Повернути «погони» НАБУ. Як Арахамія та Стефанчук заганяють пасту в тюбик

У четвер, 31 липня, Верховна Рада має виправити абсурдну ситуацію, яку створила своїми ж руками тиждень тому. Тоді нардепи в екстреному порядку 263 голосами ухвалили законопроєкт №12414 з правками, які підпорядкували діяльність незалежних антикорупційних органів  генпрокурору. Депутати навіть не встигли ознайомитися з «міною», яку підклали в законопроєкт просто перед голосуванням. У той же день законопроєкт підписали і спікер, і президент, що свідчило про шалений поспіх, з яким Банкова ставила НАБУ та САП перед необхідністю працювати в нових реаліях.

Але організатори цього бліцкригу не прорахували всіх його наслідків. Він спровокував перші з початку війни масштабні протести одразу в кількох великих містах. А західні партнери, які свого часу були головними натхненниками створення антикорупційних органів, цього разу не обмежилися висловленням глибокого занепокоєння. До українського президента Володимира Зеленського подзвонили президент Франції Еммунуель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн… З Європи пролунали недвозначні попередження, що підрив незалежності антикорорганів ставить під серйозну загрозу не тільки подальше просування України шляхом євроінтеграції, що ще можна було б пережити. Києву прямо заявили про замороження фінансової допомоги, якщо той не знайде спосіб відновити незалежність НАБУ та САП.

Треба віддати Зеленському належне: він швидко визнав проблему. Президент зустрівся з керівниками всіх правоохоронних та антикорупційних орнанів та зареєстрував власний законопроєкт про скасування норм, якими нашпигували скандальний 12414.  

«Я вважаю, це абсолютно нормально – реагувати, коли люди чогось не хочуть, коли людям це не подобається, – заявив глава держави. – Люди мають право на те, щоб сказати, що вони думають. Люди сказали – все повинно бути за законом. Для мене було дуже важливо, щоб ми адекватно почули, відреагували».

Щоправда, президент своїм законопроєктом №13533 не просто повторив раніше зареєстровану ініціативу понад сорока нардепів, які пропонують повернути все, як було раніше. У перехідних положеннях законопроєкту глави держави є, зокрема, такі новели як заборона працівникам НАБУ на виїзд за кордон під час воєнного стану (окрім службових відряджень) та обов’язок співробітникам НАБУ, САП, Офісу генпрокурора, які мають доступ до держтаємниці, пройти перевірку на поліграфі на предмет вчинення дій на користь держави-агресора. Також президент хоче доручити Офісу генпрокурора та Мін’юсту активізуватися щодо розшуку та екстрадиції осіб-утікачів та закликає посилити роботу щодо розшуку та повернення з-за кордону активів, здобутих злочинних шляхом. У такий спосіб Банкова хоче ще раз продемонструвати, що збирається боротися з російськими агентами у лавах НАБУ, викриття яких і стало формальним приводом для атаки на антикорупціонерів.

Проблема з голосами

Тепер президентську ініціативу щодо скасування інспірованих самою владою норм, зашитих в злощасний проєкт №12414, мають підтримати народні депутати. І на цьому етапі, як не дивно, може виникнути проблема.

У всій цій історії саме парламентарі фактично лишилися головними винуватцями, бо глава держави під час війни відреагував на народне незадоволення, а реальні ініціатори наїзду на антикорупціонерів лишилися за лаштунками. Проте ті, хто поіменно підтримував атаку на НАБУ та САП, підставилися по повній. І більшої мірою це стосується навіть не спікера Руслана Стефанчука та голови монобільшості Давида Арахамії, які організували голосування, а рядових нардепів.

Відсутність суб’єктності парламентарів, яка давно вже є очевидною, нарешті, вдарила по них самих та змусила замислитися над вже звичною роллю «кнопкодавів». Одразу низка нардепів написала «листи каяття» про тимчасове «помутніння». І, за інформацією «Главкома», пояснення «слуг», які були впевнені, що це голосування повністю узгоджено з західними партнерами, є не просто спробою на ходу вигадати виправдання. В тому, що все узгоджено з усіма та жодних проблем не виникне, депутатів реально переконало перед голосуванням керівництво фракції. Так само, як розповідають джерела, нардепам розповідали, що НАБУ готується до вручення підозр та навіть арештів кількох нардепів прямо в урядовому кварталі. А те, що низка народних обранців вже є «клієнтами НАБУ», тільки додавало таким «лякалкам» реалістичності.

