забезпечити глибоке мінування, ефективне використання артилерії та дронів на різних рівнях. Це може збільшити втрати серед російських військ і наблизити момент, коли вони не зможуть набрати достатньо солдатів, щоб замінити свої втрати, що поки вони можуть робити. Цю ситуацію необхідно змінити.

Чого чекати від Трампа після дедлайну у 50 днів?

Президент Зеленський сказав, що наступні 50 днів, які Трамп дав російському диктатору, будуть днями жаху для України. Особисто вас заспокоюють обіцянки, що надходять з Вашингтона та адміністрації Трампа? Чого вони насправді хочуть досягти за ці 50 днів? І чому ми повинні так довго чекати, щоб ввести ці вторинні санкції?

Складно зрозуміти, звідки взялася цифра в 50 днів, ніби хтось витягнув її з повітря. Сім тижнів, протягом яких росіяни можуть подвоїти зусилля по вбивству українських солдатів і мирних жителів атаками безпілотників, які відбуваються зараз і, ймовірно, будуть продовжуватися. Ми не знаємо, що станеться на 51 день.

Ми можемо будувати припущення, але з огляду на те, що досі в основному йшли розмови і не було багато дій, ми повинні скептично ставитися до серйозних зрушень в американській політиці. Хотілося б думати, що відбудеться зрушення, і я сподіваюся, що воно відбудеться. Однак дії адміністрації Трампа щодо України досі не дають нам великої впевненості в тому, що ми побачимо це серйозне зрушення на 51 день.

Нещодавно я розмовляла з американським політичним оглядачем і блогером, у якого сотні тисяч підписників, і він сказав, що республіканці дійсно бояться Трампа. Я вважаю, що для такої держави, як США, це абсурд. Чому вони взагалі його бояться?

Так, тут ціла розмова про мінливий американський політичний ландшафт. Однак є ознаки того, що президент, можливо, підтримає законопроєкт, який проходить через Конгрес США, що вводить ще більш жорсткі санкції проти росіян і надає додаткову допомогу Україні. Сенатор Ліндсі Грем є одним з авторів цього законопроєкту. Отже, потенційно, на 51 день цей законопроєкт може стати відповідною мірою США. Побачимо.

Я чула, що до кінця цього 50-денного терміну відбудеться саміт у Китаї, на якому буде присутній Путін. І є чутки, що Дональд Трамп теж може приїхати.

Це цікаво, але ми повинні ставитися обережно до таких розмов. Під час війни чутки виникають постійно. Я хотів би, щоб страждання українського народу припинилися, але не ціною суверенітету і свободи України.

Про ППО українського виробництва

Є ще одна чутка, яку я чула від українського уряду – наступного року Україна може створити свою першу систему ППО, призначену для перехоплення крилатих ракет. Якщо це правда, чи може це змінити ситуацію на полі бою?

Це було б важливо, але Україні потрібно пів року – рік, щоб дістатися до цієї точки. Крилаті та балістичні ракети набагато складніше збити, ніж безпілотники "Шахед". Вони набагато швидші, маневрують по-іншому, мають інші електронні засоби протидії, на жаль, більш потужні бойові частини.

Тож якщо з'явиться українське рішення, ефективне проти крилатих і балістичних ракет, це стане переворотом не тільки для України, але і як технологія, яку вона зможе експортувати в інші держави, що не можуть собі дозволити чекати багато років, щоб отримати Patriot.

Чи не здається вам, що дрони також модифікують?

Так, але балістичні та крилаті ракети відрізняються від дронів. Українські військові придумали хороше рішення для перехоплення дронів. Тепер це просто питання кількості. Однак крилаті та балістичні ракети – це складніша проблема. Якщо Україна розв'яже це питання, це буде кроком вперед.

The Washington Post пише, що Путін відкинув мирні ініціативи Трампа і продовжує посилювати атаки. Західні аналітики розглядають це як колосальну стратегічну помилку, яка коштувала Росії міжнародного становища, доступу до енергетичних ринків і її союзників. Чи усвідомлює Кремль масштаб своїх геополітичних втрат? Або ж Путін взяв на себе зобов'язання вести війну на виснаження, попри наслідки?

Путін відданий справі незалежно від наслідків. Він розглядає цю війну як частину своєї спадщини, що поглинання України Росією є частиною його довгострокової спадщини. Він бачить сильнішу Росію і я думаю, що він вірить, що Росія зможе витримати економічні та соціальні потрясіння, викликані цією війною. Можливо, це і не так, якщо він продовжуватиме війну. Але наразі він упевнений в цій стратегії.