Як конспірологи пояснюють протести проти скасування незалежності антикорупційних органів

22 липня в Україні розпочались масові протести, коли Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414. Згідно з ним, незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) фактично нівелюється, а ці органи повністю підпорядковуються Генеральному прокурору. Попри звернення громадськості та перші протести у низці міст України, президент України Володимир Зеленський підписав закон. З того часу протести посилились, європейські партнери розкритикували закон, а група народних депутатів та сам президент подали до Верховної Ради свої версії законопроєктів, які скасовують положення ухваленого парламентом та підписаного президентом законопроєкта №12414. Як сам документ, так і протести навколо нього викликали значний суспільний резонанс, та породили теорії змови щодо цих демонстрацій.

 НАБУ та САП нібито завжди перебували під «зовнішнім управлінням» 

Цей меседж став одним із головних виправдань щодо рішення ухвалити одіозний законопроєкт. Наприклад, під час обговорення законопроєкту перед голосуванням у Верховній Раді лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко урочисто заявляла про те, що цей закон нібито є звільненням від зовнішнього впливу. Люди, які підтримують закон №12414, тим самим вказують, що НАБУ та САП нібито непотрібні Україні, бо діяли за кошт західних донорів. Депутати також апелювали до того, що НАБУ нібито контролюють «грантодавці» та «західні партнери». Деякі пропагандисти навіть вказували, що це - нібито проєкти Демократичної партії США. За їх словами, спротив проти закону теж є радше штучним та навіть «проплаченим» за кошти країн ЄС та Канади. Мовляв, це - витівки «глобалістів», які «керують світом». Цікаво, що про протести за «гроші USAID» писали і російські пропагандисти, зокрема, Юлія Латиніна. 

24 січня 2025 рокуу адміністрація Дональда Трампа ухвалила рішення припинити надання допомоги іншим країнам у рамках програм USAID та інших ініціатив подібного штибу американського уряду. Тоді під дію цього рішення підпали не лише громадські організації, а й державні українські інституції, серед яких були НАБУ і САП. Як зазначали аналітики «Детектора медіа», твердження про те, що НАБУ та САП є «проєктами Демпартії США», спрощують складний контекст їхнього створення та функціонування, ігноруючи підтримку інших міжнародних партнерів, таких як ЄС, і юридичну незалежність цих інституцій. 

Інформація про замовність протестів не має жодного підтвердження. Хоч першими занепокоєння щодо законопроекту 12414 висловили активісти, що спеціалізуються на антикорупційній діяльності, протести в Києві, наприклад,  почалися з заклику ветерана російсько-української війни Дмитра Козятинського, а більшу частину їх учасників складає молодь. Участь у демонстраціях беруть і багато активістів, які справді отримували або досі отримують грантову підтримку країн Заходу на різні проекти. Однак це не є доказом того, що вони діють згідно з інтересами країн-грантодавців. Теорії змови про їх «проплаченість» та «продажність» є елементом систематизованої інформаційної кампанії, до якої вдавались інформаційні канали, афілійовані з президентської командою, починаючи з 2019 року. «Детектор медіа» писав у 2024 році про те, як російська пропаганда використовувала інформаційне протистояння Офісу Президента із керівником Bihus.info Денисом Бігусом та співзасновником проєкту «Наші гроші» Юрієм Ніколовим, яких у цих кампаніях називали «соросятами». 

Протест нібито курується Росією 

Акаунти, що нагадують ботів у соцмережах та медійні особи, що стали на захист президента у цій ситуації, активно поширюють також меседж про те, що демонстрації нібито куруються Росією, а учасники зібрань буцімто не до кінця розуміють, у чому беруть участь. Мовляв, на це вказує те, що у перші дні протестів у Києві та низці інших міст не було повітряної тривоги.

Тема російського впливу стала зручним меседжем у руках влади для виправдання ухвалення контроверсійного закону. Як президент Зеленський, так і низка інших урядовців та політиків, що захищають ідею, вказують, що головною метою закону нібито є нагальна потреба очищення НАБУ та САП від «російського впливу». 21 липня, за день до голосування за законопроєкт №12414, відбулись обшуки у працівників Національного антикорупційного бюро України. У Бюро повідомляли про 70 обшуків у 15 працівників і що їх проводять без ухвали суду. У цей же день у Спеціальній антикорупційній прокуратурі повідомили про отримання слідчими Служби безпеки України доступу до всіх справ, якими займалася НАБУ. І що СБУ проводила перевірку, коли керівники НАБУ та САП перебували у закордонному відрядженні. Хоч питання “російського впливу” і важливе застереження для національної безпеки України, низка розслідувань незалежних активістів та організацій вказує на присутність російських впливів навіть безпосередньо в Офісі президента. При цьому ніяких радикальних кроків для його запобіганню не робилося.  Тому такі дії саме щодо НАБУ та САП йдуть врозріз із задекларованою благою метою обмеження ворожого впливу на  антикорупційні інституції.

Інформація про «курування» протестів Росією також не знайшла жодних підтверджень - все вказує на спонтанність демонстрацій, зокрема гасла, зроблені на частинах картонних коробок із різною стилізацією на контрасті із однаково надрукованими гаслами, до чого часто вдаються на протестах, проплачених Росією. Версія із стратегічною відсутністю повітряних тривог розсипалась за кілька днів після початку протесту, коли Росія знову почала атакувати українські міста з повітря. Росія дійсно намагалась скористатись протестом, вдаючись до перекручування їх змісту у своєму інформаційному полі та навіть до провокацій на місці подій - у цьому випадку йдеться про ситуацію із спалюванням портретів Володимира Зеленського та Андрія Єрмака під час одного з протестів. Як писав «Детектор медіа», обвинувачення на адресу президента Зеленського та його команди в спробах підпорядкувати антикорупційні органи відображають реальні внутрішньополітичні напруження, але подаються з маніпулятивним акцентом на нібито безкарність влади. Пропагандистські канали також применшують значення протестів на підтримку НАБУ та САП, представляючи їх як маргінальні та приречені на невдачу без зовнішньої підтримки - задля цього, зокрема, і вдаються до теорій змови у цьому випадку. 

Втім протестувальники постійно чинять опір пропагандистській інтерпретації подій та чітко декларують протидію корупції як частину безпеки та стійкості держави України, оскільки корупція має безпосередній вплив на події на фронті. Натомість російська влада та пропаганда використовують подібні інструменти задля дискредитації протестів якщо не через відкрите насилля, то через розпалювання такого насилля та скепсису проти протестувальників всередині українського суспільства. Президент Росії Володимир Путін апелював до меседжу про «зовнішнє управління» НАБУ і САП у своїй промові, якою він проголосив новий етап агресії проти України у 2022 році. Це - ще один приклад, як конспірологічні теорії можуть стати політичною зброєю в руках можновладців задля досягнення персональних цілей та поглиблення суспільного розколу в часи, коли водночас йдеться і про потребу єдності, і про увагу на життєво важливих для існування держави речей та цінностей.

Фото: Ірина Семенюта