Новий-старий формат, зіркові тренери та заруба за УПЛ: прев’ю сезону Першої ліги

Здається, ще ніколи в історії одразу чотири команди не опускалися з УПЛ у Першу Лігу, як і не піднімалися у зворотньому напрямку. Однак у 2025 році це сталося: еліту українського футболу залишили Чорноморець, Інгулець, Лівий Берег та Ворскла. З Першої ж ліги до УПЛ вийшли Епіцентр, Полтава, Металіст 1925 та Кудрівка.

Звісно, це стало наслідком кількох факторів, до яких варто віднести як плей-оф за право грати в УПЛ (складається з двох матчів), так і загальний рівень команд: погодьтеся, аутсайдери УПЛ та лідери Першої ліги останніми роками не демонстрували величезної різниці в рівні. Відтак, і ті ж матчі плей-оф за право грати в УПЛ стали ще більш непередбачуваними з точки зору результату. До речі, нещодавно, в інтерв’ю Football.ua президент ПФЛ Олександр Каденко позитивно відгукнувся про такий формат перехідних матчів.

Football.ua в форматі невеликого гайду розповідає про найцікавіші сторони нового сезону у Першій лізі.

Бій за УПЛ: хто у фаворитах

Традиційно, перед кожним сезоном у Першій лізі, знаходиться команда, яка фінансово суттєво виділяється на фоні інших. Минулого сезону таким був Металіст 1925, позаминулого – Карпати, а в сезоні 2022/2023 – Полісся. Тепер же статус фаворита (принаймні, за фінансовою потужністю) має Буковина. Влітку клуб підписав нового головного тренера – Сергія Шищенка, який прекрасно зарекомендував себе на рівні УПЛ. Спочатку підхопив Полісся та в останніх матчах сезону виборов право представляти Україну у єврокубках. А згодом очолив скромну столичну Оболонь, із якою не лише уникнув пониження в класі, а й фінішував на 11-й позиції.

Окрім Сергія Шищенка, Буковина попрацювала і над кадровим потенціалом. З Вереса до жовто-чорних долучився один з лідерів – Віталій Дахновський та правий захисник Василь Гакман. З Карпат приїхали Тарас Саків та Євген Підлепенець, з ЛНЗ – Герман Пеньков та Петро Стасюк. Конкуренцію Пенькову на воротарський позиції складатиме Нікіта Федотов, який раніше грав за ЮКСА. Ну і звісно, за Сергієм Шищенком підтягнулося і кілька гравців Оболоні: Вадим Вітенчук, Данило Карась та Віталій Груша.

Додайте сюди тих, хто вже виступає за команду і має за плечима досвід в УПЛ: Данило Каневцев, Микита Безуглий, Михайло Рудавський, Віталій Кольцов, Родіон Плакса, Богдан Бойчук, Олег Кожушко… Словом, на папері все дуже серйозно. Тепер побачимо, як буде на полі – у першому турі Буковина грає із вчорашнім представником еліти – Інгульцем.

Серед інших фаворитів в боротьбі за підвищення відзначимо Чорноморець. Одесити сумно виглядали минулого сезону в УПЛ, особливо в осінній частині. Прихід Олександра Кучера на посаду головного тренера помітно збадьорив команду, але в усіх матчах під його орудою не полишала думка, що це рішення варто було ухвалити набагато раніше. Хтозна, можливо, Чорноморець зберіг би місце в УПЛ.

Утім, для одеситів такі прогулянки міжліговим ліфтом не є чимось новим. Чорноморець вилітав з УПЛ в 1998, 2000, 2010, 2019 і от знову. А ще, цікаво, що одеський клуб ніколи ще не вигравав Першу лігу: кожного разу морякам було достатньо посісти друге місце, аби повернутися до еліти.

Чому Чорноморець знову в фаворитах? Попри повідомлення у пресі про певні фінансові негаразди, в Одесі зібрався досить конкурентоспроможний склад. Роботу продовжує не лише головний тренер Олександр Кучер, а й легендарний захисник Ярослав Ракицький. Так, чимало гравців залишили клуб: Ярослав Кісіль, Кайо Гомес, Денис Янаков, Денис Безбородько, Артур Рудько, Йон Шпорн, Богдан Бутко, Ігор Когут, Еміль Мустафаєв, Лука Лацабідзе, Кирило Сігеєв, Данило Удод. Але, по суті, Чорноморець зайде в сезон новою командою. До моряків прийшли досвідчені Олександр Скляр, Владислав Кулач, Максим Лопирьонок, Олександр Осман та Ростислав Русин. А ще, брати Микола та Іван Когути з Лівого Берега, Тимофій Сухар з Колоса та Юрій Романюк з Прикарпаття, Євгеній Рязанцев з Минаю, Мохамед Джоб з Полісся та Вадим Ющишин з Ворскли.