Проте каятися за своє скандальне волевиявлення поспішають не всі «слуги». Нашумілу інформацію в Financial Times про те, що близько 70 депутатів монобільшості можуть зірвати голосування за президентський проєкт щодо відновлення повноважень НАБУ та САП, навіть була змушена заперечувати пресслужба фракції.

Водночас депутати монобільшості в розмові з «Главкомом» визнають, що ситуація всередині фракції є складною. У внутрішньофракційному чаті вистачає тих, хто досі вважає, що не варто було прогинатися під «картонковий протест» та треба було йти до кінця. Їх намагаються переконати у зворотному перший віцеспікер Олександр Корнієнко та лідер парламентської монокоаліції «слуг» Давид Арахамія. Керівник фракції запевняє колег, що відсутність фінансування та нової зброї від партнерів точно відчують на собі всі – від військових до пенсіонерів. Щоправда, такі логічні аргументи викликають зустрічне питання – навіщо ж тоді було взагалі всю цю історію починати, аби зараз її героїчно розрулювати?

І головна небезпека для пропрезидентської фракції полягає в тому, що навіть якщо голосування у четвер і відбудеться успішно, це може відбитися на подальшому її функціонуванні.

«Фракція вже не буде працювати, як раніше, – прогнозує співрозмовник «Главкома» у «Слузі народу». – Коли ми тільки починали працювати в турборежимі, то збиралися раз на місяць і більш-менш детально проговорювали всі питання, які збираємося голосувати. Потім був ковід – і все це зламалося, потім – почалася війна… І зараз вже колеги кажуть, що хочуть повернути минулу практику регулярних зустрічей з керівництвом, аби не голосувати «всліпу». Тим більше як було з 12414, коли всіх поставили перед фактом  зранку перед голосуванням, а тепер ми всі маємо блідий вигляд».

Проблеми з голосами за президентський проєкт не тільки всередині «Слуги народу». Досі не зрозуміло, як поведуть себе депутатські групи, які дружно підтримали ослаблення антикорорганів. Причому рухали ними в той момент не стільки можливість зробити приємне Банковій, скільки власні рахунки з НАБУ.

Загадкою поки є позиція щодо відновлення антикорупційного статус-кво «Батьківщини», яка в більшості своїй підтримала 12414. На тлі протестів Юлія Тимошенко досить дивно виправдовувалася за свою позицію, акцентуючи на несприйнятті іноземців, які мають вирішальний голос у діяльності українських органів влади. «Батьківщина» вже зареєструвала в парламенті альтернативний президентському законопроєкт, який дозволить формувати антикорупційні органи Національною асамблею. Та в свою чергу могла б комплектуватися з Героїв України, які брали участь у бойових діях. Хоча деякі «батьківщинівці» вже визначилися: наприклад, Вадим Івченко, який не голосував за 12414, в коментарі «Главкому» пообіцяв підтримувати повернення повноважень антикорорганам в редакції президента.

За таких хитких розкладів вирішальну роль у прийнятті президентського законопроєкту можуть зіграти голоси… опозиції – «Європейської солідарності» та «Голосу». Ці фракції намагалися достукатися до монобільшості під час голосування за «антинабушний» законопроєкт, блокували трибуну, але безрезультатно. Тепер їм пропонують згадати про «державницьку позицію» та підставити владі, яка усвідомила свою помилку, плече.

У середу, на 13 годину, заплановане засідання профільного комітету з питань правооохоронної діяльності щодо перегляду рішень про залежність НАБУ та САП від Офісу генпрокурора. Засідання комітету минулого вівторка, на якому був освячений 12414, відбувалося за дуже дивних обставин – без голови Сергія Іонушаса та його першого заступника Андрія Осадчука.

