Ці "сім чудес Всесвіту" можна побачити завжди в нічному небі

У космосі таїться стільки чудес, що їх неможливо перерахувати. Але які сім найчудовіших об'єктів ми можемо побачити, чи то неозброєним оком, чи то в простий бінокль, чи то в невеликий телескоп? Далі представлено список, заснований на думках астрономів. Цей список можна назвати "Сім чудес Всесвіту", пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Луна

Місяць можна побачити неозброєним оком, але якщо у вас є бінокль або невеликий телескоп, то ви може побачити деякі дивовижні особливості на його поверхні. Наприклад, можна розглянути сотні кратерів різних розмірів досить детально.

Найкраще Місяць спостерігати у фазах першої та останньої чверті, оскільки саме тоді, кратери та інші особливості ландшафту стають чітко помітними.

Місяць — це найпомітніше небесне тіло, видиме на нічному небі, але ми можемо бачити тільки один його бік.

Кільця Сатурна

Сатурн відомий завдяки своїм величезним кільцям. Візуально Сатурн виглядає як яскрава жовто-біла зірка, а систему кілець не видно. Однак за допомогою невеликого телескопа можна побачити кільця. Вони складаються з мільярдів частинок, переважно з водяного льоду. Кожна частинка обертається навколо Сатурна по своїй власній орбіті.

Оріон

Оріон — це найяскравіше сузір'я в нічному небі. Три яскраві зірки, що вишикувалися в ряд у центрі, створюють пояс Оріона.

У сузір'ї Оріон ми бачимо дві величезні зірки, Рігель і Бетельгейзе. Рігель — це надгігант, сліпучо-біла яскрава зірка. Вона розташована за 870 світлових років від нас, і вона в 47 тисяч разів яскравіша за Сонце. Бетельгейзе світить холодним, тьмяно-червоним світлом і розташована приблизно за 550 світлових років від нас. Це надгігант, який наближається до кінця свого життя.

Один із найдивовижніших об'єктів на небі — це туманність Оріона, яка розташована в сузір'ї Оріон. У бінокль або невеликий телескоп її видно як яскравий сіро-зелений серпанок. У більші телескопи вона виглядає як хмара неправильної форми.

Туманність Оріона — це величезна хмара надзвичайно розрідженого газу і пилу, що світиться, яка розташована приблизно за 1350 світлових років від нас, а її ширина становить приблизно 25 світлових років.

Чумацький Шлях

Чумацький Шлях — це наша рідна галактика, яку ми не можемо побачити повністю, адже перебуваємо в ній. Та все ж ми можемо бачити яскраву смугу із зірок у нічному небі, яка є частиною нашої галактики.

Для спостерігачів у Північній півкулі найяскравіша частина Чумацького Шляху розташована в сузір'ї Стрільця, і її можна побачити в бінокль. Тут зірки вказують на центр нашої галактики, який розташований на відстані приблизно 26 000 світлових років від нас.

Велике кульове скупчення Геркулеса

Ми можемо знайти сузір'я Геркулеса між зіркою Арктур у сузір'ї Волопаса і яскравою блакитною зіркою Вега в сузір'ї Ліри. Декому Геркулес нагадує велику літеру "Н", що не містить яскравих зірок. Темної ночі можна побачити туманну пляму світла в одній із частин цієї літери. Це Велике кульове скупчення Геркулеса. Деякі вчені називають його найпрекраснішим кульовим скупченням, видимим у Північній півкулі.

Крабоподібна туманність

4 липня 1054 року стався вибух наднової. Зірка, принаймні вдесятеро масивніша за Сонце, раптово вибухнула. Після цього залишилося лише гаряче ядро зірки та хмара газоподібних уламків.

Газова хмара, що залишилася після вибуху наднової, відома як Крабоподібна туманність, і вона розширюється в усіх напрямках зі швидкістю 1500 км на секунду.

Ядро зірки, що вибухнула, є пульсаром. Це нейтронна зірка, що швидко обертається.

Галактика Андромеди

При ясному безмісячному небі можна побачити витягнуту туманну пляму, яка являє собою найближчу до нас велику галактику. Це галактика Андромеди. Найкраще її видно в бінокль або невеликий телескоп. Ця галактика розташована на відстані 2,5 мільйона світлових років від нас.

Як уже писав Фокус, вчені провели аналіз 76 млн зображень, зроблених радіотелескопами і виявили, що угруповання супутників Starlink створює надзвичайно сильні перешкоди. Це ставить під загрозу спостереження за космосом.