Схоже, що не збираються надовго затримуватися у Першій Лізі і столичному Лівому Березі. Команда змінила тренерський штаб і влаштувала невеличку кадрову революцію, що може свідчити про певні висновки з дебютного сезону в УПЛ. Окрім братів Когутів, про яких я згадав вище, за Лівий Берег більше не гратимуть Владислав Шаповал (перейшов у Кудрівку), Дмитро Семенов (Оболонь), Максим Сердюк (Чернігів), а також Клім Приходько, Владислав Войцеховський та Ілля Караващенко, які стали вільними агентами.

Підїхало і підсилення: тріо з Минаю у вигляді Єгора Гунічева, Богдана Чуєва та Назара Воробчака, з Епіцентра прийшов воротар Роман Жмурко, з Олександрії – Сімон Галоян. Зрештою, підсилення прибуло і з Колоса – до Лівого Берега долучився Олег Криворучко.

Ймовірно, за повернення в УПЛ боротимуться ще й Інгулець і Ворскла, однак враховуючи конкуренцію з боку трьох клубів, про які ми поговорили вище, а також невисокі фінансові можливості Інгульця та Ворскли зараз, ризикну припустити, що шанси цих команд на вихід до УПЛ трохи нижчі, ніж у Буковини, Чорноморця та Лівого Берега. І ще не варто скидати з рахунків амбітну ЮКСА, харківський Металіст, який вже декларує за мету повернення до УПЛ, цікаву команду Сергія Ковальца – Поділля, а також постійного претендента на підвищення – Агробізнес. Всі ці команди цілком можуть стати сюрпризом а-ля Кудрівка чи Полтава минулого сезону.

А новачки хто?

Команд, які піднялися до Першої ліги, лише дві. Це Пробій (Городенка) з Івано-Франківщини та ФК Чернігів. На офіційному сайті футбольного клубу Пробій пишуть, що ця команда – наступниця клубу, який було засновано в Городенці понад 100 років тому, у 1924-му. За радянської влади назву клубу міняли на звичний пролетарський манер: Цукровик, Колос, Дністер… Лише із набуттям Незалежності, Пробій повернув своє автентичне ім’я.

Однак городенківці грали в аматорських змаганнях, а в 2016 році клуб припинив існування. Утім, в 2018-му, Пробій повернувся на футбольну мапу України і почав свій рух до професіонального футболу. Він зайняв шість років і сезон 2024/2025 у Другій лізі став для команди успішним: команда виграла групу А та підвищилася у класі.

Пробій грає на невеличкому стадіоні Пробій-Арена у Городенці, який вміщує 600 глядачів. У місті з площею 56 км2 і населенням у 9508 осіб (як стверджують відкриті джерела), можливо, цього і достатньо на нинішньому етапі. Взагалі ж, Городенка (особисто для мене) відома тим, що це рідне місто українського спортивного документаліста та режисера Володимира Мули.

Тренує команду Володимир Ковалюк, людина, добре знайома вболівальникам з західних регіонів України: як гравець, він виступав за Карпати, Скалу (Стрий), Енергетик (Бурштин), Прикарпаття та Волинь. Ще в його кар’єрі були Кривбас, черкаський Дніпро, Борисфен і навіть Шахтар та Динамо, але там кількість зіграних матчів не перетнула й десятка.

У складі Пробію є гравці, яких уважні вболівальники можуть пам’ятати по УПЛ або Першій Лізі. Наприклад, людина, яка асоціюється із Буковиною — Василь Палагнюк. Або воротар Іван Піцан (ФК Львів, Сталь Д, Оболонь-Бровар, Калуш, Прикарпаття), 37-річний центральний захисник Іван Білий (Миколаїв, Севастополь, Десна, Арсенал Київ, Рух, Олімпік), 31-річний атакувальний півзахисник Іван Сондей (Нафтовик, Олімпік, Миколаїв), або ж 31-річний нападник Богдан Оринчак (Минай, Рух, Волинь, Полісся, Диназ).

ФК Чернігів – клуб, заснований 2003 року. Тоді він називався ЮСБ. Як Football.ua розповіли у клубі, ця назва пов’язана з назвою юридичної особи, від перших літер імен її засновників. Під назвою ЮСБ команда грала аж до 2017 року, коли і отримав чинну назву – Чернігів. Клуб змінив емблему, на якій з’явився тигр, а ще збудував власний стадіон – Чернігів-Арена. А головне – відкрив дитячо-юнацьку школу. Словом, все, що потрібно професіональному клубу, керівники Чернігова зробили. Діло залишалося за вирішальним кроком – отриманням відповідного статусу.

