До армії - замість пенсії, «воєнка» для студентів-медиків і підсилення СБУ: нові закони на час війни

Днями Володимир Зеленський підписав низку законів, серед яких і такі, що безпосередньо стосуються воєнного стану. Про вмотивованих добровольців, про захист сімей військових, які загинули в полоні, про підготовку кадрів для військових медичних служб… Що передбачають нові положення - в матеріалі Коротко про.

Контракт 60+

Найближчим часом українську армію мають поповнити добровольці-пенсіонери. Президент підписав ухвалений 16 липня закон про право чоловіків 60+ йти на службу за контрактом. Документ діє виключно в період воєнного стану, вікових обмежень не передбачає, проте встановлює певні правила:

• на службу за контрактом чоловіків пенсійного віку можуть взяти лише за письмовою згодою командира військової частини, до якої вони будуть приписані,
• доброволець має пройти військово-лікарську комісію і отримати висновок про придатність до служби,
• контракт укладається строком на 1 рік з випробувальним терміном у 2 місяці і з правом подальшої пролонгації,
• добровольців віком 60+ призначатимуть на небойові посади рядового, сержантського, старшинського складу. Офіцери у відставці зможуть підписати контракт і отримати посаду відповідно до звання, якщо пройдуть погодження у Генеральному штабі,
• контракт розривається, якщо військовий не пройшов випробувальний термін і в разі припинення або скасування воєнного стану.

Законопроєкт був внесений в Раду у квітні цього року з метою посилити армію людьми, які володіють багаторічним життєвим, почасти унікальним досвідом та мають високий рівень особистої мотивації. Переваги будуть надаватися спеціалістам, які мають цивільний досвід у професіях, які затребувані в Силах оборони - інженерам, технікам, ремонтникам, водіям, медикам.

Військові кафедри у медичних навчальних закладах

З 1 січня 2026 року вводиться в дію закон про обов'язкову військову підготовку студентів-медиків. Вона буде проводитися за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби у вишах, що навчають за медичними та фармацевтичними спеціальностями.

Головним автором законопроєкту став голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. Свою ініціативу він пояснив тим, що одним із наслідків повномасштабної війни стала нестача медичних працівників в армії. Зараз військове навчання у медичних вузах є добровільним, через що його проходять лише 5% студентів. Підготовкою займаються кафедри медицини катастроф і військової медицини, лише у чотирьох українських медичних вишах діють повноцінні військові кафедри.

Підписаний президентом закон передбачає, що у всіх вищих навчальних закладах медичного або фармацевтичного спрямування, незалежно від форм власності, буде відновлена робота військових кафедр або створено нові. В обов’язковому порядку на них навчатимуться здобувачі освіти - як чоловіки, так і жінки, які визнані придатними до військової служби за станом здоров’я та пройшли професійно-психологічний відбір. Нагадаємо, що по закінченні військової кафедри випускникам присвоюється звання молодшого лейтенанта запасу.

Для студентів інших вишів програма підготовки офіцерів залишається добровільною.

Загибель у полоні

Загибель військового в полоні прирівнюється до загибелі, пов’язаної із захистом Вітчизни. Незалежно від причини смерті, члени сім’ї загиблого полоненого зможуть отримати одноразову допомогу в розмірі 15 мільйонів гривень. Виняток становлять тільки випадки, коли померлий здався в полон добровільно.

«Раніше родини вимушені були добиватися таких виплат через суд. Закон також підтверджує, що військові у полоні продовжують виконувати обов’язки служби, а отже, мають право на рівний захист», - підкреслили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

Документ набуде чинності через місяць після його опублікування. В ньому передбачені ще такі моменти:

• з 3 місяців до 1 року збільшено термін, впродовж якого можуть бути здійснені виплати у разі отримання військовослужбовцем поранення, контузії чи травми, якщо вони призвели до інвалідності (норма також поширюється на звільнених з армії через інвалідність),
• для розрахунку розміру виплат при зміні групи інвалідності застосовується прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року, коли було призначено нову групу.

Більше можливостей Службі безпеки

У відеозверненні 28 липня Володимир Зеленський повідомив, що підписав закон, який «…дає Службі більше можливостей виконувати свої бойові завдання і знищувати окупанта, проводити спеціальні операції із захисту України». Йдеться про законопроєкт №13353, за який депутати проголосували з подачі Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Закон передбачає збільшення загальної чисельності співробітників СБУ:

• з 27 до 37 тисяч осіб в мирний час,
• з 31 до 41 тисячі в особливий період.

Змін зазнає підрозділ боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства, відомий як «Альфа». Замість нього діятиме підрозділ здійснення оперативно-бойової діяльності – Центр спеціальних операцій "А" чисельністю до 10 тисяч чоловік.

У законі про Службу безпеки України додано пункт про те, що військовослужбовці СБУ під час проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, а також при виконанні завдань щодо участі в обороні держави мають право використовувати і застосовувати зброю та бойову техніку в порядку, установленому для з’єднань, військових частин та підрозділів ЗСУ.

Закон набирає чинності з дня, наступного після опублікування. Протягом двох місяців Служба безпеки має подати президенту пропозиції щодо реалізації положень закону.