В цій маленькій країні 76% нових авто електричні, і вона не в Європі

Поки основна увага прикута до розвитку електромобілів у США, Європі та Китаї, Непал тихо обігнав майже всі інші країни за темпами переходу на електротранспорт.

Лише за останній рік 76% нових легкових авто та 50% легких комерційних транспортних засобів, проданих у Непалі, були електричними. Для порівняння, глобальний середній показник становить близько 20%.

Видання The New York Times опублікувало докладне дослідження про те, як країна досягла такого прориву. Ключові чинники: велика частка гідроенергетики, грамотна податкова політика, розвиток зарядної інфраструктури та навала доступних китайських електромобілів.

Енергетика та урядова політика

Електроенергія в Непалі в основному генерується з річок Гімалаїв, тож вона не лише чиста, а й локальна. Після паливної кризи з Індією у 2015 році країна вирішила зробити ставку на гідроенергію. Це дозволило подолати постійні віялові відключення електроенергії, які роками турбували мешканців. Сьогодні електроенергії вистачає з надлишком — її дешевше використовувати для транспорту, ніж продовжувати імпортувати пальне. Багато країн мають подібні енергоресурси, але не скористалися ними так ефективно, як Непал.

Щоб прискорити перехід на електричний транспорт, уряд Непалу суттєво знизив податки на імпорт електромобілів — до 40% (порівняно з 180% для авто з ДВЗ). У результаті, електричний кросовер Hyundai у Непалі коштує менше, ніж його бензинова версія.

Інфраструктура також швидко розвивається. Держава встановила 62 зарядні станції, ще сотні відкрили приватні компанії й домогосподарства. На сьогодні зарядка електромобіля коштує приблизно в 15 разів дешевше, ніж заправка авто бензином.

Широкий вибір електромобілів

Китайські виробники, зокрема BYD, швидко завоювали ринок Непалу. Ямуна Шреста — колишня дистриб’юторка сонячного обладнання — стала ексклюзивною представницею BYD у Непалі й відкрила вже 18 дилерських центрів. У 2025 році вона планує продати 4000 електромобілів.

Він додає, що індійські бренди не витримують конкуренції ні в ціні, ні в оснащенні. Нині десятки китайських компаній борються за частку ринку Непалу, ще більше прискорюючи перехід на електрокари. Це дало значний поштовх автомобільному сектору країни, який досі залишався досить малим.

Хоча Непал — це досить невелика країна, але все одно вражає, що кілька китайських автовиробників можуть змінити весь автомобільний ринок країни менш ніж за 5 років. Від повної відсутності електромобілів до переважного продажу електромобілів пройшло приблизно за 5 років.

Ефект від переходу на електромобілі вже відчули на собі звичайні мешканці. Наприклад, колишній поліцейський Джіт Бахадур Шахі купив електричний мікроавтобус приблизно за $33 тис. Йому достатньо здійснювати 10 поїздок щомісяця між Катманду та рідним містом, щоб виплачувати кредит. За 4 роки транспорт повністю перейде у його власність.

Ризики електрифікації

Попри стрімкий розвиток, виклики залишаються: зарядна інфраструктура ще не повсюдна. Але уряд не лише створює умови для її розвитку, а й сам активно інвестує в розширення інфраструктури.

Прогрес у напрямку транспортної електрифікації може загальмувати політична нестабільність. За останні 5 років у країні змінилося троє прем’єрів. Цього року імпортні мита почали зростати, а чіткого державного плану з утилізації батарей і стандартів безпеки поки немає.

Попри активне впровадження електромобілів серед приватних власників, більшість населення Непалу користується громадським транспортом і мотоциклами, які переважно залишаються бензиновими.

Державний оператор Sajha Yatayat експлуатує 41 електробус і планує розширення. Китай навіть запропонував подарувати ще 100 машин. Проте, за оцінками експертів, для якісного оновлення транспортної системи Катманду потрібно щонайменше 800 електробусів.

Хай там як, Непал демонструє, що навіть невелика за масштабами країна з правильним енергетичним балансом, розумною державною політикою та відкритістю до зовнішнього ринку може зробити стрибок у майбутнє електромобільності. Його приклад може стати модельним для багатьох інших країн, які мають доступ до чистої енергії, але досі не активізувалися в питанні переходу транспорту на електрику.

Джерело: electrek