Це сталося після сезону 2019/2020. Тоді ж команда пробилася до фіналу Чемпіонату України серед аматорів, а також стала найкращою в області. Попри військове вторгнення росії і наближеність регіону до кордону з агресором, ФК Чернігів продовжує виступати і за підсумками попереднього сезону підвищилася в класі.

Зараз на офіційному сайті ПФЛ стадіоном Чернігова значиться місцева Юність, здатна вмістити 3000 вболівальників. Однак, другу половину минулого чемпіонату Чернігів грав вже на своєму стадіоні, Чернігів Арена. Команду тренує 43-річний Валерій Чорний, який на професіональному рівні грав за Десну, Арсенал з Білої Церкви та Енергетик Бурштин.

Серед відомих футболістів у складі ФК Чернігів варто відзначити легенду чернігівського футболу Єгора Картушова, який з 2012 по 2022 роки виступав за Десну. А правий захисник Дмитро Фатєєв пограв за Зірку, ФК Львів, Інгулець, Кривбас, Оболонь та ФСК Маріуполь.

Півфіналіст Ліги Європи, фіналіст Кубка України та гроза УПЛ

Будемо відверті: український футбол сьогодні перебуває далеко не в найкращому стані. Можна дискутувати, коли було важче: зараз, під час повномасштабної війни і підступної агресії від північно-східного сусіда, чи в 90-ті, коли після розвалу радянського союзу країна довго приходила до тями і футбол був явно не головною сферою життєдіяльності для більшості людей в країні.

Але навіть сьогодні клуби УПЛ витрачають кошти на вартісних легіонерів, а у Першій лізі знаходиться місце для відомих гравців із багатим ігровим досвідом. Безумовно, головною зіркою, за досвідом, титулами та майстерністю можна вважати Ярослава Ракіцького. Зізнаюся, не до кінця вірив, що майже 36-річний захисник продовжить грати за Чорноморець. І фінансово звик до іншого рівня, і Перша ліга – не зовсім коректна відповідь амбіціям гравця.

І все ж, Ярослав віднайшов себе в Одесі і вирішив залишитися в команді ще на рік. Певно, тут головну роль зіграв фактор головного тренера: багаторічний партнер по центру захисту у Шахтарі Олександр Кучер розраховує на ветерана, який у 2016 році грав у півфіналі Ліги Європи проти Севільї. А крім того, у Ракіцького в доробку 10 чемпіонських титулів в Україні, 7 Кубків країни та шість Суперкубків, а ще – 54 матчі за збірну України.

Артем Челядін, згідно даним Трансфермаркту, один з найдорожчих футболістів Першої ліги цього сезону (600 тисяч євро, на секундочку). 26-річний півзахисник Ворскли не може похизуватися не те, що півфіналом Ліги Європи, але й виступами в єврокубках взагалі. Але Артем дебютував за Ворсклу у сезоні 2019/2020, у якому команда Юрія Максимова дійшла до фіналу Кубка України. Там, щоправда, полтавці, програли Динамо в серії пенальті, та й Челядін у фінальному матчі не зіграв. Але з того сезону Артем став регулярно отримувати ігрову практику і навіть зараз, в часи, коли з Ворскли розбіглися майже усі, Челядін зберіг вірність клубу. Чи стане він новим Чеснаковим – ніхто не знає. Але любов полтавських вболівальників точно грітиме його в районі емблеми на клубній футболці.

До речі, ще двоє футболістів із такою ж трансферною вартістю грають за Буковину. Це Олег Кожушко та Євген Підлепенець. Кожушко пару років тому був грозою УПЛ: за підсумком сезону 2023/2024 Кожушко посів четверте місце в переліку найкращих бомбардирів УПЛ. Тоді за Кривбас він забив 9 голів, пропустивши Данила Сікана з Шахтаря (10), Віталія Буяльського з Динамо (10) та Владислава Ваната з Динамо (14).

А ось 26-річний Євген Підлепенець зарекомендував себе як надійний та якісний форвард на рівні УПЛ. Там він пограв за Металіст, Дніпро-1 та Карпати, а до Буковини долучився в нинішнє міжсезоння.

У 500 тисяч Transfermarkt оцінює 17-річного лівого захисника харківського Металіста Кирила Дігтяра. Кейс Геннадія Синчука, який перейшов до канадського Монреаля (у якого спільні власники з Болоньєю), яскраве свідчення того, що академія харків’ян продовжує створювати таланти для українського футболу. Схоже, що Дігтяр може стати наступним цінним активом команди, відтак цей сезон буде для нього архіважливим в контексті розкриття свого потенціалу. Хлопець вже зіграв 14 матчів за збірну U-17, ще 4 – за U-19 і головне, три матчі – за U-20, у складі якої може зіграти на чемпіонаті світу у Чилі, в вересні цього року.