Вже стали відомі цікаві деталі завтрашнього закритого засідання комітету: він планує розглянути президентський законопроєкт та рекомендувати ухвалити його сесійній залі лише у варіанті «за основу». Хоча це формулювання може бути змінено прямо під час проведення комітету на «за основу і в цілому».

«Главком» поспілкувався з народними депутатами з різних фракцій, аби з’ясувати, чи збираються вони підтримувати президентську ініціативу та допомагати Банковій виходити з пастки, в яку вона сама себе загнала.

Я не голосувала «за» той самий законопроєкт, бо зранку 22 липня прийняла для себе рішення, що не можу його підтримати, адже антикорупційні органи мають зберігати незалежність. Це просто вимога здорового глузду.

Думаю, причиною цього голосування стала велика кількість мало обґрунтованих причіпок до депутатського корпусу від НАБУ – справ, які розвалилися в судах, але зруйнували репутацію. Це була не дуже державницька позиція, але маємо те, що маємо. Замість того, щоби руйнувати інституцію, потрібно було зібрати статистику, зробити аналітику, провести слухання, звернутися до міжнародних партнерів, провести реформу діяльності НАБУ. Думаю, це був би найкращий варіант.

У четвер я, звісно, буду підтримувати повернення незалежності антикорупційних органів. Сподіваюся, що мої колеги з фракції вчинять так само. Наразі тривають консультації.

Чесно кажучи, я ще в роздумах щодо голосування у четвер. Тому що голосувати без розслідування обставин, яким чином так склалося, що була викривлено донесена до фракції позиція президента, без покарання винних – це вдруге наражатися на ту саму ситуацію.

Поки жодної комунікації в межах фракції щодо цієї ситуації немає і нічого, окрім того, що є в пресі, ми не бачимо. Є мінімум інформації щодо наступного засідання – і все.

Нашої фракції немає як якогось єдиного організму: скільки людей – стільки й позицій. Для того, щоб щось розуміти позицію фракції та робити якісь висновки, треба принаймні зібратися і поговорити. Думок є дуже багато і дуже різних. Ніхто не щасливий через цю ситуацію – ні з тих, хто голосували за той законопроєкт, ні з тих, хто голосували проти, ні з тих, хто не голосували. Всі розуміють, що у цій ситуації відповідальність є спільною.

Южаніна пояснювала своє голосування за законопроєкт №12414 урахуванням в ньому поправки депутата від «ЄС» Сергія Алєксєєва, яка звужує підстави для здійснення правоохоронними органами обшуків без рішення суду. Володимир Зеленський окремо зазначив, шо хоча ця «ідея – хороша», проте вона зупинила роботу всієї правоохоронної системи. В президентському законопроєкті щодо повернення повноважень НАБУ та САП її прибрали.

Якби не підняли хвилю навколо нашої поправки, то ніхто не знав би, що відбувається і як ці обшуки насправді відбуваються. А зараз це стало темою, яка обговорюється всюди. У своєму інтерв’ю вже й керівник НАБУ Семен Кривонос так бідкався, що не можна робити обшуки такими складними, бо вони мають завжди бути «під рукою». Але коли я почула від керівниці Вищого антикорупційного суду, що обшуки без ухвали слідчого судді є дуже небезпечною практикою, то тепер просто переконана, що треба це питання «добивати».

Я підписала разом з 48 народними депутатами законопроєкт про відновлення повноважень антикорупційних органів, який з’явився ще раніше за президентський. Якщо суспільство вважає, що я не можу боротися за одну поправку через підтримку всього проєкту закону, я, звісно, підкорююся його думці.

Але ми з Сергієм Алєксєєвим готуємо альтернативний до президентського проєкт знову з цією поправкою в іншій редакції. Не хочу зараз робити якийсь анонс, бо треба, щоб керівництво і Петро Олексійович погодилися з тим, що ми пропонуємо подати. Запропонуємо всім колегам, хто не побоїться, наш проєкт підписати, і будемо далі рухатися.

