У далекій галактиці виявлено блукаючу чорну діру невловимого виду: що відомо

Астрономи виявили блукаючу чорну діру середньої маси, що отримала назву HLX-1, яка знаходиться на околиці величезної еліптичної галактики NGC 6099. Чорна діра була виявлена завдяки сильному випромінюванню, яке відбувається, коли чорна діра розриває найближчу зірку на частини перед поглинанням. Це відкриття має важливе значення для розуміння еволюції чорних дір, особливо надмасивних чорних дір, що ховаються в центрах галактик. Дослідження опубліковано The Astrophysical Journal, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Різні чорні діри

Бувають чорні діри зоряної маси, які народжуються після смерті масивних зірок і надмасивні чорні діри в центрах галактик, походження яких викликає суперечки серед учених. Але також існують чорні діри середньої маси, які дуже складно виявити. Вважається, що ці об'єкти є відсутньою ланкою в еволюції чорних дір між чорними дірами зоряної маси і надмасивними чорними дірами.

Чорні діри середньої маси важко виявити, почасти тому, що вони зазвичай не настільки активні, як надмасивні чорні діри, і не такі помітні, як чорні діри зоряної маси.

Але іноді чорні діри середньої маси можуть проявляти активність, коли розривають на частини сусідню зірку перед поглинанням. Це називається подія приливного руйнування. У результаті в космос викидається багато випромінювання, особливо в рентгенівському діапазоні.

Однак іноді ЧДПМ активізується, провокуючи приливне руйнування. Це відбувається, коли зірка або газова хмара опиняються занадто близько до чорної діри, і гравітаційні приливні сили розривають зірку або газову хмару, спричиняючи спалахи рентгенівського випромінювання.

Блукаюча чорна діра середньої маси

Вчені вважають, що вони виявили чорну діру середньої маси. Названу HLX-1 на околиці галактики NGC 6099, яка розташована на відстані 453 млн світлових років від нас. І виявити її вдалося якраз через подію приливного руйнування.

За допомогою телескопів Габбл і Чандра астрономи визначили, що температура джерела рентгенівського випромінювання становить 3 млн градусів Цельсія, що відповідає інтенсивності події приливного руйнування.

Астрономи виявили біля чорної діри щільне, невелике скупчення із зірок. Передбачається, що одну із зірок цього скупчення чорна діра розірвала на частини. Дослідження припускає, що чорна діра середньої маси раніше перебувала в центрі карликової галактики, яка була поглинена галактикою NGC 6099. У результаті HLX-1 перетворилася на блукаючу чорну діру на околиці величезної еліптичної галактики.

Секрет надмасивних чорних дір

Астрономи вважають, що HLX-1 може пролити світло на те, як утворюються надмасивні чорні діри. Існують дві альтернативні теорії. Одна з них полягає в тому, що надмасивні чорні діри утворюються внаслідок злиття чорних дір середньої маси, оскільки більші галактики ростуть, поглинаючи дрібніші.

Нове відкриття показує, що у великих галактик можуть бути супутники у вигляді чорних дір середньої маси, а значить вони не завжди потрапляють у центрі галактики, щоб викликати зростання центральної чорної діри.

Інша теорія полягає в тому, що газові хмари в ранньому Всесвіті могли створювати замість зірок величезні чорні діри.

Як уже писав Фокус, можливо, ми перебуваємо в чорній дірі, адже на це вказує незрозуміла поведінка галактик. Астрономи вивчили дані спостережень за раннім Всесвітом і виявили щось несподіване. Виявилося, що багато галактик обертаються не так, як припускали вчені. Одне з пояснень полягає в тому, що наш Всесвіт може перебувати всередині чорної діри.

Також Фокус писав про те, що космічний апарат NASA, який летить шукати позаземне життя біля Юпітера, зробив унікальну фотографію Марса і його двох супутників.