Але головне сузір’я у Першій лізі цього сезону – на тренерському містку. Олександр Кучер (Чорноморець), Юрій Вірт (Нива Тернопіль), Олександр Бабич (Ворскла), Олександр Чижевський (Агробізнес), Анатолій Безсмертний (Вікторія), Андерсон Рібейро (ЮКСА), Сергій Ковалець (Поділля), Василь Кобін (Інгулець) – люди дуже відомі в українському футболі не лише як гравці, а вже й як тренери.

А грають де?

Питання інфраструктури завжди було актуальним в українському футболі, але після повномасштабного вторгнення проблематика отримала своє загострення. Зокрема, як розповів президент ПФЛ Олександр Каденко в інтерв’ю Football.ua, сумська Вікторія цього сезону всі матчі гратиме на виїзді. Принаймні, поки триває російська військова агресія.

Серед клубів Першої ліги цього сезону є й інші, команди, які не грають вдома. Харківський Металіст вже давно базується в Ужгороді, а Фенікс-Маріуполь обрав для себе Львів. З іншого боку, Металург Запоріжжя гратиме вдома, на Славутич Арені, а Чернігів, як говорилося вище, прийматиме суперників на власному стадіоні Чернігів-Арена. На початку року там збудували нове поле, тож навіть в таких умовах клуб дбає про власну інфраструктуру.

А загалом, інфраструктурний фонд клубів Першої ліги цього сезону не набагато програє УПЛ: найбільшим стадіоном турніру буде Чорноморець (34 164), а ще ж є Ворскла імені Олексія Бутовського (24 795), Славутич-Арена (11 883), Центральний міський стадіон у Тернополі (15 150), Авангард в Ужгороді (12 000), Лівий Берег у Києві (4700) та Буковина, де клуб вклався у реконструкцію та дещо оновив вигляд стадіону.

До речі, цілком ймовірно, що близька до завершення і сага із новим стадіоном Інгульця. Базово вважалося, що команда мала грати на ньому минулий сезон в УПЛ, але минув рік, а стадіон досі не здали в експлуатацію. Утім, нещодавні фото з об’єкту свідчать, що чекати залишилося недовго…

Найдорожчі склади

Згідно з даними Transfermarkt.com, найдорожчим складом Першої ліги є склад Буковини. Його оцінюють у 6,93 мільйони євро. Цікаво, що це дорожче, ніж склади одразу п’ятьох представників УПЛ: Верес (6,38), Оболонь (6,25), Епіцентр (4,6), Полтава (3,2) та Кудрівка (3,2).

Аналітики порталу, щоправда, ще не визначилися із вартістю складів Чернігова та Пробію.

Найдорожчі склади клубів Першої ліги сезону 2025/2026

Буковина – 6,93 млн

Чорноморець – 5,23 млн

Лівий Берег – 5,13 млн

Інгулець – 3,35 млн

Металіст – 2,86 млн

Вікторія – 2,4 млн

Агробізнес – 1,9 млн

Прикарпаття – 1,79 млн

Фенікс-Маріуполь – 1,68 млн

Поділля – 1,39 млн

Нива Тернопіль – 1,28 млн

ЮКСА – 920 тисяч

Ворскла – 800 тисяч

Металург Запоріжжя – 550 тисяч

Цікаві факти

– У першочерговому складі Першої ліги на цей сезон був закарпатський Минай. Однак керівництво клубу незадовго до початку чемпіонату повідомило ПФЛ, що команда не братиме участь у турнірі через організаційні труднощі. Відтак, замість Минаю участь у турнірі бере Металург Запоріжжя, який програв плей-оф за виживання, але за регламентом залишився у складі учасників Першої ліги.

– Металург Запоріжжя оновив клубну емблему.

– Прикарпаття змінило назву, додавши до неї ім’я спонсора клубу. Тепер команда називається Прикарпаття-Благо.

– Андерсон Рібейро – єдиний тренер-іноземець у поточному розіграші Першої ліги. Другим таким фахівцем міг стати Желько Любенович, але він залишив Ворсклу внаслідок детективної історії з власними агентами.

– Матчі Першої Ліги транслюватимуться на YouTube-каналі ПФЛ.

– Команди, які піднялися з Другої ліги (Пробій та Чернігів), у першому турі грають одна проти одної.

– Перший тур зіграють 1-3 серпня, останнім туром осінньої частини буде 18-й тур. Його базова дата – 29 листопада. Остаточно чемпіонат дограють в останній тиждень травня 2026 року, базова дата – 27 травня.