Ми точно не проігноруємо голосування, а будемо підтримувати повернення незалежності САП і НАБУ. Це рішення у фракції вже ухвалено. Ми проаналізуємо всі законопроєкти, які є на цей момент, бо треба враховувати можливість депутатів створити свій законопроєкт, якщо парламент хоче стати суб'єктом.

Зокрема, реально не тільки повернути незалежність САП і НАБУ, а й зробити все для того, аби прибрати шпарини для правоохоронних органів, які часто зловживали правом на невідкладний обшук. Якщо це поки неможливо, то пріоритетом для нашої фракції є відновлення незалежності антикорупційних органів, щоб відновити не тільки боротьбу з корупцією, а й подальше просування України в бік Європейського Союзу.

Я розумію, що цей парламент давно перебуває в режимі кнопкового органу для Офісу президента. Але якщо навіть ці події нічого не змінили, це означає, що висновки з цієї історії не тільки не зроблені, а ситуація буде погіршуватися. Бо насправді табу на вуличні протести вже знято.

І якщо влада буде імітувати, а не реально робити поступ до Євросоюзу; якщо будуть корупційні скандали в оборонці; якщо будуть неефективні рішення або ті рішення, які напряму шкодять обороноздатності країни, – буде далі «проривати» ще сильніше.

Наша засаднича ідеологічна позиція полягає в тому, що ми повинні звільнити всі наші органи від іноземного впливу та віддати можливість українцям самим визначатися, як у нас працюють правоохоронна і судова системи. Бо десять років, коли нам іноземці обирають керівників антикорупційних органів, призвели лише до того, що корупція лише збільшується, а не зменшується. Тому ми запропонували в своєму законі механізм, аби керівників НАБУ і САП обирали українці, які отримали звання Герої України на полі бою під час війни. Ми вважаємо, що це достойно і правильно.

Чи будемо ми підтримувати президентський законопроект? У нас буде засідання фракції або завтра, або в четвер, де ми будемо визначатися – чи у нас буде вільне голосування, чи фракційне.

Взагалі вся ця ситуація сталася, тому що влада, яка була провайдером законопроекту 12414, не змогла його прокомунікувати ані з суспільством, ані з міжнародними партнерами. Я вважаю, що це лише проблема комунікації. Бо мене набирали мої колеги-іноземці, які працюють зі мною в ПАРЄ, і теж починали кричати, що ми щось руйнуємо. Я свою позицію людям виклав і пояснив, що ніякої руйнації НАБУ і САП не відбувається, ніхто їх не обмежує в можливості пред'являти повідомлення про підозру. І мої короткі розмови з людьми, прості пояснення призводили до того, що мої іноземні колеги мене питали – а чого ваша влада не може отак само все пояснити?

Тому я вважаю, що основна проблема цього питання – це недокомунікація із суспільством і з іноземцями, бо навколо цього законопроєкту його противники розповсюджували дуже багато брехні та маніпуляцій.

Після «покаянного тижня» я взагалі не бачу варіантів для представників «Слуги народу» не голосувати за пропозицію президента. Ті з них, хто не проголосує, навряд чи можуть розраховувати на якесь політичне майбутнє в цій країні в принципі.

Наразі, скоріше, йде набивання ціни окремими представниками монобільшості, щоб під цей шумок вирішити якісь свої питання. Але майже переконаний, що в четвер голоси від «слуг народу» знайдуться. Бо дуже буде сильно прикута увага суспільства до тих, хто присутній на цьому голосуванні.

І у опозиції, чесно кажучи, також не буде іншого варіанту, окрім як підтримати президентський законопроєкт. Він все-таки на 90% повторює той, що подала опозиція. І фракції «Голос» це, звісно, теж стосується.

Дуже важливо акцентувати, що є такі поняття як «президентський законопроект» та «вимога європейських партнерів». Ці дві речі зазвичай є необговорюваними під час війни і важливими для прийняття рішення щодо голосування. Я пам’ятаю, що Україна – парламентсько-президентська країна, та в умовах війни все працює дещо по іншому.

Нову ініціативу президента я підтримаю і буду рекомендувати її підтримати нашій депутатській групі.

Павло Вуєць, «Главком»